Ковідні вихідні та блокпости. Чим відрізняється пандемія в Криму і як її намагаються приборкати
Захворюваність на коронавірус у Криму є найбільшою за весь час пандемії. Ба більше: з початку жовтня мало не щодня фіксують новий рекорд. Порівнювати ситуацію там і на материковій Україні украй складно, оскільки російська окупаційна адміністрація публікує лише базові показники, але навіть щодо їхньої правдивості є сумніви.
Люди нарікають на колапс медичної системи, яка не може впоратися з напливом хворих. Натомість «влада» (замість локдауну, який міг би вплинути на швидкість поширення коронавірусу) оголошує неробочі дні, під час яких люди масово їдуть на відпочинок до Криму — і привозять з собою не лише гроші, а й ковід.
Як Кремль провалив боротьбу з коронавірусом та чим це обернулося для кримчан — розбиралось hromadske.
Щоденні рекорди і заповнені морги
Серйозність ситуації у Криму найкраще видно з непрямих свідчень. На в’їздах до міст споруджують блокпости, медиків-пенсіонерів закликають повернутися на роботу, а люди регулярно скаржаться на неможливість викликати «швидку» та… неналежну роботу моргів.
«Через зростання смертності [від коронавірусу] йде навантаження на всі відділення [моргів]. Тому зараз розглядають варіант придбання модульного холодильного обладнання, щоб розвантажити морги та зберігати тіла померлих у більш-менш належному стані», — казав російському виданню «Комерсант» Костянтин Скорупський, тимчасовий виконувач обовʼязків «міністра охорони здоровʼя» в окупаційній адміністрації Криму.
Ця фраза прозвучала після численних дорікань родичів померлих на те, що їм видавали тіла у поганому стані. Та кримська «влада» занепокоїлася надто пізно.
«Ще кілька місяців тому родичі людей [які померли від коронавірусу], розповідали мені, що до моргу стояли черги через величезну кількість тіл. На кладовищах багато свіжих могил. Людей ховають у таких специфічних коронавірусних трунах», — розповідала в ефірі телеканалу «Дождь» кримська журналістка Катерина Резнікова.
Специфічні коронавірусні труни — артефакт часів початку пандемії: тоді тіла загортали у пластикові пакети й ховали в закритих трунах. Проте швидко з’ясувалося, що єдиними помітними наслідками цього було незадоволення родичів та зростання паніки.
Більшість держав незабаром відмовилися від цих хибних рекомендацій, однак у Криму та низці регіонів РФ людей і нині ховають у закритих трунах (подеколи з прозорим отвором чи скляною кришкою). Російські ЗМІ писали про те, що цьому сприяють і ритуальні агенства — адже це зумовлює більшу ціну на послуги.
Крим не для медиків
У Криму, як і всюди, коронавірус виявив проблеми з поганим станом медичної галузі.
«У Севастополі склалась критична ситуація через нову хвилю пандемії коронавірусу, епідемії грипу і ГРВІ. Бракує спеціалістів у “червоних зонах” — лікарнях, поліклініках, бригадах швидкої допомоги й колцентрах. Нам дуже потрібні ви: лікарі, медсестрички. Місто дуже потребує вашої допомоги, ваших знань, досвіду та милосердя», — звернувся до працівників приватних лікарень та лікарів-пенсіонерів «заступник губернатора» окупаційної адміністрації Севастополя Олександр Кулагін.
У коментарях під відео одна з глядачок скаржиться, що державні лікарі не приїздять на виклик — доводиться звертатися до приватних клінік. Виїзд приватної швидкої їй коштував 2 800 рублів (близько 1 200 грн).
На тому, що медиків бракує, наголошують і журналісти.
«За останній рік медицину сильно “оптимізували”. Люди звільняються, бо навантаження велике, а зарплати низькі — близько 30 тисяч рублів (це 11 тисяч грн). Квартира коштує 6-7 мільйонів (2–2,5 млн грн), а значить, місячна оренда зʼїдає майже всю зарплату. “Ковідні” медики зараз отримують більше, але все одно ризиків багато», — розповідала телеканалу «Дождь» кримська журналістка Катерина Резнікова.
Аби описати стан медичної галузі, вона розповіла, що медичне обладнання, яке Севастополь отримав ще у 2015 році, досі не встановлено — приміщення просто не пристосовані для такої техніки.
«Ковідні дні»
У боротьбі з коронавірусом Росія завжди обирає особливий шлях. Обовʼязковий масковий режим там ввели на пів року пізніше, ніж в Україні, а замість локдауну Кремль практикує загальнодержавні неробочі дні.
На додаткові вихідні росіян уже відправляли у травні 2021-го. Цього разу «локдаун на мінімалках» тривав з 30 жовтня до 7 листопада і припаде на шкільні й студентські канікули.
«Тижня канікул і тижня “неробочих днів” замало для того, щоб усі заходи почали працювати на повну. Після завершення канікул можна очікувати відновлення спалаху. […] Такий підхід не гарантує того, що зниження швидкості розповсюдження вірусу буде настільки глибоким і тривалим, щоб лікарні змогли відпочити від напливу пацієнтів», — пише «Медуза».
Проте якщо в решті російських регіонів головна проблема неробочих днів полягає в їхній неефективності, то в Криму вони ще й серйозно шкодять епідемічній ситуації.
