Хто прагне реваншу на виборах?

В неділю 21 липня українці голосуватимуть на позачергових парламентських виборах

На президентських виборах Володимир Зеленський переміг більш ніж переконливо. Нині його партія «Слуга народу» так само має високу прихильність виборців — понад 40%, що свідчить про чітке бажання суспільства порвати з минулим.

Але на горизонті маячить темна хмара, яка може зламати надії.

Як і президентська кампанія, парламентська не менш токсична і така, що роз’єднує. Бажання звести порахунки і нашкодити політичному опоненту може вийти з-під контролю.

Це викликає імовірність реваншу й отруює атмосферу, тимчасом як потрібне єднання й компроміси для співпраці заради добра країни.

Зараз критичний час для політичного переформатування і перегрупування, але воно відбувається на тлі серйозних зовнішніх і внутрішніх проблем. Проте загострення внутрішніх розбіжностей останнє, що потрібно Україні.

Головні реваншисти — проросійські сили, що асоціюються з президентством Віктора Януковича. Вони протистояли європейській інтеграції України і політиці українізації.

Але політичний програш, що відбувся в 2014-му через зростання патріотизму, яке викликала російська агресія, змусила ключових олігархів адаптуватися до постмайданних умов.

Парламентська фракція «Опозиційний блок» розпалася на дві групи в 2019-му, а їхня підтримка зменшилася завдяки неочікуваній появі на сцені Зеленського.

Відтак, залишки колишньої Партії регіонів не змогли створити реальну силу на президентських виборах. Навіть нещодавня поява горезвісного проросійського політика і бізнесмена Віктора Медведчука, як одного з лідерів «Опозиційної платформи — За життя», яка стала головним форпостом залишків реваншистів, — не надто додала цій силі популярності на парламентських виборах.

За різними даними «Опозиційна платформа — За життя» має отримати до 12% голосів і посісти друге місце після «Слуги народу», проте вона не є настільки сильною загрозою, як кажуть деякі опоненти.

Парадоксально, що інша політична сила шукає реваншу, але з геть інших причин.

Це колишній президент Петро Порошенко і його прихильники, які після принизливого програшу на президентських виборах оновили партію «Європейська солідарність».

На останніх етапах президентської кампанії він та його прихильники продовжували позиціонувати себе як єдиних «справжніх» українців, що захищають Україну, натомість виборців, які підтримували Зеленського, вони таврували як українців другого сорту, які, в найкращому разі, були введені в оману, але, найімовірніше, просто не є патріотами.

Виглядає на те, що Порошенко і його партія хочуть відновитися після перемоги Зеленського. Прихильники екс-президента в парламенті відкрито блокують призначення нового президента і спроби ухвалити закони, які б могли запустити нові процеси.

Це не лише зупиняє зміни, але поглиблює розкол.

Більше того, Порошенко відверто не хоче програти гідно, а його практики завдають шкоди шансам його ж партії.

Останні рейтинги вказують, що він навряд чи отримає більше 10%, а отже, він займе третє чи четверте місце, поступившись «Опозиційній платформі — За життя».

І ще один реваншистський фактор — Ігор Коломойський.

Олігарх з Дніпра, з яким пов’язують Зеленського через їхню бізнес-співпрацю — телепродукт Зеленського виходив на телеканалі олігарха «1+1». Навіть якщо не зважати на їхні минулі зв’язки та на критику, що Зеленський — маріонетка Коломойського, видається, що Зеленський намагається демонструвати, що тримає дистанцію від олігарха.

Однак Коломойський вже зробив достатньо заяв, які точно шкодять тому, що ніби хоче зробити Зеленський і можуть бути потрактовані, як провокація і помста.

І наостанок сам Зеленський.

Хоча він хоче виглядати як людина, що дивиться в майбутнє і прагне змін, про які мріють його прихильники, в його тоні звучать реваншистські нотки.

Фрустрований тактикою блокування з боку прихильників Порошенка в старому парламенті, він дав зрозуміти, що він «не забуде і не пробачить».

Раніше він казав, що має політичну волю покарати корумпованих політиків і чиновників. Більше того, він запропонував ввести люстрацію, яка б не дала займати посади чиновникам, депутатам і суддям часів Порошенка.

Поки є питання, чи це передвиборча поза, чи серйозний намір.

В будь-якому випадку усі ці види реваншу поки деструктивні.