Хто не ризикує, той п’є шампанське. Перемога Італії та ще 5 підсумків Євро

Євро-2020, фінальний акорд якого відгримів на «Вемблі» у неділю, 11 липня, вже називають чи не найкращим чемпіонатом Європи з футболу щонайменше у XXI столітті.

Блискуча Італія тріумфувала. Англія знову не змогла виграти турнір, навіть попри те, що грала переважно вдома. Ми побачили чимало яскравих матчів та незабутні виступи найліпших зірок Європи. Щось залишиться просто як яскраві спогади, а щось впливатиме на розвиток футболу в найближче десятиліття. hromadske підбиває підсумки і прощається з Євро!

Перемогли найобережніші

Найбільш яскраво це можна було побачити на прикладі збірної Англії. Команда, що мала «найдорожчий» склад на турнірі, за версією авторитетного порталу Transfermarkt, фактично вичавлювала з себе голи.

Чекати на помилку супротивника, граючи в обороні максимально обережно і не цураючись схем із 5 захисниками, виявилося ефективним засобом — англійці вперше в своїй історії потрапили до фіналу Євро. Для перемоги не вистачило зовсім трохи — вміння холоднокровно пробивати пенальті.

Та й інші команди, які традиційно вважалися атакувальними, зробили цього разу ставку на оборону.

Так, Бельгія «винесла» з турніру чинних на той момент чемпіонів Європи португальців, зігравши відверто від захисту. А згодом вже самі бельгійці не змогли зламати оборонні мури італійців. Та й у півфіналі Італія грала відверто другим номером проти іспанців. Відома приказка «Атака виграє матчі, захист — здобуває титули» підтвердилася. Недарма найбільш цінним гравцем турніру визнали воротаря Італії Джанлуїджі Доннаруму.

Суперзірки вже не «вирішують»

Відверто невдало виступили на турнірі збірні, в складі яких заздалегідь вирізняли одного-двох футболістів, що мали б «тягнути» команду до титулу або принаймні до високих місць у турнірній таблиці. Але розподіляти обов’язки виявилося більш ефективним.

Напередодні змагань головним претендентом на звання найціннішого гравця вважався зовсім не Доннарумма, а форвард збірної Франції Кіліан Мбаппе. Однак надшвидкісний нападник «ПСЖ» на Євро, можна сказати, провалився.

Можна згадати й ненайкращі виступи Гарета Бейла у Вельсу (видав лише один класний матч із Туреччиною, однак суперник був занадто вже слабким) чи Томаса Мюллера й Тоні Крооса у Німеччини.

Та й навіть команди, чиї яскраві лідери виблискували, як Хорватія Луки Модріча або Португалія Кріштіану Роналду, вилетіли задовго до вирішальних поєдинків. Натомість колективний футбол висунув низку нових героїв, за якими буде цікаво спостерігати й після Євро. Наприклад, за чехом Патриком Шиком чи за данцями Даніелем Вассом та Йоакімом Мелле.

«Тепличні» умови не допомагають

На жаль, про це доводиться стверджувати насамперед на прикладі збірної України.

Національний чемпіонат цього року завершили раніше, аби тренери нашої команди мали змогу підвести підопічних до Євро в оптимальному фізичному стані. Україна першою почала збори, грала на тлі значних навантажень, провела три спаринги — і все одно вже у другому матчі «вмерла» після перерви, а в третьому з Австрією була фактично на іншому рівні, ніж суперник — і не на тому, де хотіла б. Пауза у 9 днів до матчу зі Швецією дозволила відновитися, однак уже в чвертьфіналі з Англією сил в українців знову не залишилося.

І справа не лише у тому, що довелося грати овертайм зі шведами. Три матчі з доданим часом відіграли й італійці, й іспанці. Та й більш скромні швейцарці влаштували веселе життя спочатку французам, а потім тим саме іспанцям. Всі ці команди готувалися до турніру за звичайною схемою, не скорочували чемпіонат та не мали змоги забрати своїх футболістів у тренувальний табір заздалегідь. Привід замислитися нашим функціонерам.

Прірва між Сходом і Заходом 

Росія, Північна Македонія, Польща, Словаччина, Хорватія, Україна, Чехія — ці команди здобули на всіх лише одну перемогу над топ-суперниками. Чехи у більшості змогли дотиснути Нідерланди. Усі інші перемагали в кращому випадку міцних середняків, як було в українців з чехами.

При цьому, у чвертьфіналі в України фактично не було шансів із англійцями — і не лише через різницю у фізичній формі. Суперник, відверто не викладаючись, «накидав» нашим 4 голи — і останні пів години догравав на холостих обертах.

Судді та камери бачать усе

Пояснення тут просте й максимально лаконічне — система відеоповторів, яку віднедавна впроваджують у футболіVAR. Тому чи не перший гучний скандал відбувся вже у півфіналі, коли пенальті у ворота данців за падіння Стерлінга був вже надто суперечливим.

Звісно, Рахім — зірка «Манчестер Сіті» та великий майстер, але й він не ідеал і може обманювати рефері. Однак уже найближчими роками, вочевидь, такі вчинки буде робити все складніше.

Очевидно, що матч проти данців арбітри фіналу вивчили детально. Тому коли вже в грі з італійцями Стерлінг упав у карному майданчику суперника, суддівський свисток промовчав. Порушення було більш очевидним, ніж у півфіналі, однак Стерлінга виставили у ролі хлопчика, що попереджав про вовків — і зрештою йому просто перестали вірити.

Автор: Дмитро Литвинов