«Хізбалла» приходить до влади: що треба знати про вибори в Лівані
У Лівані відбулися перші за дев’ять років парламентські вибори. Більшість крісел здобула «Хізбалла» — ісламістська організація, яку у США вважають терористичною — та її союзники. В руху є як і політичне крило, що має вагомий вплив на життя Лівану, так і збройне — що, поміж іншого, бере активну участь у війні в Сирії на боціі Башара Асада.
Яке значення мають ці вибори для країни й ситуації в регіоні? Якою буде нова влада? І чого очікувати далі? Читайте в матеріалі Громадського.
Нова система
В країні довгий час не було виборів через політичну нестабільність й відсутність президента протягом двох років. Відтак, депутати парламенту кілька разів самостійно продовжували свої повноваження.
Цьогоріч голосування відбувалося за новим для Лівану виборчим законодавством, яке затвердили торік улітку. Кількість округів скоротили з 26-ти до 15-ти, а систему змінили із мажоритарної на пропорційну. Попри це, на виборах ліванці віддавали свій голос як за обрану партію, так і за одного кандидата зі списку цієї партії, якого вони вважали найдостойнішим для проходження в парламент.
Разом із тим, модель розподілу крісел у парламенті залишається незмінною: 128 місць поділені порівну: 64 — для мусульманських кандидатів і стільки ж для християн.
Цього року вперше в історії країни мали змогу проголосувати ліванці, що перебувають за кордоном. Вибори для них відбулися на тиждень раніше — з 27 по 29 квітня.
Та все ж загальна явка виборців була нижчою, ніж очікували: вона склала 49%, порівняно із 54% у 2009 році.
Виборці чекають у черзі на на виборчій дільниці у місті Баоклін, район Чоуф, Ліван, 06 травня 2018 року Фото: EFE/WAEL HAMZEHЛіванська жінка голосує на виборчій дільниці у південно-східному Бейруті, Лівані, 6 травня 2018 року Фото: EPA-EFE/NABIL MOUNZER
Новий розподіл сил
Участь у виборах взяли 583 кандидати, з них — 86 жінок. До слова, на сьогодні це рекордна кількість кандидаток у парламент для Лівану.
Попри те, що в країні забезпечений рівний розподіл крісел між мусульманами та християнами, на цих виборах більшість отримує радикальна ісламістська партія «Хізбалла» та її союзники.
Це стало можливим завдяки тому, що «Хізбаллу» підтримує найбільша християнська партія країни — «Вільний патріотичний рух», заснована чинним президентом Лівану Мішелем Ауном. Обидві сили підписали «меморандум про порозуміння», який залишається в силі дотепер. Разом вони протистоять найбільшій сунітській партії «Рух майбутнього», яку очолює чинний прем’єр країни Саад Харірі, і яка на попередніх виборах здобула найбільше голосів.
Для шиїтської «Хізбалли» цьогорічні результати виборів є однозначною перемогою. До цього її представники були як в парламенті, так і в уряді, проте не мали великого представництва. На попередніх виборах вони здобули 11 крісел.
Разом з цим, для «Руху Майбутнього» ці вибори стали провальними, адже вони втратили третину своїх голосів — прокоментувала Громадському Зайна Ходр, журналістка Al Jazeera, яка зараз перебуває у Лівані.
«Результати цих виборів означатимуть одну просту, але важливу річ: вагоме укріплення ролі Ірану в цьому регіоні, оскільки Тегеран активно підтримує шиїтів із «Хезболли». Разом із цим вплив сунітської Саудівської Аравії на ліванську політику значно зменшиться. Для Саудів, Ізраїлю, Сполучених Штатів перемога «Хізбалли» є однозначно поганими новинами», — розповіла Зайна Ходр.
Однак перемога «Хізбалли» не означає, що її представники очолять і сформують уряд. За законом Лівану, прем’єр-міністр має бути мусульманином-сунітом, спікер парламенту — шиїтом, а президент країни — християнином. Відтак, прем’єр-міністром, найімовірніше, залишиться Саад Харірі — його партія отримала найбільше голосів серед сунітських сил.
Прем'єр-міністр Лівану Саад Харірі показує свій розфарбований палець після того, як віддав голос на виборчій дільниці у південно-східному Бейруті, Ліван, 6 травня 2018 року Фото: EPA-EFE/NABIL MOUNZER
Старі питання
Основні виклики цих виборів не є новими для Лівану, пише Al Jazeera. Передусім — це проблема зі слабкою економікою та високим рівнем корупції в країні. Дефіцит бюджету Лівану в 2017 році склав 10%, а в корупційному рейтингу Transparency International країна посіла 143 місце із 180 (що нижче — то гірша ситуація).
Однак, для місцевих мешканців велику вагу мають також більш насущні питання. Наприклад, збої електропостачання чи сміттєва проблема. Уже понад два десятки років у країні практично щодня відключають електроенергію — через що ліванці змушені масово використовувати приватні генератори.
У 2015 році Бейрут сколихнули протести на фоні закриття найбільшого в столиці сміттєзвалища. Протести припинилися після того, як влада заново відкрила старі полігони, проте цього виявилося недостатньо: у 2016 та 2017 місто й далі було завалено купами сміття. Ефективного рішення сміттєвої проблеми не знайшли досі.
Велике значення мають і питання, пов’язані із зовнішньою політикою. Ліван прийняв понад 1,5 мільйона біженців із Сирії — найбільше на душу населення у світі (населення країни становить 6 мільйонів). Це спричинило посилення антимігрантських настроїв серед ліванців та активізацію відповідної риторики у політиків.
Крім того, «Хізбалла» — організація, збройне крило якої бере активну участь у сирійській війні на боці Башара Асада і вороже налаштована до Сполучених Штатів, Ізраїлю, Саудівської Аравії та їхніх союзників. І хоча раніше ліванські урядовці запевняли, що їхня країна не буде втручатися у регіональні конфлікти, з приходом до влади «Хізбалли» ця позиція, ймовірно, опиниться під сумнівом.