Хто і за чиї гроші врятує ірпінський «Титанік»
Спалений дощенту легковий автомобіль припаркований біля чорної від гару п’ятиповерхівки. У стіні — величезна діра. Ніхто достеменно не знає, чим 5 березня сюди влучили росіяни. Снаряд зачепив газовий щит, його розірвало, пожежа тривала чотири дні. Усі квартири на стояку згоріли вщент. Бокова стіна «відійшла», і на стиках утворилася тріщина.
«Після експертизи кладки цегли, яка горіла чотири дні, вирішили, що треба повністю розібрати стіну й робити нову з першого до останнього поверху», — каже Володимир Гусак, голова ОСББ будинку на Київській, 51, що в Ірпені.
Він прожив тут десять років. Зараз орендує житло і намагається врятувати свій зруйнований дім. Його квартирі на другому поверсі в іншому крилі будинку ще відносно пощастило. Вона принаймні не згоріла. Але зі стелі постійно тече вода — через обстріли квартири над його житлом без вікон і частини зовнішньої стіни.
Даху, як і п'ятого поверху, нема зовсім. Від восьми мансардних квартир лишилася частина стін. Щоб «законсервувати» будинок до зими, треба відновити всю кладку та поремонтувати дах. За попередніми розрахунками, на це потрібно 7 мільйонів гривень.
«Тобто лише на коробку — 3 тисячі доларів із квартири. Але можна платити не одноразово, а в кілька платежів. Поки триватимуть одні роботи, ми збиратимемо на наступні», — пояснює Володимир.
Якщо збори ОСББ ухвалять рішення про такі внески з кожної квартири, тоді плата стане обов'язковою, а не за бажанням чи можливостями. Голова ОСББ вірить, що гроші зберуть, апелюючи до логіки. Мовляв, таку суму люди заплатять за рік-півтора оренди іншої квартири, тож краще вкладатися у свою. Але визнає, що не всім нині це по кишені. Загалом на ремонт будинку потрібно 18 мільйонів гривень.
«У нашій державі давно фінансові труднощі. А сьогодні, я так розумію, бюджет іде на військових, і це, звісно, потрібно. Але, з іншого боку, керівництво держави каже, що ми все відновимо й відбудуємо. І люди в це свято вірять і не хочуть нічого робити самі. Сподіваються, що їм хтось зробить, бо їм по телевізору так сказали. І так можуть узагалі втратити будинок».
Тут сподіваються і на пожертвування. Їх можна зробити за цим посиланням.
Чи розраховувати на бюджетні кошти?
У самому лишень Ірпені пошкоджено 3245 будівель. Більшість — приватні будинки. Але і 515 багатоквартирних потребують поточного ремонту, капітального — 80, ще 39 — доведеться демонтувати.
За приблизними підрахунками, на відновлення житла треба 850 мільйонів доларів. Держава наразі виділила Ірпеню 200 мільйонів гривень. Крім того, гроші найперше дали тим, чиє житло постраждало найменше, бо його можна було швидко відновити.
А от будинки, які потребують капітального ремонту, у патовій ситуації: або люди самі до зими їх відремонтують, або законсервують, або через морози та сніги навесні залишаться без шансів на порятунок житла.
«Ми всі розуміємо, куди витрачаються всі кошти держбюджету. На підтримку Збройних сил України. Так само і міжнародні партнери підтримують ЗСУ. Бо без перемоги немає сенсу відбудовувати», — пояснює причину відсутності коштів у коментарі hromadske Сергій Канюра, керівник Управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та ЖКГ Ірпінської міськради.
«Репарацій чекати 60 років? Але в нас є час лише до зими»
Мансардний дах шестиповерхового будинку на Лисенка, 13 зруйнувало снарядами та пожежею. Мешканці вже частково зробили стяжку між п'ятим і шостим поверхами, щоб вода не затікала нижче.
Люди тут живуть без можливості сходити до туалету й помитися — уся каналізаційна система вигоріла. Світло відновити вдалося, але вмикають електрику лише на трьох нижніх поверхах, вище небезпечно через затікання дощової води.
Воду для приготування їжі носять із підвалу, там працює насос. У туалет ходять або до сусідів із приватного будинку поруч, або у відро.
Зимувати тут планує лише один мешканець — пенсіонер Володимир. Чоловік не хоче утискати у квадратних метрах своїх дітей, які живуть у Києві. Але кожного тижня їздить до онука в столицю митися та прати речі. А на зиму вже купив дві переносні електричні батареї.
На ремонт будинку пан Володимир здавав тричі — у травні півтори тисячі гривень і ще по тисячі в червні та липні. Проте на відновлення треба 15 мільйонів гривень. На термінові роботи до зими, щоб захистити будинок від руйнації, — 3 мільйони.
