Іспанські вибори: дзеркало політики в Європі
У неділю, 26 червня в Іспанії відбулися дострокові вибори.Причина їхнього скликання – відсутність стабільного уряду після виборів у грудні 2015—го року.
Тоді постала досить заплутана картина, без чіткого лідера і без чіткої більшості. Консервативна Народна партія Іспанії дістала більшість голосів, але їх було недостатньо, щоб сформувати уряд.
Уряд пробували сформувати соціалісти, але довгі коаліційні переговори не дали результатів. За іспанською конституцією, Король був змушений у травні розпустити парламент. Нові вибори були призначені на 26 червня.
Утім, вони не розв'язали проблеми. Народна партія знову набрала найбільше голосів (і навіть більше, ніж у грудні), але їх знову недостатньо для формування уряду більшості. Переговори ж про коаліцію можуть знову зайти в глухий кут.
Одна з головних інтриг іспанської політики – це зростання популярності лівої партії Podemos, яка кидає виклик і консерваторам, і більш поміркованим лівим з соціалістичної партії. Однак нинішні вибори не стали для партії трампліном. «Podemos» здобули приблизно таку ж кількість голосів, що і в грудні.
Ситуація в іспанській політиці схожа на ситуацію в багатьох інших європейських країнах: традиційні партії, правоцентристські та лівоцентристські, досі зберігають своїх виборців, але слабшають і мають менше потужності, ніж раніше. Натомість на арену поволі виходять радикальніші партії, більш «ліві», чи більш «праві», ніж партії політичного мейнстриму.
Нюанс, однак, полягає в тому, що вони наразі не мають достатньо сил чи достатньо бажання взяти відповідальність за формування уряду на себе.
Ситуацію в Іспанії Громадському пояснює Ксав'є Колас, журналіст El Mundo, однієї з найвідоміших іспанських газет.
Ксав'є, доброго вечора. Дуже дякую, що до нас приєдналися. Моє перше питання – якими є результати виборів в Іспанії?
Ці вибори були достроковими, бо після виборів у грудні минулого року іспанські політики не змогли сформувати уряд.
Головним результатом нинішніх виборів є те, що консерватори з народної партії, які здобули найбільше голосів у грудні, зараз дістали ще більше голосів. Але цих голосів все одно не достатньо для того, щоб сформувати уряд. І виходить замкнене коло, бо саме через невдачу сформувати уряд і відбувалися ці дострокові вибори.
Тож зараз ми чекаємо, чи з'являться партії, які будуть готові співпрацювати з консерваторами з Народної партії для того, щоб сформувати уряд.
Але важливим результатом є те, що в композиції політичних сил Іспанії нічого особливо не змінюється. Бо соціалісти, які протягом багатьох років були другою партією в Іспанії, залишилися на другому місці. Їх не витіснила більш «ліва» партія, яка носить назву «Podemos».
Тож зараз ми чекаємо на формування уряду – і досі не знаємо, як саме це відбуватиметься.
Ксав'є, чи ви бачите якийсь вплив британського референдуму про вихід з ЄС на ці вибори? Чи є якесь прагнення більшої єдності всередині іспанської політики після цього референдуму?
Я думаю, був певний вплив, адже багато хто був шокований результатами британського референдуму. І в цьому сенсі багато людей остерігаються голосувати за якісь нові партії, а натомість звертаються до старих, перевірених.
Наприклад, в останні роки з'явилася нова політична партія, «Ciudadanos», тобто «Громадяни». Вони хотіли бути в середині політичної системи, сформувати альянс з соціалістами або консерваторами, щоб у такий спосіб формувати уряд.
Але ми все одно бачимо в іспанському суспільстві тенденцію виборців повертатися до старої консервативної партії – попри чималу кількість корупційних скандалів, в які були замішані їхні члени.
Ксав'є, також дуже цікаво те, що «Podemos», тобто партія лівих поглядів, яка в останній час набувала популярності в Іспанії, не здобула кращих результатів, ніж на виборах у грудні. Як ви це можете пояснити?
Це пояснити непросто. Але, по-перше, вони не докладали значних зусиль, щоб сформувати уряд після виборів у грудні. І проблема партії «Podemos» полягає в тому, що їхня головна мета полягає не в тому, щоб формувати уряд, а в тому, щоб стати головною опозиційною партією.
І саме це створює проблему: бо багато виборців з «лівого» флангу прагнуть саме нового уряду, «лівого» чи «лівоцентристського», і хочуть усунути консерваторів від влади. Натомість «Podemos» не докладав значних зусиль для того, щоб досягти цієї мети та сформувати уряд лівих поглядів.