Колекція самоварів, майнінг-ферми та котики — чим здивували декларації народних депутатів

Електронні декларації вчергове довели, що народні депутати — одні з найбагатших людей України. Не змінили цього й результати парламентських виборів 2019 року, що оновили значну частину сесійної зали: навіть сьогодні декларації народних обранців продовжують дивувати як кількістю задекларованих статків, так і незвичайним, рідкісним майном.

У деклараціях депутатів за 2019 рік ми побачили чимало дивних речей: неймовірно великі обсяги готівки (5,9 мільярда гривень) та площа задекларованої нерухомості, яку можна порівняти з площею міста Буча, що під Києвом (27,35 квадратних кілометрів). Однак деякі депутати дивували більше, ніж решта. Окрім «стандартного пакета», що складається з коштовних швейцарських годинників, невеликого автопарку, ювелірних та хутряних виробів, вони декларували предмети старовини, криптовалюту, ікони, вогнепальну зброю, торговельні марки, патенти та авторські права на підручники, дисертації та навіть пісні. Читаючи деякі декларації складається враження, що дивишся опис експонатів достатньо великого за розмірами музею. Разом з цим, знаходилися й такі депутати, що подали «порожні» декларації, у яких нема ані коштовного майна, ані автомобілів, ані нерухомості чи значних грошових активів.

Деякі депутати дивували кількістю. Наприклад, Максим Савросов з «Європейської солідарності» задекларував 130 різних ножів, Віктор Бондар з групи «За майбутнє» — колекцію з 77 картин, 17 ікон та вишиту шовковими нитками «Таємну вечерю». Андрій Пузійчук з «Батьківщини» задекларував 12 одиниць зброї та оброблені трофеї з полювання у Намібії (вартість яких депутат оцінив у 565,5 тисяч гривень).

Не менше здивувала декларація Миколи Кириченка зі «Слуги Народу». Цей депутат задекларував майже стільки ж нерухомості, скільки всі решта депутатів парламенту разом узяті — 13,25 квадратних кілометрів (загалом 440 об’єктів нерухомості).

Рекордсменом за кількістю задекларованих ікон за підсумками 2019 року став Віктор Медведчук (ОПЗЖ) — 227 одиниць, а найбільше криптовалюти задекларував Анатолій Урбанський (група «За майбутнє») — 4256,3278 біткоїнів та стільки ж біткоїн кеш. Сумарну вартість своєї криптовалюти на дату подання декларації депутат оцінив у 756,36 мільйонів гривень (станом на 15 червня вартість цієї криптовалюти складає 1,064 млрд гривень).

Загалом криптовалюту у тій чи іншій кількості задекларували 10 народних депутатів, проте лише один — Іван Шинкаренко («Слуга Народу») — задекларував обладнання для її майнінгу, а саме 7 майнінгових ферм загальною вартістю 644,35 тисяч гривень. Нагадаємо, що наразі майнінг криптовалюти в Україні не врегульований законодавчо, а у деяких випадках за таку діяльність переслідували правоохоронні органи.

Серед незвичних об’єктів декларування — розподільчий підземний газопровід середнього тиску, підземний газопровід високого тиску та електрична мережа на 100 кіловольт-ампер, які внесла до своєї декларації Анжеліка Лабунська з «Батьківщини», енергогенеруюче обладнання для забезпечення потреб приватного домогосподарства депутата Миколи Кучера з групи «За майбутнє», колекція зі 170 самоварів 19-20 століть позафракційного Дмитра Шенцева, 27 кіосків для розливу та продажу питної води позафракційного Руслана Требушкіна та боксерська груша з автографами чемпіонів світу Ігоря Абрамовича з “ОПЗЖ”.

Нижче наводимо топ-5 декларацій, які вразили нас найбільше.

5 місце ми розділили між двома депутатами:

Олександра Устінова, «Голос». Устінова — колишня активістка «Центру протидії корупції», яка свого часу лобіювала створення незалежного антикорупційного суду та Національного антикорупційного бюро. Ми включили її у рейтинг найдивніших декларацій за дещо дивну відкритість та жартівливість. Зокрема, депутатка задекларувала «собаку-тапки-погризаку» Коді (яка «шкоднічає, гризе взуття, вигулює по вечорах, приносить радість та щастя»), «волохатого та тендітного котика-муркотика» Жоріка (який «муркотить колискові по вечорах, вранці піднімає краще за будильник, дере коробки»), а також «першу в Україні футболку з написом “Ukraine Fuck Corruption”». Тварин у декларації вказували й деякі інші депутати, наприклад, Костянтин Бондарєв (21 породистого коня) з “Батьківщини” та позафракційний Сергій Рудик (свійських тварин на 220 тисяч гривень).

Своє місце у нашому імпровізованому рейтингу Устінова ділить з Віктором М’яликом з групи «За майбутнє». Його декларація здивувала нас своєю довжиною: вам знадобиться щонайменше 5 хвилин для того, аби «прокрутити» її до кінця за допомогою коліщатка комп’ютерної мишки. М’ялик — рекордсмен у категорії власників нерухомості, однак не за загальною її площею, а за кількістю об’єктів. Ми нарахували у депутата 1442 об’єкти нерухомості. Площа переважної більшості — 0,2-6 квадратних метрів. Також М’ялик у 2019 році провів 925 операцій з продажу нерухомого майна та 728 операцій з його купівлі: кожного дня у 2019 році депутат проводив в середньому по 4,5 операції з продажу чи купівлі нерухомості.

