КВУ: 23 парламентарі пропустили 90% голосувань Ради в лютому. Найбільше — представники ОПЗЖ

У лютому 2021 року 23 народні депутати пропустили 90% голосувань у Верховній Раді — серед них сім парламентарів не проголосували жодного разу.

Про це повідомляє Комітет виборців України, який проаналізував показники участі депутатів у голосуваннях Ради в лютому.

Так, жодного разу не проголосували депутати від фракції «Опозиційна платформа — За життя» Тарас Козак та Вадим Столар, «Слуга народу» Олександр Скічко, Наталія Піпа з «Голосу», Ігор Колихаєв та Степан Івахів із групи «За майбутнє» та позафракційний Олесь Довгий.

Ідеться як про депутатів, які загалом були відсутні на засіданнях Ради в лютому, так і про тих, хто був присутнім, однак участі в голосуваннях не брав (не натискали «за», «проти» чи «утримався»).

Низькі відсотки голосування й у депутатів від ОПЗЖ Сергія Льовочкіна, Рената Кузьміна, Федора Христенка та Юрія Солода. У цей список потрапила й депутатка від «Слуги Народу» Галина Третьякова.

Загалом найнижчі показники голосувань за місяць у депутатів ОПЗЖ, які в середньому взяли участь у 47% голосувань Ради за місяць. Депутати групи «За майбутнє» взяли участь у 60% голосувань, «Батьківщини» — 70%, «Голосу» — 76%, «Довіри» — 78%. Найактивніше голосували депутати «Слуги Народу» — 88% та «Європейської Солідарності» — 81%.

Лише 17 із 422 народних депутатів взяли участь у 100% голосувань ВР. Це Сергій Штепа, Юрій Здебський, Микола Павлюк, Михайло Лаба, Василь Захарченко, Віктор Гевко, Максим Дирдін, Дмитро Любота, Володимир Воронов, Олександр Бакумов, Сергій Вельможний, Андрій Задорожний, Олег Кузнєцов, Мар’яна Безугла, Андрій Клочко, Микола Стефанчук та Владлен Неклюдов.

Загалом за місяць відбулося 352 голосування, під час яких парламентарі ухвалили 96 законодавчих актів.

З чим це пов'язано?

Голова КВУ Олексій Кошель раніше різке падіння показників роботи парламенту пояснював двома причинами. По-перше, за його словами, складається враження, що впродовж останніх п’ятьох місяців парламент випав зі структури влади.

«Через це фактично в ручному режимі ухвалювалися рішення щодо призначення в. о. міністра енергетики, здійснювалися невдалі спроби розв'язання конституційної кризи безпосередньо Офісом президента, в ручному управлінні ухвалювалися рішення щодо боротьби з коронавірусом», — каже він.

По-друге, вважає Кошель, на роботу парламенту негативно вплинула ситуація з коронавірусом серед народних депутатів. Проте замість того, щоб наздогнати втрачені темпи, народні депутати фактично продовжили собі різдвяні відпустки, попрацювавши в січні лише 4 сесійні дні, додав голова КВУ. Це з огляду на те, що парламент і так майже не працював у жовтні й лише частково працював у листопаді.