Легалізація криптовалюти, петиція проти «Дії.City» й безпека даних українців. Інтерв'ю з Михайлом Федоровим

Про все це розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в етері програми «Мокрик По Живому» на hromadske.

Легалізація криптовалюти

Ми у першому читанні ухвалили законопроєкт про легалізацію цифрових активів. І дуже скоро буде друге читання. Ми будемо однією з небагатьох країн у світі, які це зробили. І це буде також прогрес, бо сьогодні, за даними одного з найголовніших рейтингів, що оцінюють адаптацію суспільства до криптовалют, ми на першому місці у світі.

У наших людей на руках насправді багато криптовалюти. Це проблема, тому що немає правового поля, немає закону, криптовалюта не легалізована.

Потрібно дуже швидко легалізувати. Учора була зустріч із Національним банком — у них ще були деякі питання, але ми дійшли згоди. Я сподіваюся, що протягом найближчого місяця ми зможемо винести на друге читання, ухвалити, і тоді всі транзакції з Bitcoin будуть прозорі.

Держава зробить прозору правову систему координат, у якій можна працювати. Тобто фактично легалізує можливості щось купувати за криптовалюту, обмінювати на гроші тощо.

Надійність документів у смартфоні

Паперові документи легше підробити, їх можна купити в інтернеті без проблем. У фоторедакторі підробити електронний паспорт неможливо.

Для таких життєвих ситуацій, коли потрібно перевірити, що це справді ти (наприклад, у банку або на пошті), ми зробили технологію, коли я можу перевірити дійсність вашого документа в режимі реального часу без додаткового обладнання.

Тобто якщо я наведу камерою смартфона на ваш QR-код у застосунку «Дія», то відразу побачу, що у вас дійсний документ — мені напише це на екрані. І в режимі реального часу триває запит у реєстр.

Якщо тебе зупинила поліція, ти маєш водійське посвідчення, але зник інтернет і не генерується QR-код, ми зробили так, що показується головна сторінка, на якій є номер твого посвідчення. І поліцейський може за номером твого документа перевірити, чи це ти.

Чому українців змусили носити паперовий додаток до ID-карток і як це виправляють?

Ввести ID-паспорти є правильним рішенням. Але допустили велику помилку, тому що дозволили територіальним громадам створювати власні реєстри, щоб фіксувати місце реєстрації людини.

Так, у нас більше ніж тисяча громад, дуже багато населених пунктів, у кожного є власний територіальний реєстр. І вони між собою не взаємодіють. Коли ухвалювали законопроєкт, просто потрібно було сказати, що тільки в демографічному реєстрі зберігається інформація про прописку.

А вони надали можливість громадам створювати реєстри. І тоді почали: дехто створив сам, хтось у когось замовив, хтось на папері інформацію фіксує.

Що ми зробили? З першого квітня випустили спеціальну постанову, за якою тепер громади мають приєднуватися до нашого реєстру, а якщо таких технологічних можливостей у них немає, ми надаємо інтерфейс від демографічного реєстру, де вони фіксують цю інформацію. Уже приєдналися 6 великих обласних центрів, і протягом найближчих кількох тижнів ще тисяча громад запрацює.

Так до кінця року ми розв'яжемо цю проблему з пропискою, і всі матимуть її у смартфоні. Ми перекладаємо відповідальність — носити цю довідку — на плечі держави.

Про безпеку даних українців у цифрових реєстрах

«Дія» поки що не зберігає персональних даних. Проблема персональних даних є в окремих реєстрах — потрібно захищати реєстри. Розгляньмо такий побутовий приклад: удома є телевізор, ви дивитеся випуск новин. Якщо щось станеться з вашим телевізором (наприклад, він зламається), то в студії нічого не відбудеться. Якщо в студії щось трапиться, у вас канал перестане працювати. Те ж саме відбувається з «Дією» — вона показує те, що є в студії, тільки студія — це бази даних.

Ми дуже багато уваги приділяємо захисту баз даних. Останнім часом не було таких випадків, щоб із ними щось сталося, але більшість баз даних були в жахливому стані. Однак демографічний реєстр, податковий — там усе в порядку. У нас також запрацював орган «Укрдержспецзв'язку», який займається кібернапрямком.

Лише минулого року ми зупинили закупівлі додаткових реєстрів, які взагалі не потрібні державі, на 2,8 мільярда гривень. Скільки до цього заробили — нехай вивчають правоохоронці. Що стратегічного ми зробили, коли побачили таку кількість реєстрів? Розробили систему-конструктор для створення реєстрів. Будь-яке міністерство чи державний орган зможуть розробити власний реєстр на базі цієї технології — він одразу буде безпечним. Це дозволить нам усі погані реєстри оновити через систему.

Цього року ми запустимо резервний дата-центр для резервування даних. Сьогодні такого немає — кожен державний орган сам собі придумує дата-центр для резервування.

Уперше в історії України ми здійснили спецоперацію з десятками обшуків людей, які продають злиті персональні дані на флешках. Окремо ми спілкуємось із месенджерами, щоб вони видаляли канали, де продають ці персональні дані.

Про петицію із закликом зупинити реалізацію «Дії.City»

У людей немає довіри не лише до влади, а й одне до одного, якщо подивитися на дослідження. У Дубаї є 20 спеціальних систем, в ОАЕ — 50, у світі — 4 тисячі, а в Україні — нуль.

Замість того, щоб стимулювати й швидко запускати такі проєкти, ми спілкуємось і пояснюємо спільноті: «Та ні, ми робимо це не для того, щоб вас фіскалізувати». А вони думають, що це робиться (я читав такі міфи), щоб потім усіх загнати з ФОПів у «Дію.City», малюють страшного Гетманцева тощо.

Якщо подивитися на історію бідних країн, які стали багатими, то це ефективні політичні інститути, ідеальна податкова система, невелике податкове навантаження та максимальна дерегуляція. І ми хочемо все це реалізувати в «Дії.City».

Звичайно, є певна недовіра. Але я думаю, що це нормальний історичний етап. Після ухвалення цього законопроєкту і запуску всієї системи будуть довіряти іншим проєктам.