4 місце ми розділили між трьома депутатами

Нестор Шуфрич, «ОПЗЖ». Депутат задекларував невеликий арсенал: 156 одиниць вогнепальної зброї, 568 одиниць переважно старовинної холодної зброї. В декларації у Шуфрича вказано й твори мистецтва, і старовинні книжки та ікони, однак через брак деталей в описі ми помістили декларацію депутата на четверте місце. Зокрема, крім зброї, Нестор Шуфрич володіє колекцією картин у кількості 287 одиниць, колекцією старовинної порцеляни (121 предмет), годинників (17 одиниць), геральдики (438 одиниць), бронзових скульптур (37 одиниць), стародавніх ікон (51 одиниця), стародавніх книжок (71 одиниця), а також люстр, меблів, ювелірних виробів, килимів тощо.

Вадим Новинський, позафракційний. У декларації Новинського велика кількість дорогого одягу та виробів з хутра, а також ювелірних виробів його дружини. Однак чи не найбільше вражають предмети старовини: колекція ікон 19-21 століть (30 одиниць), окремо від них — ікона Миколая Чудотворця (яку депутат оцінив у 706 тисяч гривень), колекція книжок 15-20 століть (10 штук) та словник Брокгауза та Єфрона (російська універсальна енциклопедія, що містить 82 томи та 4 напівтоми, що об’єднують понад 121 тисячу статей) 19-20 століть.

Григорій Суркіс, «ОПЗЖ». Декларація Суркіса також нагадує короткий опис майна музею: вироби з порцеляни 18-19 століть, столових виробів, світильників, ікон, люстр тощо. Депутат задекларував 144 томи книжок 1864-2012 років, колекцію географічних карт 18 століття, венеціанської кераміки (19-20 століття), кабінетних годинників (19-21 століття), порцелянової мініатюрної пластики 18 — початку 20 століття, столових виробів 19-20 століття тощо.

3 місце

Сергій Тарута, «Батьківщина». У декларації депутата безліч об’єктів живопису та антикваріату з різних куточків Землі: японські вази 1868-1912 років, курильниця першої половини 20 століття, ваза з самураями 19 століття, скульптури та вироби епохи Мейдзи 1868-1912 років, бронзова скульптура Наполеона на мармуровому постаменті, знаменита «Венера Мілоська» (її копія з мармуру), російські та європейські предмети старовини та антикварні вироби. Не менш вражає колекція ікон Тарути: «Господь Вседержатель» (17 століття), «Оранта» (19 століття), Святий Миколай (19 століття), «Вознесіння» (19 століття) тощо. Також депутат задекларував незліченну кількість картин, серед яких роботи Айвазовського, Шіле, Рубенса та інших. Є у Тарути й справді музейні експонати: облігація Південноросійського «Дніпровського металургійного товариства» 1890 року та облігація 1916 року.

2 місце

Віктор Медведчук, «ОПЗЖ». Декларація Медведчука справді вражає. Активісти ще довго знаходитимуть там рідкісні предмети старовини та несподівані сюрпризи. Одним з таких стала частка депутата у телеканалі «1+1», яка стала новиною як для самого телеканалу, так і для його головного власника, олігарха Ігоря Коломойського. Крім дорогих годинників та одягу від Gucci, Dolce and Gabbana, Prada, Valentino, Louis Vuitton, Armani, Ralph Lauren, Chanel та інших, у декларації депутата є книжки віком у понад пів тисячоліття. Зокрема, Медведчук задекларував: Фрагмент Біблії Гутенберга (1455 рік), рукописне Євангеліє (15 століття), «Тріодь Постная» (1555 рік), «Заблудівське Євангеліє» (1569 рік), «Апостол» Івана Федорова (1574 рік), «Венеціанський буквар» (1575 року), «Віленське Євангеліє» (1575 року), «Євангеліє Учительне» (1580 року). Є серед книжок Медведчука і «Опис України» Гійома Боплана 1660 року (до речі, цю ж книжку задекларував депутат фракції “Голос” Андрій Осадчук) та «Короткий літопис Малої Росії» Василя Рубана (1777 року). Медведчук володіє рідкісними та інколи унікальними книжками, культовими для історії української та російської літератури: там є й «Енеїда» Івана Котляревського 1798 року, і «Руслан та Людмила» Олександра Пушкіна (1820 року), і «Мертві душі» Миколи Гоголя 1842 року, і «Абетка південноукраїнська» Шевченка (1861 року). Ці книги були видані ще за життя своїх авторів.

1 місце

Олександр Фельдман, «ОПЗЖ». Однопартієць Медведчука подав електронну декларацію, якій позаздрять не лише українські, але й європейські музеї. Деяким «експонатам», що потрапили до декларації депутата по декілька тисяч років. Зокрема, Фельдман задекларував колекцію старовинної бронзи (мечі, кинджали, сокири, клевці, булави, наконечники стріл та списів), предметів побуту та культу мешканців Європи та Близького Сходу (загалом 158 одиниць), що датуються 25-6 століттями до нашої ери. Деяким предметам з цієї колекції близько 4400 років. І подібних колекцій у депутата декілька: колекція ювелірних прикрас та предметів побуту Європи 10 століття до нашої ери – 4 століття нашої ери (1113 одиниці), колекція з 692 перснів 8 століття до нашої ери – 19 століття нашої ери, колекція античного керамічного посуду 5 століття до нашої ери — 4 століття нашої ери, колекція монет 5 століття до нашої ери — 16 століття нашої ери тощо. Крім цього, депутат зібрав цілу низку рідкісних артефактів. Серед них, наприклад, парадна шабля, яку султан Османської імперії Абдул Гамід Другий подарував російському імператорові Миколі Другому, або ж подарунковий іменний меч (педанг лурус), що належав султану Раджаленгки Какрахадимінграту Другому. У колекції — депутата артефакти з Японії, Іспанії, Німеччини, Близького Сходу, Росії, Індонезії, Індії, Африки та Кавказу.