Меланка — 1 січня, Водохреще — 6-го. Церкви України готуються до відходу від юліанського календаря

Православна церква України та Українська греко-католицька церква не поспішають переходити на нові календарі. Основні причини, які поки що гальмують цей процес, — війна і неготовність частини суспільства. Хоча в самих церквах усвідомлюють: цей крок необхідний і він рано чи пізно станеться.

Зараз зрозуміло одне: і УГКЦ, і ПЦУ хочуть відмовитися від старого стилю — юліанського календаря, за яким також живе російська православна церква. hromadske разом із предстоятелями церков з’ясовувало деталі календарної реформи.

За якими календарями живуть християнські спільноти 

Церковний календар визначає ритм і життя церкви. Наприклад, за найбільш поширеним у світі григоріанським календарем Різдво відзначають 25 грудня. За ним цикл святкування починається з передріздвяного посту — 15 листопада, 24 грудня відзначають святвечір, а 6 січня — Богоявлення.

У юліанському календарі, за яким живуть Єрусалимська, Грузинська, російська та Українська православні церкви, а також Українська греко-католицька церква, Різдво відзначають 7 січня, а цикл розпочинається 28 листопада (передріздвяний піст), святвечір припадає на 6 січня, далі йде низка свят, а завершується відзначенням свята Іоана Хрестителя 20 січня.

Основні християнські церкви в Україні сьогодні живуть за двома календарями: григоріанським (Римо-католицька церква) і юліанським (Греко-католицька і Православна церкви).

Є ще третій, новоюліанський, календар, який мало чим відрізняється від григоріанського. До 28 лютого 2800 року всі свята за обидвома календарями будуть збігатися, а далі можлива похибка, бо новоюліанський трохи інакше обчислює один день високосного року.

Його розробив сербський астроном, і 1923 року до нього приєдналося багато православних східних церков. Вони не хотіли приймати григоріанський календар, який «походить від католицького Папи».

Нині за цим календарем живуть 9 із 15 помісних автокефальних східних церков, а також три з 23 східно-католицьких.

ПЦУ хочуть обрати новоюліанський календар

18 жовтня 2022 року відбулося засідання Священного Синоду ПЦУ, за підсумками якого вірянам дозволили відзначати найближче Різдво на вибір — 25 грудня чи 7 січня.

Однак священник ПЦУ Михайло Омельян наголошує, що цьогоріч «таке Богослужіння (25 грудня — ред.) не замінює служб різдвяного циклу, визначених офіційним календарем, а є лише додатковою можливістю прославити подію Христового Різдва тим, хто бажає це зробити 25 грудня». Тобто це означає, що всі основні урочистості з нагоди Різдва відбуватимуться за юліанським календарем, як і було раніше.

«Ми бачимо, що поки що святкувати Різдво 25 грудня готова невеличка частина суспільства. За даними групи “Рейтинг”, це 25% вірян (йдеться про опитування 2019 року — ред.). Цього року будемо бачити, скільки громад готові відзначати Різдво в цю дату. Вони подадуть статистичні відомості нам, і Синод її розглядатиме», — пояснив отець.

Оскільки на Священному Синоді не ухвалили рішення про зміну календаря, відзначення різних релігійних дат у ПЦУ буде таке саме, як і торік: Миколая — 19 грудня, Різдво — 7 січня, Василія Великого — 14 січня, Хрещення Господнє — 19 січня.

А втім, за словами предстоятеля ПЦУ Епіфанія, Православна церква України все ж згодом замінить юліанський календар на новоюліанський. «Дуже важливо зазначити, що якщо церква й буде переходити на новий календар, йтиметься не про григоріанський, а про новоюліанський календар». 

Крім того, отець наголошує, ПЦУ «робить усе можливе, аби цей перехід не роз'єднав суспільство, а, навпаки, об'єднував».

УГКЦ планує перехід на григоріанський календар

Керівник інформаційного відділу Департаменту інформації УГКЦ отець Тарас Жеплінський каже, греко-католицька спільнота у світі живе за двома календарями: григоріанським та юліанським.

