Кримський клінч: блокування півострову в очах прихильників та критиків
В неділю, 20 вересня, кримські татари та інші протестувальники почали продуктову блокаду Криму. Hromadske.tv зібрало докупи думки експертів, активістів та журналістів щодо перекриття дороги на адмінкордоні з Херсонською областю.
Борис Захаров, правозахисник української Гельсінської спілки з прав людини пояснив, що з точки зору прав людини, блокування повинне базуватися на балансі між блокадою інфраструктури, щоб «окупант не міг розвиватися», і захистом прав людини.
«Є різні аспекти. Така громадська акція спрямована на привернення уваги до проблеми Криму... З точки зору міжнародного гуманітарного права, якщо Росія окупувала цю територію, то вона несе відповідальність за дотримання прав людини, в тому числі соціально-економічних, Україна не зобов’язана», - сказав він.
***
Публіцист Денис Казанський заявив, що «Ми будуємо ще одну стіну у стосунках Криму та України».
«Мені не до кінця зрозуміло, що буде у підсумку: Росія нам віддасть Крим? І чи віддасть, і як це буде, коли кримчани після блокади ненавидітимуть українців?», - ставить риторичні запитання він.
***
Економіст Юрій Смелянський вважає, що припинення поставок може серйозно дестабілізувати ситуацію в Криму.
«Чим більше я продаю, тим більше я заробляю - це мислення бізнесмена, але це не державницька позиція... Після втрати кримського ринку підприємці знайдуть інші ринки», - провів він аналогію з залякувальними прогнозами щодо падіння економіки України із анексією Криму та вторгненням на Донбас. Він вважає заяви про економічні ризики для України через блокування Криму спрямованими на провокування паніки.
***
Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів про перебіг громадянської акції з блокування поставок продуктів у анексований Крим.
Представник Меджлісу пояснив, що голова держави та уряд знали про позицію кримських татар щодо закону про «вільну економічну зону Крим». Останній запровадив у межах ВЕЗ вільну митну зону. Чубаров вказав, що однією з задач акції є домогтися скасування цього акту. За його словами, кримським татарам не вдалося знайти порозуміння бізнесу, який постачає товари на анексований півострів.
***
Журналіст видання «Українська правда» Анастасія Рінгіс та радник міністра аграрної політики України Олександр Лієв посперечалися щодо переваг та недоліків акції на кордоні з анексованим півостровом.
«Вести мову про те, що ця акція незаконна, ймовірно, можна - вона порушує певні права підприємців, які працюють згідно закону... Але там є міліція, масивна підтримка депутатів... Це непублічно дана згода президента на дану акцію», - відзначила Рінгіс.
Лієв вважає, що подібне рішення мало виходити з Києва, а не від активістів. «Влада могла в відобразити позицію кримськотатарського народу, тому що саме у владі представлена та група Меджлісу, у держслужбі у справах Криму та Севастополя, уповноважений уряду, уповноважений президента, які мали б розробляти стратегію та діяти від імені влади. На превеликий жаль, ці люди нічого не зробили».
Лієв та Рінгіс також посперечалися стосовно цін на продукти на півострові - за словами радника міністра, «продукти у Криму наразі коштують як у Токіо, як у Сингапурі, як у Лондоні». За інформацією журналістки ці дані не відповідають дійсності.
***
Економічна блокада має повністю регулюватися законодавством, наголошує Андрій Щекун, голова ГО «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім».
«Сьогодні у нас є підписаний з грудня 2014 року меморандумз Міжфракційним об’єднанням «Крим», до якого входить Мустафа Джемілєв, як заступник керівника, і де було чітко вказано, що об’єднання бере на себе зобов’язання скасувати законопроект про створення вільної економічної зони «Крим» і натомість запропонувати суспільству новий законопроект, який би регулював економічну діяльність з окупованою територією»
«Єдиний позитив того, що відбувається – це інформаційна кампанія, те, що знову відбувається актуалізація питання Криму», – додав Щекун.
***
Тарас Березовець, політтехнолог: «Припинення постачання з України грає на руку російським постачальникам». Він пояснив, що через заздалегідь оголошені плани активістів, останній тиждень в Крим активно завозили товари з України.
***
«Якщо ми говоримо взагалі про цілі акції, то, на мій погляд, дуже важливо підкреслити, наскільки я розумію організатори також ставлять собі мету в тому числі і відміну закону про вільну економічну зону, – вважає правозахисниця Ольга Скрипник. – Але цей закон був прийнятий ще рік тому. І якщо у нас на меті відміна цього закону, то тут необхідно використовувати дійсні правові механізми, які є якраз у народних депутатів України. А саме – це скасувати цей закон щонайменш внесенням альтернативного законопроекту. І тому на наш погляд дуже було б корисним, якщо ми все ж таки зможемо створити робочу групу. Тому що зараз є різні точки зору щодо так званої блокади Криму».
За її словами вже є пропозиції щодо створення робочої групи, куди увійдуть саме експерти з прав людини, експерти з економічних питань, з Меджлісу і народні депутати. Група має розробити альтернативний законопроект, який буде враховувати не тільки економічний аспект, оскільки на території залишають2 млн українських громадян.
«Україна зобов’язана підтримувати економічні, соціальні та інші зв’язки з Кримом, тому що Крим є територією України» , – наголосила вона.
***
«Блокаду» Криму оцінити однозначно не можна. Так вважає координаторка громадської організації Крим-SOS Таміла Ташева.
«Це дійсно був вимушений крок з боку Меджлісу, тому що протягом півтора року немає дійсно стратегії єдиного бачення по поверненню Криму. Тому я частково розумію позицію Меджлісу, який був змушений іти на такі кроки для того, щоб, по-перше, повернути питання Криму до порядку денного українського і світового. По-друге, дати окремі меседжі мешканцям Криму. Я можу сказати за свою родину або за тих людей, з якими я постійно спілкуюсь, які проживають на окупованій території. Більшість з них дійсно говорять про те, що протримаються», – каже Ташева.
Окрім питання товарної блокади, є питання електроенергії, води та інших речей. Ми маємо максимально показувати кримчанам, що пам’ятаємо їх. Вважає координаторка Крим-SOS.
«Я б не сказала, що це одноосібне рішення. За ним стоять багато людей, у тому числі не тільки керівники, а й просто члени Меджлісу, громадські діячі. В самому Криму це питання розглядається неоднозначно. Та більшість людей, з якими я спілкувалась, сприймають його позитивно», – додала Ташева.
На її думку, добре, що питання Криму повернулось. Однак Ташева не вірить, що «блокада» є ефективним інструментом вирішенням питання повернення Криму.
***
Кореспондент hromadske.tv Юлія Стець - про реакцію водіїв фур та перебіг акції.
***
Речник Правого сектору Артем Скоропадський - про роль ДУК у блокуванні Криму. «Ми готові і далі допомагати Меджлісу кримських татар».
***
Народний депутат України (Батьківщина) Ігор Луценко: «Треба виходити з доцільності та необхідності...Міжнародні події, зокрема зустрічі в рамках ООН, є приводом, щоб ми в рамках цієї акції зокрема ініціювали розмову про проблему Криму як таку».
***
Юрист, координатор руху «Євромайдан - Крим» Сергій Мокренюк: «Має бути потужний економічний тиск на російську владу... Тиск має відбуватися на владу, а не на звичайних громадян, які там знаходяться».
Читайте також: Початок кримської блокади. Hromadske.doc
hromadske.tv