«Багато людей залишилися без роботи, тому не виходить зібрати гроші. Але є люди, які шукають і не можуть, а є такі, які не хочуть шукати, бо кажуть, що нам усе має зробити держава», — розповідає голова ОСББ Катерина Каширіна.
Вона не вірить, що держава зараз дасть такі кошти, бо «тоді їх доведеться забирати від військових». Так само певна, що не отримають нічого і від міжнародних фондів.
«Бо вони вичікують. А раптом знову прилетить. Вони можуть очікувати, а ми ні! Бо якщо ми до зими не зробимо, то все… Так само не можемо чекати на виплату репарацій. Німеччина виплачувала їх шістдесять років. Якщо росія їх теж виплачуватиме стільки часу, то через шістдесять років мені ця квартира хіба буде потрібна, якщо мені зараз 45?» —риторично запитує Катерина.
Тож вона продовжує переконувати мешканців здавати гроші, шукає спонсорів, пише в усі можливі фонди й вірить, що до зими врятує дім, «бо іншого варіанта в нас немає».
Долучитися до порятунку будинку на Лисенка, 13 можна за цим посиланням.
«Титанік» вистояв, але пошматований
«Ось, бачите, ремонтують будинок унизу. Люди туди лише рік тому заселилися. Вони скинулися по 800 доларів із квартири, щоб відновити дах», — розповідає Ірина Чернишева, голова ОСББ «Титан 2020».
Ми стоїмо з нею на даху найвищого в Ірпені 18-поверхового будинку на 400 квартир. Через розміри його в народі прозвали «Титаніком».
«От там Гостомель. Нам було видно, як горів аеропорт. А от дорога з Бучі та Ворзеля. Вони звідти шмаляли сюди, а наш будинок крайній і тому такий пошматований», — пояснює Ірина.
Знадвору видно, що окремі квартири залишилися без зовнішніх стін. А деякі згоріли. Постраждала й фасадна покрівля. Якщо її не залатати точково до зими, то мінвата, якою утеплений будинок, намокне. Тоді наступного року замінювати доведеться покрівлю на всьому будинку.
Загалом по «Титаніку» влучали 20 разів. На капітальний ремонт даху, де була діра у 2,5 метра, мешканці вже витратили 150 тисяч гривень. Відновлення вентиляційних і димових каналів коштувало ще 350 тисяч.
До великої війни тут проживало півтори тисячі людей, 70% із них — вимушені переселенці з окупованого Донбасу. На середину серпня 2022-го додому повернулися 30% мешканців.
Практично всі комунікації тут працюють, навіть ліфт. Він не зупиняється хіба що на двох поверхах, де були прямі влучення. Але газ ще є не в усіх. Його не підключають на двох стояках, де квартири без зовнішніх стін.
Повз вибиті вибуховою хвилею двері ми заходимо до однієї з таких квартир. Повертаємо коридором наліво й опиняємось у повністю відкритому просторі колись кутових апартаментів.
«Це так звана квартира оpen space», — намагається жартувати Ірина. За кілька кроків уже опиняємося в сусідній квартирі, бо спільну стіну теж знесло. За залишками шпалер намагаємося вгадати, де була дитяча кімната. Тут жила жінка з дитиною, квартиру купила в кредит. Зараз вони за кордоном. Грошей на ремонт не мають. Тож сусіди зверху та знизу самі скинулися на газоблоки, щоб ними викласти в цій квартирі нову зовнішню стіну, відновити на всьому стояку газопостачання та мати газове опалення взимку.
«А тут жила багатодітна сім'я, четверо дітей, зараз вони за кордоном. Їх квартира повністю згоріла, туди навіть заходити страшно. Ще є в іншому крилі згоріла квартира, але там власник уже її вимив за 50 тисяч гривень», — розповідає Ірина.
З-поміж іншого мешканці мусять міняти двері. У кого були дешеві від забудовника — росіяни вирізали дірку й відчиняли квартиру зі зворотного боку. На дверях квартир, до яких селилися, окупанти писали «Занято» або малювали літеру Z.
На кінець літа власники квартир зібрали 1,2 мільйона гривень. Ще 150 тисяч пожертвували небайдужі. Крім того, на рахунках ОСББ було заощаджених 300 тисяч гривень.
«Спочатку збирали з квартири по 5 тисяч гривень. Але хтось здавав і 7, і 15 тисяч. Одна жінка дала 60 тисяч. Казала, що буде спати на підлозі, але хоче врятувати будинок», — каже Ірина.
Загалом на відновлення «Титаніка» потрібно 4-4,5 мільйона гривень.
«Якщо поділити 4 мільйони на 400 квартир, то достатньо було би скинутися по 10 тисяч гривень. Але ж ми розуміємо, що не всі можуть скинутися».
Доєднатися до збору коштів можна за цим посиланням.