Карл Більдт: Важливо усіляко зміцнити Україну
Міністр закордонних справ Швеції Карл Більд під час Світового економічного форуму в Давосі розповів журналісту «Громадського» Наталії Гуменюк про те, що потрібно для припинення конфлікту на Донбасі, про те, як міжнародна спільнота готова підтримувати Україну, про результати тиску на Росію і план реформ для України.
У час, коли на сході України відбувається загострення конфлікту, а у Брюсселі — [політична] дискусія, чи бачите ви, які саме кроки вживає щодо цього ЄС і яку позицію зараз вони займають стосовно розв’язання цієї кризи?
Найважливіші дискусії — це ті, які відбуваються зараз у Вашингтоні з Міжнародним валютним фондом, бо, на мою думку, економічні проблеми критично важливі; важливі дискусії також відбуваються в Києві щодо власне економічних реформ із підтримкою МВФ, а до цього звісно ж додасться підтримка Євросоюзу.
До того ж є незмінний тиск на Москву через конфлікт на Донбасі, й мені здається, що Москва починає відчувати економічний і політичний біль від цього натиску. Будьмо реалістами: окупація Криму була дуже популярною серед більшості росіян, а ось війна на Донбасі — ні, і це також матиме свій вплив на ситуацію.
Що, на вашу думку, може бути прозорим і дієвим механізмом припинення цього конфлікту?
Важливо усіляко зміцнити Україну. Стратегія чи тактика (називайте будь-як) Кремля полягає в тому, аби дестабілізувати вашу державу з метою отримати змогу впливати на неї. Відповідно наша стратегія має полягати у стабілізуванні України, аби вона могла обирати власне майбутнє самотужки; цей процес включає в себе економічні реформи, фінансову стабілізацію, зміцнення демократії — все це неймовірно ускладнить Кремлеві роботу з дестабілізації.
Зараз звідусіль лунає слово «реформи», але що саме ви маєте на увазі? За якими наслідками ми зможемо чітко зрозуміти, що реформи пройшли успішно?
Жорстока правда полягає в тому, що потрібно зробити ще масу речей, але навіть після здійснення, вони все одно займуть купу часу, аби їхні результати стали помітними. Україна — це одне з місць, які мали найгірше управління урядом на пострадянському просторі (принаймні його європейської частини) протягом 25 років, у питанні прийняття дієвих антикорупційних законів, аби бути певним, що державні структури нормально працюють, звільнення від присутності певних нездорових субсидій, — усе це займе декілька років, аби Україна нарешті оновилася.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін щойно сказав, що утримування тиску на Росію на такому ж рівні, що і зараз — не достатньо, потрібен дієвіший інструмент. Якою ви бачите майбутнє політики ЄС щодо Росії?
Якщо ми говоримо про протистояння Росії, то потрібно розуміти, що навіть просто тиснучи на неї, результат від цього зростає і зростає. Коли лише вводиш санкції, спочатку вони не мають жодного ефекту: перший день, другий, четвертий, але потім настає сотий, трьохсотий, п’ятисотий дні, і ось тоді це все починає по-справжньому працювати. Зараз у Росії ми бачимо ефект від падіння цін на нафту, ефект, який і без нашого втручання трапився би, від відсутності структуральних реформ російської економіки, отже, «не звертати з курсу» — ось назва гри із Росією, а крім цього необхідно також надавати ще більше підтримки Україні.
Цього тижня деякі держави-члени ЄС говорили про послаблення санкцій. Чи думаєте ви, що це може трапитися і наскільки сильна ця ідея у деяких європейських держав, зважаючи також на політику, яку проводить Федеріка Моґерині?
Я думаю, після нещодавніх подій на Донбасі, це прагнення зникло майже повністю. Результатом зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу у понеділок стала досить чітка позиція щодо того, щоб залишити санкції у силі, але також було зазначено (що, я вважаю, правильно): якщо Кремль справді відступить і почне виконувати Мінські угоди з точністю до літери, то звісно, санкції можуть бути послаблені, але нічого подібного ми не спостерігаємо.
Що можна буде вважати знаком виконання угод? Росія постійно грає на неповному їхньому виконанні: досі, наприклад, існувало так зване «припинення вогню». І чому саме імплементація Мінських угод, що саме мається на увазі?
Мається на увазі купа речей, яких ми зараз і близько не маємо: повністю контрольований міжнародними представниками кордон між Україною та Росією, відсутність російських військових у Донбасі, всі ці регіони мають отримати змогу провести вибори щодо управління Донбасом відповідно до українських законів. Це найважливіші складові.
Наскільки об’єднані зараз в українсько-російському питанні разом із ЄС Сполучені Штати Америки?
Я не бачу жодних серйозних розбіжностей. Питання лише в деталях політики, яку розглядає ЄС, але це природньо, бо ситуація постійно змінюється, проте фундаментально, на мою думку, — це міцна єдність у поглядах.
Близько місяця тому говорили про надання Україні нелетальної допомоги у конфлікті, на вашу думку, це досі може статися?
Так, більше того: це відбувається.
А ще щось щодо цього?
Не знаю, це конкретні держави, що роблять конкретні речі, але допомога не припиниться.
Також, що із розмовами про членство в НАТО, зважаючи, що український парламент проголосував за зняття позаблокового статусу?
Реальність серед країн-союзників така (і це було дуже чітко озвучено ще на саміті НАТО в Бухаресті 2008 року): ніхто із країн-членів НАТО не бажає розширювати альянс.