Конфлікт в Україні – це акт агресії Росії, а не громадянська війна (огляд преси)

«У понеділок канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд закликали до негайного припинення вогню в Україні та нових переговорів з Росією. Це відбулось на тлі спалаху боїв між лояльними до Києва військами та підтримуваними Москвою повстанцями на сході країни. Обидва лідери, які в день незалежності України зустрілись у Берліні з українським президентом Петром Порошенком на його прохання, підкреслили необхідність нових переговорів з російським президентом Володимиром Путіним у рамках чотиристороннього «нормандського» формату. Вони наполягали, що відсутність Путіна не варто розцінювати як знак загострення напруженості», - пише Politico. За словами Меркель, «ми досі контактуємо з російським президентом… Незабаром треба буде провести розмову у нормандському форматі і я не виключаю фізичної зустрічі».

Професори Кембріджського університету Рорі Фінін та Томас Грант наводять у The Conversation аргументи, чому термін «громадянська війна» є невірним для опису конфлікту в Україні, адже він є «актом російської агресії». «Фундаментально, цей конфлікт розпочався та підтримується російською збройною інтервенцією. Це не колапс української громади. За майже 25 років незалежності України публічна підтримка ідеї національної єдності була набагато сильнішою, ніж у більш дорослих державах, таких як Іспанія, Бельгія та Канада. Як гордо відзначив Володимир Путін, весною 2014-го саме російські війська захопили українську Автономну республіку Крим. І російська військова присутність нікуди не зникла».

Оглядач The Financial Times Тоні Барбер вважає, що «західні уряди повинні твердо стояти на позиції єдності щодо Москви та довготривалого наміру побудувати успішну українську державу. Їм треба уникати гри на руку Путіна, інтерпретуючи нинішні проблеми з Росією як свідчення певного смертельного протистояння між конкуруючими моделями цивілізації. Москва та Захід ворогують не тому, що вони є двома непримиримими системами цінностей та типів людей, а, в основному, через те, що Кремль під контролем надзвичайно злоякісного апарату влади. Заходу треба бути терплячим та політично готовим до того дня (зараз він виглядає далеким, поки Путін при владі), коли російські внутрішні умови утворять простір для зниження міжнародної напруженості.

«Шокуючий перехід до плаваючого курсу теньге викрив «торгову війну», яка вирує у блоці на чолі з Росією» - повідомляє Bloomberg. «Рішення Казахстану відпустити курс теньге, спричинивши девальвацію на 22% щодо долара, підтримали виробники, які програли російським конкурентам. У червні бізнес нарікав прем’єрові Каріму Массімову на хвилю імпорту пшениці та вугілля. За перші 5 місяців поставки машин з Росії зросли вдвічі. Інший приклад – це метали. У 2013-му російського імпорту взагалі не було. У цьому році він становитиме половину того, що виплавляють у Казахстані, писав у своєму блозі минулого місяця Віджай Махадеван, один із керівників компанії ArcelorMittal в місті Теміртау. Через девальвацію теньге його компанія відмовилась від планів знизити зарплату на 25%».