Місто, куди немає дороги: фоторепортаж з Лабитнангі, де утримують Олега Сенцова

У березні Громадське разом із двоюрідною сестрою Олега Сенцова Наталею Каплан побувало в місті Лабитнангі, що на півострові Ямал, у російській Арктиці.

Саме тут, у колонії «Білий ведмідь» 14 травня Сенцов оголосив безстрокове голодування. Він вимагає звільнити всіх українських політв'язнів, утримуваних у російських тюрмах.

Олег відмовляється від зустрічей. Каже, йому так легше. Але ми їхали в Лабитнангі не лише щоб побачити, де саме утримується Олег, — необхідно було знайти адвоката, який міг би оперативно прийти до колонії. А також людину, яка погодилася б носити передачі. Зробити це тут було непросто. Ямал — край Газпрому. Місцеві залежать від роботодавця, часто мають службове житло й бояться ризикувати своїм положенням.

У Лабитнангі дуже холодний і вологий клімат. Під час нашої поїздки в березні температура трималася на рівні –30. У місто можна потрапити лише через річку Об, яка відділяє Лабитнангі від Салехарда — столиці Ямалу. Взимку вона замерзає й крига стає дорогою.

«Мені здається, це глухий степ, усе замітає і якийсь барак», — сказала Людмила Георгіївна — мати Олега Сенцова — в інтерв'ю Громадському.Як насправді виглядає це місце — в нашому фоторепортажі.

Двічі на рік, коли сходить крига або ще не замерзла річка, на Обі — бездоріжжя. Кожен такий період триває близько двох тижнів, у цей час не їздять машини та не працює поромна переправа, тому продуктів, які швидко псуються, майже не залишається. Мосту через Об немає Фото: Анна Цигима/Громадське


Скульптуру мамонта — символ Салехарда — встановили на березі Обі біля поромної переправи у 2004-му. Рештки мамонтів часто знаходять на Ямалі, востаннє археологи виявили їх у 2007 роціФото: Анна Цигима/Громадське


З'їзд на зимняк. Влітку тут — поромна переправаФото: Анна Цигима/Громадське


Машини їдуть по кризі через річку Об. На іншому березі — СалехардФото: Анна Цигима/Громадське


«Ворота Ямалу». Конструкція, яка прикрашає міст у Салехарді Фото: Анна Цигима/Громадське


Влітку середня температура повітря +14, взимку  –23, але часто опускається до –50Фото: Анна Цигима/Громадське


З Лабитнангі потяги ходять на Воркуту й Москву Фото: Анна Цигима/Громадське


Лабитнангі — місто газовиків та нафтовиків, воно швидко розбудовується, але багато містян продовжують жити в бараках Фото: Анна Цигима/Громадське


Бараки в центрі Лабитнангі Фото: Анна Цигима/Громадське


Передвиборча реклама на бараку в центрі Лабитнангі Фото: Анна Цигима/Громадське


Дорога до колонії «Білий ведмідь», де утримують українського політв'язня режисера Олега Сенцова. Від центра Лабитнангі сюди можна дістатися автобусом за 20 хвилин Фото: Анна Цигима/Громадське


Бараки й засипані снігом автівки навпроти колонії «Білий ведмідь». Машини чекають на літо, яке почнеться в липні Фото: Анна Цигима/Громадське


Автобусна зупинка біля колонії «Білий ведмідь». Жінка повертається з побачення в колонії Фото: Анна Цигима/Громадське


Центральний вхід до колонії. Ліворуч розташована будівля, де утримують Олега, праворуч — будинок для побачень Фото: Анна Цигима/Громадське


Бараки навпроти колонії «Білий ведмідь» Фото: Анна Цигима/Громадське


У Лабитнангі мешкає трохи більше 20 тисяч людей, багато з них працюють у колонії. Про Олега Сенцова тут воліють не згадувати Фото: Анна Цигима/Громадське


Розважальний парк на свіжому повітрі Фото: Анна Цигима/Громадське


Основний раціон корінних жителів — риба й оленяче м'ясо. Страви з рідкісної північної риби та оленини можна замовити в будь-якому кафе — тут це не вважається делікатесом. Водночас ціна буде нижчою, ніж овочевий салат з огіркамиФото: Анна Цигима/Громадське


Такі машини — найоптимальніший транспорт для Ямалу Фото: Анна Цигима/Громадське


На початку березня температура піднялася до –20, місцеві радіють «теплій» весняній погоді Фото: Анна Цигима/Громадське


Попри суворі ямальські зими, у приміщеннях завжди тепло — на опаленні будинків тут не економлять Фото: Анна Цигима/Громадське


Пам'ятник будівельнику Володимирові Наку — «за внесок у транспортну інфраструктуру Ямалу» Фото: Анна Цигима/Громадське

Ямало-Нененцький район історично заселяли нечисленні народи Крайньої півночі — ханти, ненці, коми. До сьогодні багато з них живуть у чумах — переносних наметах з жердин, які накривають оленячими шкурами. Опалюють таке помешкання пічкою або розводять багаття прямо посередині чуму.

Традиційне заняття ненців — оленярство. На півострові Ямал декілька тисяч ненецьких оленярів, які тримають 500 тисяч оленів та ведуть кочове життя. Оленину продають на базарах у Салехарді та Лабитнангі — тут вона дуже дешева.

Етнографічний комплекс у Горнокнязєвську Фото: Анна Цигима/Громадське


Вечір у Салехарді. За російськими мірками, більшість ямальців живуть заможно. Однак в умовах крайньої півночі місцеві дуже швидко втрачають здоров'я Фото: Анна Цигима/Громадське


Захід сонця в Салехарді. У сильні морози на Ямалі можна побачити полярне сяйво Фото: Анна Цигима/Громадське

Українського режисера Олега Сенцова та активіста Олександра Кольченка затримали в Криму 10 травня 2014 року. Їх звинуватили в підготовці терактів, засудивши Кольченка до 10, а Сенцова — до 20 років позбавлення волі. Разом з ними також затримали Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія. Афанасьєва у 2016-му році обміняють, Чирній залишиться в колонії в Магадані.

Сенцова і Кольченка утримували в СІЗО в Москві, судили в Ростові, перевозили етапами на Урал і аж до російської Арктики. На двох вони подолали майже 20 тисяч кілометрів — це половина шляху довкола світу. Та для них ця подорож триває виключно Росією. І виключно в'язницями.

Знімальні групи Громадського побували у ключових містах на шляху їхнього етапу — Москві, Ростові, Челябінську, Лабитнангі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ «Етапом через пів-Землі: історія ув'язнення Сенцова і Кольченка» — документальний фільм Громадського

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ ФІЛЬМ РОСІЙСЬКОЮ ТА АНГЛІЙСЬКОЮ МОВАМИ