Камені з неба. Що ми знаємо про Тунгуський феномен і чи варто боятися зіткнення з астероїдом

30 червня відзначається Міжнародний день астероїда. Мета цього дня — привернути увагу до небезпеки зіткнення Землі з астероїдом. Дата невипадкова: саме тоді в 1908 році сталося явище, яке часто називають падінням Тунгуського метеорита. Проте правильніше було б говорити про Тунгуський феномен.

hromadske розповідає, що відомо про найбільшу космічну катастрофу в історії людства, а також чи справді варто боятися зіткнення з астероїдом.

Шрами планети 

Згідно з базою даних Метеоритного товариства, на нашій планеті налічується майже дві сотні так званих ударних кратерів, які також називають астроблемами («зоряні рани» в перекладі з грецької). Вони утворилися внаслідок падіння на Землю космічного тіла — астероїда, — а не стали результатом «місцевих» процесів, таких як вулканізм.

Зокрема, на території України відомо про сім таких кратерів. Найбільший із них — Бовтиська западина на межі Кіровоградської та Черкаської областей, діаметр якої становить близько 25 кілометрів. Щоправда, візуально кратер побачити не вдасться — він «похований» під товщею осадових порід. До речі, утворився він близько 65 мільйонів років тому — тоді ж, коли й знаменитий кратер Чиксулуб, із яким пов’язують вимирання динозаврів.

Десь на планеті мають бути ще кількасот астроблем, як свідчать розрахунки. Але ми їх поки не знайшли.

Великий вибух у небі

Усі відомі нам ударні кратери утворилися в доісторичні часи й не могли залишити слід в людській пам’яті. Найбільша катастрофа космічної природи, яка трапилася на віку людства, — Тунгуський феномен — сталася 30 червня 1908 року.

Очевидці події бачили в небі болід — яскравий метеор, що залишав по собі слід, який тримався кілька годин. А потім він вибухнув у повітрі. Вибух зареєстрували сейсмографи в різних куточках світу, а його звук було чути на відстані понад тисячу кілометрів. Потужність вибуху була, як у середньої за силою водневої бомби.

Вибух повалив мільйони дерев на великій площі. А уникнути численних руйнувань та людських жертв вдалося тільки тому, що катастрофа сталася в малозаселеному регіоні Сибіру — неподалік від ріки Підкам'яна Тунгуска, що є притокою Єнісею.

Корабель прибульців, Тесла, астероїд чи комета? 

Щодо природи Тунгуського феномену в різні часи висловлювалися десятки найрізноманітніших припущень, серед яких і зовсім фантастичні. Наприклад, що це вибухнув космічний корабель прибульців. Або що він став результатом одного з експериментів відомого вченого Ніколи Тесли. Мовляв, у такий спосіб той передав електричний заряд на велику відстань. Говорили й про те, що це міг бути вибух природного газу — тобто цілком земне явище.

Проте більшість дослідників не сумніваються, що феномен має космічну природу. Але щодо «метеориту» є сумніви. Адже знайти ударний кратер або уламки небесного тіла так і не вдалося.

Ймовірно тому, що причиною Тунгуського феномену був не астероїд, а комета. Їхні ядра менш щільні за речовину астероїда і віддалено нагадують велетенські сніжини. Вважається, що саме комета найкраще пояснює Тунгуський феномен.

Челябінськ-2013 та інші

Астероїди теж падали на Землю, але, на щастя, були надто малими, щоб спричинити справжню катастрофу. Наприклад, у 2013 році в небі над російським Челябінськом вибухнув астероїд — за різними оцінками, близько 20 метрів завбільшки.

Вибух пошкодив численні будівлі, багато людей дістали поранення. За підрахунками, потужність вибуху була приблизно у двадцять разів більшою, ніж від бомби, скинутої на Хіросіму.

Але іноді подібні візити залишаються непоміченими. Наприклад, якщо вибух стається над океаном. От 18 грудня 2018 року 10-метровий астероїд вибухнув на висоті 26 кілометрів у небі десь між Камчаткою та Аляскою. Дізналися ми про це тільки завдяки роботі даних спеціальних приладів, здатних вловлювати такі події. Вважається, що випадки такого масштабу трапляються двічі або тричі на сто років.

Раз на 70 мільйонів років

Але чи може Земля в майбутньому зіткнутися з астероїдом, достатньо великим, щоб це призвело до катастрофи?

Вважають, що астероїди завбільшки приблизно 10 кілометрів падають на Землю приблизно один раз на 70-80 мільйонів років. Востаннє подібне трапилося 65 мільйонів років, коли утворився вже згаданий кратер Чиксулуб.

До речі, серед дослідників немає згоди про те, що саме він став причиною вимирання динозаврів. Але, поза сумнівом, сьогодні падіння такого тіла на Землю мало б катастрофічні наслідки. Теоретично, принаймні кілька мільйонів років у нас є в запасі.

Очікувані гості 

Проблема в тому, що навіть менші за розмірами астероїди можуть наробити багато шкоди, якщо опиняться на шляху нашої планети. Вважається, що тіла розміром від 100-140 метрів здатні спричинити локальну катастрофу — наприклад, зруйнувати ціле місто.

Саме тому важливо виявити якомога більше астероїдів, аби знати, чи загрожують вони людству. Над цим завданням у світі сьогодні працюють кілька програм спостережень за зоряним небом.

Зафіксовані перші випадки, коли завдяки таким програмам вдалося передбачити зіткнення Землі з астероїдом. Але йдеться про відносно не великі об’єкти — помітно менші, ніж той, що вибухнув над Челябінськом у 2013 році.

Уперше в історії це сталось у 2008 році. Астероїд завбільшки 4 метри вдалося відкрити за допомогою започаткованої НАСА програми під назвою Каталінський огляд. А вже за 19 годин після того він вибухнув у небі над Суданом — саме там, де й передбачалося.

Запобігти події було неможливо, але з огляду на розмір об’єкта — і не потрібно.

«Поруч із Землею пролетить великий астероїд»

У медіа часто трапляються подібні заголовки. З одного боку, неправди в таких повідомленнях немає. Водночас треба розуміти, що за космічними масштабами «близько» може бути далі, ніж орбіта Місяця. З іншого боку, натяки на те, що це може становити якусь небезпеку для нашої планети, завжди притягнуті за вуха.

Всі відомі астероїди та інші малі тіла Сонячної системи науковці класифікують за ступенем ризику. Наприклад, за так званою шкалою Торіно, яку створив професор Річарб Бінзель із Массачусетського технологічного інституту. Астероїду чи кометі за цією шкалою присвоюється ціле значення від 0 до 10.

Нуль означає, що ймовірність зіткнення тіла з Землею нульова, або що воно надто мале і зруйнується в атмосфері під час зіткнення, тому небезпеки не становить. Десять — зіткнення дуже ймовірне і матиме глобальні наслідки.

Важливо знати, що сьогодні нам не відоме жодне тіло Сонячної системи, яке б мало не нульове значення. Іншими словами, жодне з них загрози для людства не становить. Хоча, були астроїди, які свого часу позначалися вищими значеннями. Найвищий мав 2004MN4 Апофіс — 4.

Це означає, що об’єкт може врізатися в Землю з імовірністю не менше 1% і спричинити руйнування в регіональному масштабі. Але після додаткових спостережень й обчислень небезпечність цього астероїда знизили до нуля.

А втім, усе це не означає, що в Сонячній системі немає жодного небезпечного для нас малого небесного тіла. Ймовірно, ми поки не знаємо про нього, і його виникнення — лише питання часу.