Меркель тепер краще розуміє свою особливу відповідальність за ситуацію – Реббека Гармз

За останній місяць німецька політика щодо України певним чином змінилася, щонайменше стала чіткішою позиція Меркель щодо Росії, її ядерної зброї і наступних кроків у цій ситуації. Що насправді відбувається із німецькою політикою та громадською думкою у російсько-українському конфлікті?

Я спостерігаю за поведінкою Німеччини в українському питанні із Брюсселя і вважаю, що пані Меркель тепер краще розуміє свою особливу відповідальність за ситуацію, адже Німеччина — дуже могутня держава поміж Європейського союзу, а Ангела Меркель — одна із найвпливовіших політиків не лише Європи (але і світу), і її завдання полягає в тому, аби підтримувати єдність ЄС, бо лише це зараз найважливіше. І вона з цим чудово порається.

Ми розуміємо, що конфлікт продовжується і вже не надто багато поступу, можливо, якісь розмови, але боротьба продовжується, гуманітарна ситуація все ще погана, і хоча поки немає суттєвих погіршень, але і покращень немає також. У такому випадкові, — це теперішня позиція Європи, лишити все як є, поки воно лишається таким? Чи щось може бути зроблене?

Я знаю про все, що пішло не так після Мінських угод, але європейці та конкретно пані Меркель поки зосереджені на досягненні миру за планом Порошенка із виконанням усіх пунктів, зафіксованих у цьому документі (який базується в тому числі і на Мінських угодах), тож зараз ЄС не має на меті посилювати санкції, але водночас союз чітко дав зрозуміти Росії: «Якщо ви підтримуватимете воєнну активність (а тим часом ця підтримка продовжується), теперішні санкції будуть не остаточними, вони будуть посилюватися».

Певний час ви провели в Україні, досліджуючи події сьогодення. На даний момент ми маємо новий уряд і парламент. Яка ваша оцінка всього, що відбувається?

Я бачу багато перспективи у деяких нових законодавцях Верховної Ради. Мої сподівання на покращення ситуації в Україні здебільшого покладаються на краще функціонування Ради, уряду та АП після останніх виборів. Виклики, що перед ними стоять — припинення війни та досягнення миру, але у той же час країна мусить пережити зиму. І я бачу деякі нагальні завдання, які потрібно вирішити у найближчі тижні.

Що це за завдання?

Дуже важливим завданням буде дати зрозуміти усім людям на сході, хай то у Донецьку чи Луганську, на підконтрольних Україні територіях чи у зонах, вражених тероризмом, що вони можуть нормально пережити зиму. Невидача пенсій у деяких місцях, проблеми із постачанням енергії — це ще не найгірше, що може трапитися у цій ситуації, тому потрібно зробити усе моливе, аби вона не погіршувалася далі. Вчора я мала зустрічі з людьми зі сходу (Луганська, Донецька, Харкова) і вони розповідали мені, що деякі люди потребують особливих умов. Наприклад, люди, що живуть у домі пристарілих на тих територіях, чи у психіатричних лікарнях, тюрмах чи дитячих притулках. Вони страждають через те, що персонал, який відповідав за них — покинув місце роботи.

Також я мала цікаву зустріч із адвокатами, які займаютсья біженцями, які покинули своє життя в тих реґіонах і зараз живуть на мирній території України, на тому ж сході, наприклад. Життя внутрішніх переселенців досі не організована так, як потрібно і вони потребуватимуть підтримки взимку.

Це безсумнівно відповідальність уряду, хоч деколи вони і говорять, що не можуть робити належні речі через заваду сепаратистів. Не всіма проблемами можуть опікуватися волонтери чи міжнародна спільнота, а керівництво держави саме не впорається із цією ситуацією. Якщо бути прагматичним, що ми особисто можемо зробити для людей?

Я знаю, що вже багато місяців волонтери працюють на території конфлікту і не розумію, чому уряд не може зробити те, що роблять добровольці. Принаймні забезпечити професійну гуманітарну допомогу на Донбасі. Не можна завжди покладатися на волонтерів, адже є держава і вона має виконувати свої функції.

Ви завжди підтримували нове покоління українських громадських діячів, кажучи, що вони — надія країни. Але зараз, після виборів, чи вважаєте ви, що вони дійсно сила, з якою будуть рахуватися люди у системі?

