Конкурс Держкіно: як зі скандалом поділили гроші між українськими фільмами
Результати 14—го конкурсу з фінансування кінопроєктів, які Держкіно опублікувало 6 жовтня, здивували й обурили багатьох. Продюсери та режисери скаржаться на «темний» відбір переможців, а експерти просять приховати їхні імена з рішень конкурсу. Розбираємося, що сталося, чим незадоволені учасники конкурсу та як пояснюють його результати ті, хто ухвалював рішення.
Суть конфлікту
6 жовтня Державне агентство з питань кіно оприлюднило список переможців конкурсу (пітчингу), які цього року будуть частково профінансовані за кошти українців. Усього з 337 проєктів фінансування виграли 72 стрічки. Проте багато з них не мали б отримати цих коштів, тому що не проходили за рейтинговим списком.
Щороку ці рейтинги складає спеціальна експертна група. Вони у два етапи оцінюють ідею та презентацію проєкту, за що нараховують бали. Проєкти, які оцінили найвище, врешті й отримують фінансування.
Однак цього року більшість стрічок, які були в топі експертного рейтингу, викинули зі списку переможців. Наприклад, фільм «Наші котики 2», що здобув найвищу оцінку та схвальні відгуки, провалився на пітчингу, а «Скажене весілля 3», яке посідає 14 позицію, отримає до 20 мільйонів.
У найбільшій категорії конкурсу — «Неігрові фільми» — не отримали фінансування проєкти з першого, шостого, сьомого та восьмого місця рейтингу, натомість одержав проєкт із 58-го.
Після першого етапу (оцінювання експертів) Рада з державної підтримки кінематографії раптово ускладнила умови конкурсу. Під час свого засідання вона оголосила нові правила: можна подавати не більше ніж два проєкти від однієї компанії (продюсера) та не більше ніж один проєкт від одного режисера. Також ввели граничну суму фінансування: до 25 мільйонів гривень для фільмів із широкою глядацькою аудиторією та до 20 мільйонів гривень для авторського кіно й копродукції. Зміна правил посеред конкурсу спантеличила багатьох режисерів, чиї роботи тепер не підпадали під критерії.
Так, наприклад, фільм «Де заритий собака?» режисера Андрія Литвиненка «вилетів» із конкурсу після оновлення правил, хоча мав високий прохідний бал і був на 16 місці серед неігрових фільмів. Офіційною версією для відмови стало правило «два проєкти в одні руки». Але, як каже Андрій, у його продакшну пройшов лише один ігровий фільм, а в продюсера ㅡ жодного. Тому документальна стрічка все ще могла отримати фінансування.
Чому стрічки «засудили»?
Експертна комісія, яка складала рейтингові списки, так само здивована результатами. Адже остаточних переможців визначають не вони. З 2019 року в процесі відбору картин на пітчингу з’явився новий орган — Рада з державної підтримки кінематографії. Її створили для ефективного розпорядження коштами, які виділяють на підтримку кінематографії. Саме Рада мала фінальне слово щодо того, хто ж виграє пітчинг.
Її рішення обурило багатьох експертів: Рада, на їхню думку, проігнорувала рейтинг і висновки комісії. Письменники брати Капранови, які також були в складі комісії, уже звернулися до Держкіно з вимогою виключити їх зі списку експертів.
Як розповів у коментарі hromadske Віталій Капранов, експертна оцінка стала для Держкіно лише ширмою, за якою вони віддавали перемогу конкретним проєктам.
«Це для того, щоб виправдати такий невеличкий фокус, коли не дають фінансування фільму, який за оцінками експертів посів перше місце. Зате дають 40-якомусь місцю — стрічці, яку знімає компанія «Квартал», — заявив він.
Що кажуть у Раді з держпідтримки кіно?
Голова Ради з державної підтримки кінематографії Андрій Дончик проблем у результатах пітчингу не побачив. За його словами, Рада є незалежним органом, а рекомендації експертів — необов’язкові.
