Координатор спостерігачів ОБСЄ: ”Ми отримуємо повідомлення про потенційну небезпеку на дільницях”

Місія спостерігачів ОБСЄ під час зустрічі в Харкові дізналася про те, що СБУ викрила сховки зброї та провела операції проти диверсійних груп, спрямованих на зрив виборів. Подібні повідомлення отримувалися з усієї країни.

Чого ж ще чекати від виборів? Координатор спеціальний координатор місії короткотермінових спостерігачів ОБСЄ Кент Харштедт в інтерв'ю Громадському про те, як працюватимуть спостерігачі, на що звертають увагу, як організовано процес голосування для переселенців і жителів Криму та Донбасу

Минулого тижня я був у Харкові і коли мав зустріч із губернатором, служба безпеки розповіла, що викрила сховки зброї та провела успішні операції проти диверсійних груп, спрямованих на зрив виборів. Подібні повідомлення ми отримуємо з усієї країни і це, звісно, непокоїть.

Кент Харштедт, спеціальний координатор місії короткострокових спостерігачів ОБСЄ за парламентськими виборами в України.

Kent Harstedt, the OSCE Special Co-ordinator in charge of the Organization's short-term observer mission for the upcoming parliamentary elections in Ukraine.

Які найбільші занепокоєння у переддень виборів?

По-перше, це вибори, відбуваються за надзвичайної ситуації. Протягом років я був спостерігачем на багатьох виборах, але досі ніколи не бував у країні, що має перед собою стільки викликів і водночас проводить вибори.

Якщо поглянути на це з нашої перспективи, то ви — країна, частина якої незаконно анексована Росією (це Крим), у вас надзвичайно гаряча ситуація на Донбасі, сотні тисяч внутрішніх біженців, складна економічна ситуація для країни загалом, необхідність проведення антикорупційних реформ і окрім цього — повсюдна втома людей від політики.

З іншого боку, ми бачимо можливість провести зміни і зустрічаємо багатьох людей по всій країні, які покладають на ці вибори великі сподівання і вірять у те, що вони змінять щось. Тому ми вважаємо ці вибори неймовірно важливими і, можливо, найважливішими в Європі у найближчому майбутньому. Вони зачіпають не лише Україну, а й усю Європу, тому вони такі важливі. З нашого боку звісно існує багато занепокоєнь: проведення виборів за таких складних умов створює трудності і для нас. Ми шкодуємо, що мільйони українців не можуть проголосувати через нелегальне анексування та воєнний конфлікт. Ми спонукаємо українську владу до того, аби вони зробили все можливе для підтримання діалогу із внутрішніми переселенцями. Ми достатньо задоволені тим, що бачимо у підготовці до виборів: багато хороших людей робить чудову роботу; ми мали зустріч із головою ЦВК, міністерством внутрішніх справ. Вони роблять гарну роботу, як і перед президентськими виборами, але занепокоєнь досі багато, особливо щодо безпеки.

Що це конкретно за занепокоєння щодо безпеки? Де саме?

Зазвичай, коли ми прибуваємо для спостереження за виборами, безпека — однією з найменших причин непокоїтися, але в цій ситуації все пов’язано: з одного боку, можливість провести демократичні вибори, з іншого — питання безпеки. Це стосується не лише питання сходу країни, а й залякування кандидатів, повідомлення про потенційну небезпеку для дільниць. Минулого тижня я був у Харкові і коли мав зустріч із губернатором, служба безпеки розповіла, що викрила сховки зброї та провела успішні операції проти диверсійних груп, спрямованих на зрив виборів. Подібні повідомлення ми отримуємо з усієї країни і це звісно непокоїть.

Як щодо проведення виборів на території, непідконтрольній Києву? Без Криму та частини Донбасу, як ці вибори можуть бути оцінені?