Ті декілька десятків молодих спеціалістів у Верховній Раді нічого не зможуть змінити самотужки. Що вони мусять зробити, так це не втратити зв’язку із громадянами. Із мого досвіду, у Києві, якщо ти хоча би раз став депутатом ВР, ти втрачаєш нормальний зв’язок з електоратом, виборцями. Тому я наголошую для майданівських активістів, які стали депутатами: залишайтеся із народом, станьте містком між громадянами та політиками. Це важко, але якщо суспільство буде довіряти їм і висловлюватиме свої вимоги, а політичні представники чітко пояснюватимуть, що вони можуть зробити для досягнення цих вимог, такий зв’язок може перетворитися на новий тип сили.

До річниці Майдану було написано багато статей, особливо міжнародними медіа, аналітичними установами. Попри все, реформ досі немає, розслідувань злочинів, вчинених проти майданівців досі немає і все виглядає так, ніби нічого і не буде. Що ви думаєте про це?

Я вважаю, ми бачили вплив майданівських рухів на рішення уряду до останніх виборів, також ми бачили їхній вплив на АП, прийняття деяких антикорупційних законів також певним чином їхня заслуга, разом із лібералізацією, тому проґрес є. Я бачу, що також розпочалися деякі розслідування, але все це має бути чіткішим і впевненішим. Україна потребує концентрації “нагорі”, але ініціатива знизу також дуже важлива.

Один із пріоритетів партії Зелених — права людини. Війна ж — універсальна відмовка для їхніх порушень. Відомі випадки нападів на ЛГБТ-активістів, порушення прав людини не лише сепаратистами, а й українськими військовими-добровольцями. Частина людей не хоче про це говорити вголос. Що ви думаєте про це?

Неможливо розвивати демократичну державу, засновану на літері закону, коли закон ігнорується. Дотримання прав людини — фундаментальна основа на шляху до демократії. Тому я вважаю, що всі відомі подібні випадки мають бути розслідувані. Для мене, як друга євромайданівських рухів, як друга України, важливо, аби українці не опускалися до рівня сепаратистів і терористів. Так, останні дуже жорстокі і не дотримуються жодних правил, але українці мають бути кращими.

У часи війни обидві сторони винні, кожна вчиняє злочини. У цьому випадкові, як вирішити таку проблему?

Відповідь лише одна: операції в зоні АТО працють в рамках таких самих законів, у рамках яких живе вся інша Україна. Тому всі відомі випадки злочинів проти людяності повинні бути розслідувані та розсуджені. Так Україна зробить правильний вчинок, на відміну від терористів і Росії.

Ми говорили щодо німецької політики щодо України, але чи змінилася громадська думка щодо нашої держави за останні місяці? Адже раніше російська пропаганда розповідала всім про неіснуючих українських фашистів і подібне.

Все це дуже залежить від рішень уряду: коли Меркель підтримує Україну, більшість німців також це робитиме, вони роками слідують її позиції. Проте існує серйозне пропагандистське лобі Росії, відомі старі політики, такі як канцлер Шредер. Вони досі намагаються змусити людей зрозуміти та прийняти стратегію Путіна, засновуючись на твердженнях про те, що ЄС зробив помилки, підштовхнув Україну до Угоди про асоціацію, відтак спровокувавши Росію. Це дуже слабка історія, але Шредер та подібні розповідають її знову та знову.

Тому, аби завоювати громадську думку німців, Україна мусить показати, що вона дійсно на шляху до демократії.

У Брюсселі ми говорили про єдність ЄС, наприклад, з істориком Тімоті Снайдером; він стверджує, що зараз одне із завдань Кремля — розділення Європи. Чи працює це?

І так, і ні. Пані Меркель досить успішна у своїй справі, і коли вона зрозуміла те, яку стратегію має Москва, судячи з дій в Україні, коли вона зрозуміла, що існує ідея розділення Європи та створення «російсько-німецької дружби», це, на мою думку, був саме той момент, коли вона чітко змінила свою позицію на ту, яку має зараз. Що більше ми говоримо про путінську стратегію, то ясніше бачимо, що російські банки та політики співпрацюють із ультраправими в Європі (фінансування Марін Ле Пен). Що більше підтримки Путіна від цих ультраправих ми фіксуємо у їхніх намаганнях зруйнувати ЄС, то менше шансів у Кремля бути успішним.