Церква має приклади переходу з юліанського календаря на григоріанський. Нещодавно, у вересні 2020 року, близько 170 парафій в Італії «тотально і повноцінно» почали жити за новим стилем. А в Аргентині, наприклад, за новим календарем греко-католики жили, відколи там оселилися.

Однак, за словами отця Тараса, у таких країнах, як США і Канада, не всюди відбулася повноцінна реформа. Так, у Чикаго дві великі церкви на відстані 100 метрів одна від одної живуть за різними календарями. І це не добре, каже отець.

«Коли ми говоримо про Україну, наша церква в Україні ще ніколи не жила за григоріанським календарем. Цього року ми також не вносимо якихось змін до питання, коли ми святкуємо ті чи інші свята, і не відбувається ще поки що переходу на григоріанський календар», — пояснює він.

У перших числах грудня Блаженніший Святослав оголосив «три засади», які мають бути дотримані, щоб такий перехід відбувся.

«Перша — ми не можемо змінювати дату святкування лише одного свята, наприклад Різдва. Тому що Різдво — це не один день свята, а комплекс пов'язаних між собою неділь, днів. УГКЦ цього року питання зміни чи дозволів святкувати Різдво 25-го не має. Наші владики дискутували, обговорювали це питання. Рука на пульсі, воно вивчається. Єдине, що ще немає визрілого рішення, тому що перехід має бути тотальний, а не зміна дати лише одного свята», — пояснив отець Тарас.

Він нагадав, що літургійний рік, тобто послідовність свят, щороку починається 1 вересня.

«Перше велике свято з 12 найбільших — це Різдво Пресвятої Богородиці, ми святкуємо його 21 вересня за юліанським календарем і 8 вересня — за григоріанським. Тобто, якби ми переходили, то починали б від Різдва Богородиці, Покрови, Введення, закінчуючи Успінням Богородиці».

УГКЦ на новий календар хоче перейти разом із іншими церквами, а не сама. «Навіть якщо ми як спільнота будемо готові, а інші церкви ще не будуть, ми не відважимося на такий крок, тому що це може спричинити додаткові поділи, яких нам у країні сьогодні точно не потрібно», — пояснив священник.

Крім того, каже отець Тарас, греко-католицька церква вважає, що будь-яка реформа — це завжди про ослаблення. «Сьогодні, коли і церква, і ми всі наші зусилля скеровуємо на захист України, це недоречно скеровувати їх на інші реформи, які не є безпосередньо спрямованими на захист Батьківщини. Українська греко-католицька церква не проти переходу і готується до нього, але, як добра мати, не хоче посварити дітей між собою. Вона хоче, щоб такий важливий крок був розбудовою, а не руйнуванням українського суспільства. Тим більше що під час війни ми потребуємо єдності», — підсумував отець.

Що зміниться, а що залишиться з переходом на нові календарі

У темі переходу на новий календар потрібно розуміти важливу річ, підкреслюють обидва отці. Календар не є каноном, тобто зміняться лише дати церковних свят, а не догмати віри. Так само сталими залишаться українські традиції, пов'язані зі святкуванням, наприклад, Різдва — колядки, щедрівки, вертепи.

Однак зі зміною календаря на 13 днів посунуться дати вшанування пам'яті святих, тобто іменини.

«Наприклад, я Тарас, і я знаю, що в мене 9 березня було святого Тарасія, а за новим календарем воно буде 25 лютого», — пояснює представник УГКЦ.

Покрова за новим календарем буде не 14, а 1 жовтня.

Преображення, коли в церквах освячують яблука, мак та мед, — не 19, а 6 серпня.

Усі до єдиного релігійні свята будуть відзначати на 13 днів раніше.

Тому більше не буде другого Нового року, який за юліанським календарем —14 січня. А лише єдиний Новий рік — 1 січня. На нього припаде і святкування Меланки, і іменини Василів.

Отець Тарас навчався в Римі і тоді жив за григоріанським календарем. Каже, щоб звикнути до нових дат, потрібно від одного до трьох років. В усьому іншому на релігійне життя календар особливо не впливає.