Мери міст України просять Раду не голосувати за нинішній варіант «містобудівної реформи». Що не так?
Глави низки міст України закликали парламент доопрацювати законопроєкт про зміну системи містобудування і тільки потім виносити на голосування. Мери заявляють, що нинішній варіант нівелює контроль міст і фактично легалізує самовільне будівництво.
Звернення від Асоціації міст України підписали мери Києва, Львова, Хмельницького, Тернополя, Рівного, Вінниці, Житомира, Дніпра, Івано-Франківська, Миколаєва, Луцька, Черкас та ще низки міст України.
Міські голови виступили категорично проти ухвалення законопроєкту №5655 про зміну системи містобудування, розгляд якого у другому читанні очікується 13 грудня.
Підписанти заявляють, що цей законопроєкт створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок. А тим, хто зайде, «буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування».
Також мери вказують, що контроль і нагляд місцевого самоврядування будуть знищені внаслідок заміни їх на моніторинг, який передбачає лише спостерігання за самовільним будівництвом.
«Доопрацювання, широке громадське обговорення, консультації з професійними середовищами — і тільки тоді голосування в сесійній залі Верховної Ради України. Саме так працює демократичне громадянське суспільство. Не навпаки», — йдеться у заяві.
Тим часом ініціаторка законопроєкту, голова партії «Слуга Народу» Олена Шуляк заявила, що деякі очільники великих міст виступають проти законопроєкту, бо «реформа ж зобов’язує моніторити незаконні забудови на своїх територіях, виходити на перевірки, демонтувати і нести за це відповідальність».
За її словами, напередодні голосування команди мерів «великих міст, які обросли хаотичною забудовою», надсилали народним депутатам СМС із вимогою не голосувати за цей законопроєкт.
Що відомо про цей документ?
Народні депутати схвалили цей законопроєкт у першому читанні ще в липні 2021 року. На друге читання його мали винести ще 1 грудня 2022-го. А втім, Національне агентство з питань запобігання корупції дійшло висновку, що документ не розв'язує зазначених проблем і не узгоджується з Антикорупційною стратегією на 2021-2025 роки.
Наприклад, за даними ZN.UA, у НАЗК звернули увагу, що документ не передбачає механізму усунення виявлених порушень, санкції за порушення, а також те, в який спосіб вони мають бути усунуті.
Так, у НАЗК запропонували народним депутатам внести зміни й надали відповідні зауваження та рекомендації.