На Шрі-Ланці хочуть заборонити носіння бурки й закрити понад тисячу ісламських шкіл задля «національної безпеки»

Уряд Шрі-Ланки 12 березня, схвалив подання до парламенту щодо заборони носіння верхній одяг, що покриває тіло, який жінки носять в деяких ісламських традиціях, щоб прикривати себе на публіцібурки й закриття низки ісламських шкіл, які «порушують державну освітню політику». Такі кроки пояснюють міркуваннями «національної безпеки».

Про це заявив міністр громадської безпеки Шрі-Ланки Сарат Вірасекера на пресконференції 13 березня.

За словами Вірасекери, бурка — це «ознака релігійного екстремізму, яка з’явилася нещодавно» і «впливає на національну безпеку». «На світанку життя мусульманські жінки й дівчата ніколи не носили бурку», — додав він.

Що стосується закриття мусульманських шкіл — медресе, — то міністр заявив, що понад тисяча з них у Шрі-Ланці не зареєстровані й не виконують вимоги державної освітньої програми, а більшість із них «викладають лише арабську мову й Коран, тож це погано».

У країні вже вводили тимчасову заборону на носіння бурки — сталося це у 2019 році після серії терактів у католицьких церквах і готелях, внаслідок яких загинули понад 300 людей. Тоді відповідальність на себе взяло терористичне угруповання «Ісламська держава».

Віцепрезидент Мусульманської ради Шрі-Ланки Гільмі Ахмед у коментарі BBC зазначив, що кожен має право на прикриття обличчя, і це не залежить від релігії. Якщо ж ідеться про необхідність визначення особи, то «ніхто не буде проти» зняти бурку з цією метою.

Щодо закриття шкіл Ахмед зазначив, що більшість мусульманських шкіл у Шрі-Ланці зареєстровані й діють відповідно до правил. «Може, лише десь 5% не дотримуються положень, і щодо них можна вживати певних заходів», — додав він.

Більшість населення Шрі-Ланки — буддисти; мусульмани є релігійною меншиною. Через ставлення до представників ісламу країну часто критикують за порушення прав людини. Зокрема, в лютому 2021-го відповідну резолюцію винесли на обговорення Ради ООН із прав людини.

У 2020 році влада Шрі-Ланки запровадила обов’язкову кремацію людей, які померли через ускладнення від COVID-19, — усупереч мусульманській традиції ховати померлих. Рішення переглянули лише на початку березня 2021-го під тиском правозахисних організацій, дозволивши поховання на окремому острові.