Коштує, як постріл із гранатомета, але ще не знайшов своє місце у війську. Що не так із застосуванням дронів на війні
«Майже щодня нам дають самовбивчі для “пташки” завдання. Але та інформація, яку ми отримуємо, набагато цінніша за дрон, тому ми його не шкодуємо. У нашій армії понад усе цінується життя бійців, тому краще пожертвувати технічним засобом, ніж людиною», — так про дрони каже аеророзвідник із позивним «Піт».
Дрони — розхідний матеріал на передовій, їх постійно не вистачає. Наразі Україна не закриває й 10% фронтових потреб, розповіла на конференції «Муруємо вже!» Марія Берлінська, засновниця ГО «Центр підтримки аеророзвідки» та співзасновниця благодійного фонду Dignitas.
Чому така ситуація? Що потрібно виробникам, щоб галузь розвивалась, а військові на фронті не відчували браку дронів? Відповіді на ці питання шукало hromadske.
Потрібні найефективніші БПЛА і доступ до навчання
«Піт» за освітою — інженер-конструктор. Після 24 лютого міг або йти служити, або очолити конструкторське бюро. Обрав перший варіант. За понад рік війни він пілотував FPV-дрони — це цивільні безпілотники, якими керують за допомогою спеціальних окулярівFPV-дрони на Київщині, Харківщині та Бахмутському напрямку.
Кожен апарат має свої переваги, розповідає він. «Квадрокоптер (дрон із чотирма пропелерами — ред.) може зависати, і це плюс. Але на “літачку” легше навчитися літати». За його словами, для українських військових квадрокоптери стали «великим технологічним проривом за відносно мізерної ціни».
«Ми раніше могли дістати противника лише на відстані одного кілометра. Зараз ця штука може атакувати ворога на відстані 2-4 км, а за хороших умов роботи можна працювати й на відстані 10 км. Це вже досить серйозна дистанція», — каже аеророзвідник.
Навчитися керувати квадрокоптером складно. «Це як водити автомобіль: треба, щоб працювала м’язова пам’ять. Серйозні виробники кажуть, що для її вироблення потрібно 100 годин нальотів. Зрозуміло, що з перервами», — пояснює «Піт».
Загалом на фронті працюють дрони різної вартості та якості. «Піт» каже, що зараз Україні на передовій потрібні ефективніші БПЛА і добре підготовлені пілоти. Крім того, військовим необхідні кращі засоби протидії російським дронам.
«Ворог здавна займається розробкою безпілотників і комплексів радіоелектронної боротьби та розвідки — РЕБ та РЕР. Вони потрібні росіянам, щоб наші дрони виявлялися і не залітали на їхні позиції. У ворога це все — одна система. Вони їх отримують не як волонтерську допомогу, а як заводські вироби», — каже військовослужбовець.
Аеророзвідник переконаний, що Україні все одно доведеться на певному етапі централізовано забезпечувати всю армію дронами, а не «просто привозити їх конкретному бійцю». Він за те, щоб цим питанням займалося Міноборони.
«На коштах волонтерів далеко ми не заїдемо. Все одно рано чи пізно треба буде масштабуватися, збільшувати свої виробничі потужності, тому що БПЛА завжди буде не вистачати. “Пташка”, яка прожила 10 вильотів — це “герой” (ідеться не про камікадзе). Такі у нас є. Щоправда, грає роль також добре підготовлений і дуже обережний екіпаж», — каже аеророзвідник.
Потреба у дронах — надвелика
Після 24 лютого 2022 року дрони у війську почали застосовувати масово, каже директор благодійного фонду «Львівський оборонний кластер» Кирило Новіков. За його словами, в Україні вже є компанії, які запустили «достатньо якісне виробництво дронів, що успішно виконують завдання». А втім, сьогодні рушійною силою досі лишаються закордонні постачання.
«Не тому, що українські виробники недостатньо швидко розвиваються. А тому, що потреба під час війни надзвичайно велика, без закупівель ми не можемо її перекрити», — пояснює Новіков.
В Україні зараз можуть виготовляти розвідувальні та ударні дрони. «Хоч ці рішення не такі професійні, як на Заході, але все одно закривають частину питань на фронті», — каже експерт.
Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA, експерт у сфері безпілотних технологій та робототехніки, додає, що обидва напрямки постачання дронів — імпорт і локальне виробництво — активно розвиваються.
«В обох випадках є покращення ситуації, постійний розвиток, збільшення кількості та якості техніки, яка залучається до роботи».
Наприкінці січня 2023 року відбулася зустріч представників Міноборони та ЗСУ з розробниками й виробниками БПЛА. На зустрічі розповіли, що Міноборони вже уклало 16 контрактів з українськими виробниками і до кінця 2023 року закупить дронів на 20 млрд гривень. Загалом Міністерство оборони отримало 75 конкурсних заявок від компаній.
А наприкінці травня депутати ухвалили законопроєкти №9275 та №9276 для підтримки виробництва дронів в Україні. На час воєнного стану Рада звільнила від ПДВ і мита ввезення складових БПЛА.
«Такі фінансові інструменти здешевлюють кінцеву продукцію на 15-20%. А це добре для покупця, особливо якщо ним виступає держава», — пояснює Новіков.
Які проблеми бачать виробники
Українських компаній, які виробляють безпілотне авіаційне обладнання, понад сто. Більшість із них непублічні й не виставляють свої розробки на показ, мало хто відкрито говорить про свою діяльність.
Юрій Макусев, представник проєкту з виробництва дронів «Українське сонце», розповідає, що всі військові, які до них звертаються, мають дві проблеми: або не можуть побачити противника, або бачать його, але не мають чим знищити. «Хтось просто без очей, а в інших очі є, але немає кулаків».
За його словами, про масштабування виробництва дронів говорити зарано. Проблема не тільки у грошах, бо фінансування — не найперша з потреб, яку треба закрити.
«Був би сталий попит з боку армії, виробники знайшли б можливості виробляти їх скільки потрібно. БПЛА коштують значно дешевше, ніж інші види зброї. Але у війську поки що немає розуміння, для чого потрібні дрони», — пояснює Макусев.
За його словами, у війську складна система обліку дронів. Керівництво вимагає за все звіт, а оскільки дрони — розхідний матеріал, військові не завжди хочуть і можуть вести цю звітність. «Підрозділи не бажають, щоб Міноборони постачало їх, бо за процедурою необхідно звітувати за кожен безпілотник. Але в бойових умовах це не завжди реально зробити», — каже експерт.
Виникає парадокс, бо іншу, значно дорожчу техніку, наприклад гранатомети, снаряди й танки, Україна легко використовує в бою і на навчаннях. А з дешевшими дронами процес значно довший і складніший через бюрократію.
«Зараз вартість деяких видів дорівнює вартості пострілу з гранатомета. Дрони ще недостатньо поширені в армії. Хоча з перших днів війни про них багато розмов, вони на шпальтах усіх видань. Але фактично ЗСУ оперують дуже невеликою кількістю БПЛА на місяць. Водночас потреби у них дуже високі», — каже розробник.