«Ми чекаємо на тебе…» Родичі зниклих безвісти і полонених українських військових зібралися на Софійській площі (ФОТО)
8 квітня громадська організація «Вояцький Визвіл» та Національний музей Революції гідності провели на Софійській площі у Києві зустріч родичів українських військових, які потрапили в полон або зникли безвісти, а також відкрили виставку тематичних дитячих малюнків «Я чекаю на тебе…»
На початку акції виступили рідні полонених, автори малюнків та представники місцевої влади, після чого учасники заходу створили спільну картину, через малюнок передавши на папері свої відчуття внаслідок втрати звʼязку з близькими людьми, які пішли на війну.
Також у заході взяли участь організації «Об'єднання родичів 95-ї штурмової бригади», «Асоціація військових лікарів Маріуполя», родичі військових із 25-ї та 46-ї десантно-штурмових бригад.
Виставка дитячих малюнків «Я чекаю на тебе…» на Софійській площі триватиме до 20 квітня.
Мати Олександра, військовослужбовця 25-ї ДШБ. Її син зник безвісти 13 березня 2023 року під час боїв у Луганській області неподалік Кремінної. Після пошуку на російських сайтах вона знайшла два свіжих відео з полоненими, на яких побачила свого сина, але поки що ніхто їй цю інформацію не підтвердив. Доступ до колоній та інших місць перебування полонених із міжнародних організацій наразі має тільки Червоний Хрест, але у пошуку полонених організації дуже заважає російська влада, обмежуючи доступ до місць позбавлення волі.
Мати і брат Дмитра з 25-ї ДШБ. Чоловік пішов воювати у жовтні внаслідок мобілізації. Спершу пройшов місячне навчання в Естонії, після чого його відділення відправили на Луганщину. Зник безвісти 10 березня також у районі Кремінної на Луганщині. Чи живий Дмитро, родичі не знають.
«Ми передали інформацію про зникнення у військкомат, у поліцію, здали тест ДНК — і нам сказали чекати. Кожного понеділка телефонуємо командиру, а він відповідає, що про нашого хлопця нічого не відомо. Статус — зниклий».
Дружина Олексія з 25-ї ДШБ востаннє розмовляла з ним 12 березня, а наступного дня після боїв у районі Кремінної на Луганщині чоловік зник. 17 березня жінці зателефонували з російського номера і сказали, що Олексій у полоні. 18 березня їй подзвонили знову і дали поговорити з ним. Також в інтернеті є відео допиту полоненого. За попередньою інформацією, Олексій зараз нібито перебуває в колонії на Донеччині.
Донька Інни — Галина — служила діловодом у 12-й бригаді Національної гвардії та захищала Маріуполь. Спочатку Галина була визнана як загибла під час оборони Маріуполя. Інна залишалася в Маріуполі до червня, сподіваючись знайти сліди доньки в місті: «Я передивилася понад дві тисячі фотографій людей, яких ховали невпізнаними, і, слава Богу, її там не знайшла».
Пізніше українська влада змінила статус Галини на зниклу безвісти. За чутками, вона може перебувати в полоні у Воронезькій області. Проте ані росія, ані Червоний Хрест цей статус поки що не підтвердили.
Для родичів військових інколи велика проблема — просто забрати тіло загиблої людини. Тітка, сестра і юна племінниця Олександра із 25-ї ДШБ втратили звʼязок зі своїм близьким 13 березня під Кремінною. А втім, через певний час дізналися, що він загинув, але тіло забрати не можуть, тому що територія наразі — під контролем російських військ.