Під час бонусних вихідних росіяни масово рушили до моря. Місцева «влада» спробувала обмежити потік лише вакцинованими людьми, вимагаючи під час заселення до готелю показати одразу два документи: негативний ПЛР-тест і довідку про вакцинацію.
«Через це доволі великий відсоток людей скасував свій відпочинок на осінні свята», — розповідала «РБК» керівниця відділу продажів готелю «Чайка» Наталя Ісаєва.
Втім, найімовірніше, ці люди просто знаходили інше житло.
«Прогнозується, що буде великий наплив у приватний сектор — де, звісно, нічого не перевіряють», — повідомляла журналістка Катерина Резнікова.
У Севастополі вчинили ще більш радикально: виставили на вʼїзді до міста блокпости, де перевіряють довідки про вакцинацію. Їх мали показувати не лише гості, а й мешканці міста, якщо хотіли в’їхати або виїхати з Севастополя.
«Першого дня розвернули близько ста автівок. Третього — лише 34. Зменшилась і кількість охочих проїхати до Севастополя», — розповідала журналістка телеканалу «Крим 24».
Спершу планувалося, що блокпости працюватимуть протягом усіх неробочих днів. Проте їх зрештою прибрали 1 листопада — на тиждень раніше, ніж збиралися.
«Ми досягли необхідного ефекту — зменшили туристичний потік», — пояснив це рішення «губернатор» окупаційної адміністрації Севастополя Михайло Развожаєв, вихідець із Красноярську і чиновник РФ упродовж багатьох років.
«У новинах пишуть, що в Крим пускатимуть без QR-кодів, а Севастополь прибирає пости на вʼїзді. Це означає, що Москві чхати на здоровʼя кримчан і севастопольців — ми зобовʼязані приймати всіх підряд без огляду на ситуацію. Нас без вакцинації не пускають до магазину, а з материка — нехай приїжджають хоч би й хворими», — обурюється Олексій Шуравін на сторінці «губернатора» окупаційної адміністрації Криму Сергія Аксьонова.
Цифри, які ні про що не говорять
Наскільки катастрофічною є ситуація в Криму? Розглядати півострів за тією ж системою оцінювання, що й решту українських регіонів, просто неможливо — окупаційна влада не публікує дані щодо заповненості ліжок, кількості тестувань тощо. А отже, маємо лише базові критерії: захворюваність і смертність на душу населення.
Третього листопада у Криму (разом із Севастополем) було виявлено 1 100 випадків. У жовтні ж на півострові щодня помирали в середньому 24 людини.
На 1 млн населення у Севастополі припадає 682 випадки зараження ковідом, а на решті території Криму — 183. На материковій частині України — 563 випадки на 1 млн.
Смертність — 23,5 на 1 млн населення у Севастополі та 9,5 — у решті Криму. В Україні ж — 13,3.
Проблема з російською статистикою така ж, як і з російськими виборами. Якщо графіки захворюваності-смертності в Україні та решті європейських країн переважно нагадують запис сейсмографа під час землетрусу, то в Росії крива захворюваності та смертності пласка, мов Земля (і так само мало стосується реальності, як однойменна теорія).
«У Росії [згідно з офіційними статистичними даними, які публікує влада] до лікарень потрапляють в середньому 58% інфікованих. В США — 6,7%, у Франції — 7,6%, в Німеччині — 5,3%», — писала російська «Медуза». Це свідчить про неякісне виявлення заражених: виходить, що фіксують лише найтяжчі випадки, а легкі до статистики не потрапляють.
Один зі способів перевірки ковідної статистики — порівняння кількості зареєстрованих смертей від коронавірусу і Надлишкова смертність — термін, що вживається, коли кількість померлих за певний період перевищує кількість померлих за той самий період у попередні роки. Зазвичай надлишкова смертність є наслідком війн, стихійних лих чи епідемійнадлишкової смертності. З показників надлишкової смертності випливає, що Росія може занижувати кількість померлих від ковіду ледь не вчетверо.
Авжеж, не можна стверджувати, що надлишкова смертність під час пандемії зумовлена лише вірусом. Ковід створює додаткове навантаження на всю систему охорони здоров'я, тому певна частина «зайвих» смертей не є наслідком коронавірусної інфекції — таке перевищення смертності є і в країнах, де достовірність статистики не піддається сумнівам. Скажімо, у США надлишкова смертність перевищує смертність від ковіду в 1,2 раза, в Польщі — в 1,6 раза, в Україні — в 1,8 раза. А втім, якщо диспропорція є надто великою, це, дуже ймовірно, свідчить про приховування реальних цифр.
Тест на «Спутнік»
Наразі повністю вакцинованими є 29% кримчан і 38% севастопольців.
Втім, схоже, що проблема полягає не лише в якості російських вакцин (жодна з яких не схвалена Всесвітньою організацією охорони здоров'я), а й у кількості фіктивних сертифікатів про щеплення.
Нещодавно Центр Гамалеї розробив тест, який дозволяє визначити, чи людина справді була вакцинована «Спутником V».
Поки що встигли перевірити 50-60 пацієнтів реанімацій, які мали свідоцтво про вакцинацію. З’ясувалося, що майже 80% з них не мали відповідних антитіл — а отже, їхні документи були несправжніми.