Із нашої точки зору це звісно прикро. Коли відбуваються парламентські вибори, всі громадяни України повинні мати змогу віддати на них власний голос. Але це реальність, ми не обираємо, коли проводити парламентські вибори, а коли ні, це визначається українською стороною, яка і запросила нас у якості спостерігачів, тож ми можемо лише спостерігати у місцях, де це практично можливо. Можемо відзначити, що виглядає так, ніби на Донбасі вибори проходять на більшій кількості дільниць, ніж це було на президентських у травні, але точно ми це знатимемо взавтра після 20 години. У будь-якому разі це реальність і ми можемо бути лише там, де це безпечно.

Як далеко на схід спостерігачі можуть потрапити, зважаючи на те, що там є регіони, непідконтрольні Києву? За яким принципом ви створюєте для них цю територіальну межу?

Це справа діалогу стосовно безпекової ситуації. Ми звісно будемо працювати на території територій Донбасу, яка контрольованих урядом.

А як щодо переселенців і тих, хто має змогу проголосувати десь в іншому місці? Як ви оцінюєте ситуацію навколо цього, чи справді вони мають таку практичну можливість і як це було зроблено?

Це питання можна розділити на декілька частин: по-перше, чи існує законна підстава голосувати, коли вони не перебувають поруч свого місця проживання. У цій частині ЦВК та уряд виконав своє завдання, надаючи біженцям можливість реєструватися та голосувати в інших місцях. Інша частина полягає в тому, чи достатня кількість біженців прийде на вибори. Минулого тижня у Харкові я був дуже задоволений побаченим, бо там відбувалася ціла кампанія спеціально для переселенців на радіо та телебаченні, аби залучити їх до голосування. Але якщо поставити себе на місце такої людини, стає зрозуміло, що крім голосування існує багато значущіших проблем. Деякі з них, можливо, найбільше зосереджуються на забезпеченні власної сім’ї та підготовці до зими.

Чи це справді легка процедура: зареєструватися та проголосувати? Досі в Україні це було важко навіть для тих, хто переїздив.

Це питання буде частиною нашої остаточної заяви в понеділок. Це також має дві частини: по-перше, змога зареєструватися та власне проголосувати, а по-друге, чи допомогло суспільство їм це зробити і як це було зроблено.

А як щодо Криму? Очевидно, що більшість людей звідти не братимуть прийматимуть участі у виборах, як тоді парламент зможе вважатися репрезентативним?

Це звісно дуже непокоїть. Серед кримчан є окремі групи, як ось кримські татари, голос яких може бути непочутий через теперішню ситуацію. Як я це бачу, деяким кримським татарам були запропоновані місця у виборчих списках партій, бо інакше їх узагалі не було би кому представляти. Але наскільки я зрозумів із розмови з головою ЦВК, парламентські місця від регіонів, де неможливо провести вибори, залишаються пустими. Так триватиме до часу додаткових виборів, коли ситуація стане спокійнішою.

Чи є у мешканців Криму можливість виїхати та проголосувати у Херсоні?

Так, це буде можливо, але це питання того, наскільки легко буде їм здолати подорож і наскільки мотивованими вони будуть, аби це зробити. Це те, про що ми також говорили, але здебільшого все в руках вашої ЦВК.

Чи є схожий міжнародний досвід? Чи є ще якісь додаткові можливості для голосування? Поштою, наприклад, чи якось інакше.

У моєму особистому досвіді такого не траплялося, проте якщо виборчий процес буде розвиватися далі (а ми цього не маємо зараз навіть у Швеції та інших європейських країнах), то він набагато спроститься. Поки подібного не відбувається, проте у майбутньому, вважаю, ми зможемо голосувати електронно за допомогою ID-карток.

Стосовно політичної ситуації: закон про вибори не було змінено і це критикували, бо, наприклад, списки досі закриті. Які найбільші занепокоєння у питанні проведення якомога демократичних виборів загалом?

З одного боку, зазвичай прозора та хороша система потребує серйозного набору правил, які охоплюють набагато більше, аніж закон про вибори. Цей набір має бути встановлений задовго до виборів. Відповідно до надзвичайної ситуації у країні, була воля змінити закон про вибори ледве не за тиждень до їхнього проведення. Це звісно не оптимальне рішення. Набагато краще, коли всі закони та процедури закріплені задовго до виборів і не змінюються в останню хвилину.

