Колапс у метро — лише вершина айсберга

Восьмого грудня стався один із найбільших транспортних колапсів у новітній історії Києва: через розгерметизацію тунелю та значне підтоплення рух південною частиною синьої лінії від станції «Деміївська» до станції «Теремки» зупинили. Відновлювальні роботи триватимуть місяці — КМДА називає строки в пів року.

Фактично, станція «Либідська» на цей час стала кінцевою, а шість наступних станцій перетворилися на укриття під час повітряних тривог. Столиця повернулася до стану 2010 року, коли ці станції-довгобуди почали відкривати одна за одною.

А втім, ця ситуація — лише вершина айсберга. Місто хронічно недофінансовує утримання інфраструктури: просто «вбиті» автобуси, тролейбуси та криві трамвайні колії є видимою частиною проблеми. Менш видима, та не менш небезпечна частина — катастрофічний стан усіх мостів через Дніпро. Геть закрита від громадськості історія — хронічні проблеми метрополітену.

Для будь-якого міста це аксіома: інфраструктура потребує не лише затрат на будівництво, а й великих затрат на експлуатацію. Недостатньо збудувати розв'язку чи лінію метро — їх треба підтримувати в робочому стані. Саме вартість експлуатації часто є настільки суттєвою статтею витрат, що стає причиною відмови від деяких проєктів.

Витрати на експлуатацію мають один недолік: для виборців їх не видно, а отже, значно вигідніше «укочувати» гроші в постійні ремонти доріг.

Уже чути голоси, мовляв, то за Януковича погано метро побудували. Справді, будівництво цієї ділянки було проблемним від самого початку — траплялися навіть загиблі. Але якщо певний продукт тривалий час працює і колапсує аж через 12 років через проблему, про яку знали всі, — це проблема утримання.

До того ж за останні 25 років місто саме себе підсадило на метро як на безальтернативний вид транспорту — всі інші види зведені до функції підвезення. Це створило ситуацію, у якій навіть нетривала зупинка метрополітену перетворюється на проблему міського масштабу.

Київська міська держадміністрація оголосила, що запустить велику кількість автобусів і тролейбусів, які стануть ситуативними дублерами цього відрізка синьої лінії. Вгадайте, звідки візьмуться водії та рухомий склад? У Києві немає їхнього надлишку.

Більшість машин-замінників метро заберуть з інших районів, зокрема з Троєщини. Для забезпечення руху автобуса 2М і тролейбуса 43К вже зняли частину рухомого складу з багатьох інших маршрутів міста. Це призвело до збільшення інтервалів на численних маршрутах, особливо автобусних. А тролейбус №50 узагалі закрили.

Така хаотична ситуація цілком очікувана сьогодні в надзвичайних умовах. Однак і в наступні дні, попри відносну нормалізацію руху, звичної кількості автобусів і тролейбусів у всіх районах Києва чекати не варто. Крім того, десятки тисяч людей застрягатимуть на вулицях через чинне рішення Ради оборони Києва про зупинку наземного громадського транспорту під час повітряних тривог.

У нашій організації «Пасажири Києва» ми все ще сподіваємося, що такі авральні рішення — лише перший крок КМДА та КМВА. Зі свого боку ми пропонуємо рішення для влади Києва, що допомогли б жителям Голосієва, Деміївки, Феофанії та Теремків краще пережити закриття метро:

1. Організувати виділені смуги для громадського транспорту по вул. Васильківській та Голосіївському проспекту.
2. Домовитися з Патрульною поліцією щодо контролю заїзду приватних авто на ці смуги.
3. Оптимізувати маршрутну мережу громадського транспорту (зокрема маршруток), адже низка маршрутів зараз мають кінцеві зупинки біля тепер уже закритих станцій метро.
4. Скасувати зупинку громадського транспорту під час повітряних тривог.

Це дозволить підвищити провізну здатність наземного транспорту приблизно у півтора раза — з умовних 4 до 6 тисяч пасажирів за годину в одному напрямку. Хоча це, звісно, не 30 тисяч пасажирів за годину в одному напрямку, як могло забезпечувати метро.

Укотре підкреслю, що такі заходи — лише латання дірок у надзвичайній ситуації. Міській владі слід замислитися про комплексні рішення й на інших проблемних ділянках, щоб розв'язання проблем мало превентивний характер.

Перерахую ті ділянки, які нині, за інформацією «Пасажирів Києва», потребують прискіпливого контролю та планування ремонту.

Синя лінія:

1. «Героїв Дніпра» — «Мінська»: просідання тунелів.
2. «Почайна» — «Контрактова площа»: просідання тунелів, порушення габариту через неякісну конструкцію тунелів.
3. «Васильківська» — «Виставковий центр»: просідання тунелів.

Зелена лінія:

1. «Львівська брама» — «Золоті ворота»: збільшення притоку ґрунтових вод (через будівництва поруч).
2. «Осокорки» — «Харківська»: низька якість тунелів під час будівництва.
3. «Бориспільська» — «Червоний хутір»: просідання тунелів.

Червона лінія:

«Дніпро» — «Гідропарк»: аварійний стан мосту Метро.

Це означає, що у перспективі й на цих ділянках, можливо, доведеться закривати рух, щоб проводити якісні тривалі ремонти. Щоб не повторювати помилок і не лишатися сам на сам із раптовими зупинками руху, владі варто налагодити співпрацю з організаціями громадського сектору й експертами, відкрито вести комунікацію з містянами та не приховувати потенційні проблеми. А також планувати ремонт ділянок метрополітену заздалегідь, передбачивши необхідну додаткову кількість рухомого складу для тимчасової заміни метрополітену та зміни до маршрутної мережі, щоб мінімізувати негативні наслідки для містян.

Це авторська колонка. Думка редакції може не збігатися з думкою автора.