Також Дончик частково виправдовував рішення кризою через коронавірус. За його словами, члени Ради не очікували, що кінотеатри не працюватимуть так довго, а «на показах українських стрічок не буде глядачів». Менше фінансування, але більшій групі компаній має, на його думку, допомогти галузі кіно в часи, «коли роботи дуже мало».
«Це був наш основний принцип. Усі, хто залишився незадоволеним, подавали по 5-6 проєктів, а в них пройшло два. Коли за кращих часів отримували по 5-6 (профінансованих проєктів — ред.), вони мовчали. А зараз їм зненацька дали два — і вони почали кричати», — сказав Дончик у коментарі hromadske.
У держбюджеті на 2020 рік видатки на культуру справді «порізали» найбільше. Так, Державне агентство України з питань кіно отримало майже на 55 мільйонів гривень менше, ніж у 2019 році. У Держкіно вплив епідемії на кіноіндустрію не заперечують — утім, як і всюди.
На питання, чому Рада не повідомила про зміни в конкурсі заздалегідь, Дончик зазначив: «Тому що так вирішила Рада. Це наше законне право. Ми ним скористалися».
Як це вплине на українське кіно?
Багатьох режисерів і продюсерів непокоять результати пітчингу. Попри показове залучення експертів і детальне обговорення фільмів, яке цього року тривало рекордні два тижні, вибір переможців залишився за «зачиненими дверима». Окрім відкритої частини обговорення Ради ще майже добу, за словами Андрія Дончика, тривала закрита нарада.
Керівники тих проєктів, які все ж отримали фінансування цього року, не можуть бути впевненими в результатах у майбутньому, адже логіка відбору для них незрозуміла.
Після першого етапу відбору керівників кінопроєктів також збурило звернення від Держкіно. Держагентство надіслало листи з проханням під час оцінки робіт враховувати «репутацію» творців проєктів ㅡ чи є в них незавершені роботи та відкриті кримінальні справи.
Віталій Капранов зазначив: якщо компанія не закрила попередні проєкти перед Держкіно, це може стати причиною відмови в новому фінансуванні.
«Але кримінальні справи, які начебто хтось веде ㅡ абсолютно незаконна ситуація. Я бачив цей список: там, грубо кажучи, усі. Ми не знімаємо кіно, тому проти нас там немає справи, але якби знімали — то порушили б і щодо нас», ㅡ сказав Капранов.
У Раді з держпідтримки кіно теж кажуть: звернення бачили, але враховували не те, що просили в Держкіно. Члени Ради відсіювали компанії, які вже мали в роботі декілька проєктів з держфінансуванням або без нього. Також кошти не давали авторам, які провалювали або переносили дедлайни.
З іншого боку ㅡ Рада з державної підтримки кінематографії не спілкувалася ні з конкурсантами, ні з експертами, коли відсіювала однаково якісні проєкти одного режисера.
Фільм «Квітка» режисера Тараса Ткаченка минулого року зміг отримати фінансування для створення сценарію про співачку українського походження Квітку Цісик від Українського культурного фонду. Уже цьогоріч проєкт подали на конкурс для отримання коштів на його зйомки.
У рейтингу «Ігрових повнометражних національних фільмів (для широкої глядацької аудиторії)» він посів 9 місце й цілком серйозно претендував на перемогу. Та оскільки режисер Ткаченко подав на конкурс декілька робіт, Рада «викинула» його «Квітку» й залишила фінансування для інших стрічок.
«Нас просто поставили перед фактом. У приватній розмові Ткаченко розповів, що віддає перевагу саме «Квітці», але його ніхто не питав. Це вже був другий тур», — розповів hromadske Артемій Кірсанов, один зі сценаристів фільму.
За його словами, команда була готова до будь-якого рішення, адже конкуренція на цьогорічному пітчингу була сильною.
«Цим вони принизили експертів і всіх членів Ради, коли в «ручному режимі», залякані, ухвалювали рішення, які їм нав’язали. Це було помітно — вони (члени ради ㅡ ред.) сиділи, ніби заручники, і висловлювалися одноголосно. Ніби до радянських часів повернулися», — сказав Кірсанов.