Звісно, дуже важливо спостерігати за ситуацією у день виборів, але багато речей, як це завжди було в Україні та не лише, залежать від того, що відбулося до цього. Яка ситуація з рівноправним доступом кандидатів до медіа тощо?

Це звичайно частина висновків, які ми оприлюднимо у понеділок, але поки можу сказати, що звісно: результат виборів визначається не виборчим днем, а тривалою кампанією; це зачіпає питання рівноправного доступу до медіа, можливості різних партій проводити кампанії, питання відсутності будь-яких залякувань. Все це буде включено у наш фінальний звіт, але попри всю надзвичайність ситуації, ми бачимо багатьох хороших людей і їхні намагання створити настільки прозорі вибори, наскільки це можливо.

Відомо багато випадків із голосуваннями більшості, коли багатії, підкуповуючи людей, отримували кращий доступ до будь-чого, утискуючи тим самим інших кандидатів. Що ви думаєте про це?

Це те, що ми спостерігали і що нас занепокоїло. Існують так звані “куплені” кандидати. Це дуже важка ситуація, бо навіть якщо законодавчо все добре, якщо порушення закону ліквідуються, все одно багато із цих речей має місце у тіні. Зазвичай у подібних ситуація я говорю, що “куплені” кандидати — це щось таке, чого суспільство може позбутися лише у випадку, якщо країна має дуже розвинену демократичну культуру, це не лише питання закону, бо дуже важко помітити той момент, коли когось підкуповують чи про щось домовляються. Неприйняття подібних речей — частина здорової демократичної культури.

Роками ви спостерігали за виборами в Україні, чи є якісь конкретні фальсифікаційні практики (наприклад, “каруселі”) чи якісь дрібниці, на які ви конкретно звертаєте увагу?

В Україні ми вже спостерігали за одними виборами цього року. Я вважаю, що у травні вони пройшли досить непогано, зараз, наскільки я розумію, половина посадовців, які беруть участь у цьому процесі, змінена, але все ж існує інституційна пам’ять, яка допоможе провести вибори, тож я очікую, що все пройде досить гладко.

Що конкретно ми шукаємо? Існує процедура, за якою ми спостерігаємо за всім виборчим процесом загалом, тож ми не шукатимемо якісь специфічні дрібниці. У нас існує добре розвинена та випробувана досвідом система, за якою водночас розглядається багато процесів і частин. І якщо щось десь пішло не так, ми це знайдемо.

Яка найбільша різниця між цьогорічними виборами і тими, що відбувалися до цього, наприклад, у 2012 році?

Є декілька питань, над якими ми розмірковуємо: куди підуть голоси людей, що голосували за Партію регіонів? Чи буде цього разу достатньо охочих проголосувати? Чи буде це новий старт для України, як багато хто сподівається? Багато нових молодих облич із громадянського суспільства цього разу приймають участь у перегонах, що здається нам дуже цікавим. Дуже багато всього нового, але перш за все — це історичні вибори і, мабуть, найважливіші вибори в Європі.

Другого листопада відбудуться так звані “вибори в Донбасі”. Що ви можете сказати про це?

До цього ми не маємо жодного стосунку. Ми прибули сюди на запрошення українського уряду і навіть якби нас запросили на Донбас спостерігати за тими “виборами”, ми відмовилися би, бо нас запросив уряд України. Але є дещо, чого ми досі ніколи не робили: зважаючи на те, що у Росії перебуває від 3 до 4 мільйонів українців (я був там декілька тижнів тому і мав домовленість із вашим послом), є деякі занепокоєння щодо проведення виборів там, бо це дуже велика кількість людей. Уперше в історії нашої організації ми вирішили надіслати спостерігачів до Росії, аби спостерігати за українськими виборами.

Чи була ця місія прийнята російським урядом?

Насправді, це не Росії вирішувати. Наші спостерігачі акредитовані українським урядом і мають право спостерігати за всіма виборчими дільницями, що має Україна, тож команда наших спостерігачів сьогодні вилетить до Москви. І коли завтра вони приїдуть до посольства України, куди прийдуть тисячі й тисячі людей віддати свої голоси, вони будуть прийняті, бо офіційно