На Івано-Франківщині внаслідок підпалів сухих рослин загинули троє людей

Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Так, у селі Боднарів Калуського району загинув чоловік 1949 року народження. Це сталося під час спалювання залишків сухої рослинності та стерні.

У селі Нові Кривотули Тисменицької громади горіла стерня та суха трава на полі на загальній площі 700 квадратних метрів. На місці пожежі знайшли тіло 74-річного чоловіка. Також у лікарні померла 69-річна жінка, яка отримала опіки на пожежі сухої трави в селі Хотимир Обертинської громади.

«Щоденно ми звертаємося до громадян із закликами не випалювати сухостій та стерню, але люди незбагненним чином продовжують ігнорувати наші застереження. Ціна такої недбалості — життя», — наголошує ДСНС.

А навіщо взагалі палять сухі рослини?

Існує думка, що в такий спосіб попіл від згорілих рослин удобрює землю для нових і сприяє підвищенню родючості. Але експертка з питань промислового забруднення з громадської організації «Екодія» Марина Ратушна запевняє, що це хибне уявлення, яке не має нічого спільного з реальністю: «Це має зовсім протилежний вплив».

Листя і траву замість спалювання можна компостувати. Експерти радять зробити на приватній території компостну яму чи купу, звідти згодом отримувати перегній та використовувати його в господарстві. Детальніше про те, які існують міфи про спалювання листя, читайте у нашому матеріалі.

Яка відповідальність за паління трави?

У травні 2020 року президент Володимир Зеленський підписав закон, який збільшує штрафи за паління трави. Відтоді за самовільне випалювання рослинності або її залишків можуть оштрафувати на 3060-5100 гривень, а за забруднення повітря загрожує штраф від 30 600 до 61 200 гривень чи обмеження волі до трьох років.

За знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу доведеться заплатити від 91 800 до 153 000 гривень або навіть отримати обмеження волі від 2 до 5 років.