На зимівлю в Європу. Що потрібно знати охочим повернутися до Польщі

Через обстріли енергетики українці знов виїжджають за кордон. Багато хто — на зимівлю до Польщі. Лише в Люблінському воєводстві в листопаді зафіксували найбільшу кількість біженців на в’їзд — за добу близько тисячі. У Центрі досліджень міграції Варшавського університету кажуть, що можуть прийняти до 500 тисяч українських біженців.Відповідаємо на запитання тих, хто планує повертатися до Польщі.

З якими документами можна повторно перетинати кордон Польщі?

За оновленою інформацією Посольства України у Республіці Польща від 26 жовтня цього року, громадянам України продовжили можливість перетинати кордон за внутрішніми паспортами. Це стосується всіх українців, незалежно від областей, із яких вони прибувають. Виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річчя, здійснюється за паспортом громадянина України або свідоцтва про народження.

«Громадяни України, які перетинають кордон із Республікою Польща, повинні мати дійсний паспорт і дозвіл на проживання, що дає їм право на в’їзд і перебування в Шенгенській зоні, — каже речниця Прикордонної служби Польщі Анна Міхальська. — Це може бути дійсна віза, карта на проживання, електронний документ diia.pl або дозвіл на в’їзд у межах безвізового режиму».

На підставі електронної посвідки на проживання з паспортом можна перетинати кордон до 24 серпня 2023 року.

Якщо громадянин України має біометричний закордонний паспорт, але не має електронного документа diia.pl, можна буде повторно перетнути кордон на підставі цього паспорта за умови, що людина не користувалася візою або безвізовим періодом перебування в Шенгенській зоні протягом 90 днів кожні 180 днів.

Якщо документів бракує, по дозвіл на в’їзд можна звернутися до начальника відповідної регіональної прикордонної служби з гуманітарних питань.

«В особливих випадках, продиктованих насамперед гуманітарними міркуваннями, відповідно до ст. 32 Закону про іноземців, прикордонна служба може дозволити українцям в’їхати до Польщі, попри недотримання загальних умов в’їзду. Але кожен такий випадок розглядається індивідуально», — каже Анна Міхальська.

Чи втрачається PESEL?

PESEL (Powszechny Elektroniczny System Ewidencji Ludności) — це цифровий код, у якому зашифровано дату народження і який ідентифікує людину в Польщі. Код дозволяє отримати соціальну допомогу, скористатися медичними послугами, укласти трудовий договір, зарахувати дитину до школи, вакцинуватися тощо.

Якщо громадянин України виїхав із Польщі на термін понад 30 днів, але хоче повернутися на «зимівлю», доведеться переоформлювати PESEL із приміткою UKR. Важливо: в’їзд має бути підтверджений печаткою про перетин кордону або зареєстрований в журналі, який веде регіональна прикордонна служба.

Повторне надання статусу можливе після подання заяви до виконавчих органів. Після цього наявний номер буде оновлено шляхом повторного додавання до нього статусу UKR.

Якщо в’їзд відбувся через польський кордон, який є зовнішнім кордоном Шенгенської зони, повторне надання статусу UKR відбувається автоматично.

Чи потрібні дозволи на вивезення дітей за кордон?

На час війни було скасовано дозвіл від батьків на вивезення неповнолітньої спільної дитини за кордон. Один із батьків може це зробити самостійно, без згоди іншого. Нотаріальна згода не потрібна.

Якщо родичі мають документи, що підтверджують родинні зв’язки, дитину також можуть вивезти бабуся, дід, повнолітні брат або сестра, мачуха, вітчим тощо. Стороннім особам для цього знадобиться письмова заява одного з батьків, завірена органом опіки.

Під час воєнного стану дитина до 16 років може перетнути державний кордон на виїзд з України без закордонного паспорта за наявності свідоцтва про народження.

Якщо дитина досягла 16 років, то вона перетинає кордон за правилами дорослої людини й може виїхати з України самостійно. Це правило діє і під час воєнного стану, й у звичайний період.

Які документи потрібно оформити для вивезення за кордон тварин?

Правила ввезення тварин до Польщі нині повернулися до довоєнного зразка. Аби вивезти за кордон кота або собаку, тварина має бути чипована, щеплена проти сказу не раніше ніж за 30 днів до виїзду, мати паспорт європейського зразка, довідку про стан здоров'я, видану за п’ять днів до виїзду, і тест на антитіла до сказу.

Після отримання тесту тварину можна ввозити на територію Польще не раніше, аніж через 90 днів.

Зважаючи на різні обставини, є випадки, коли прикордонні служби пропускають домашніх тварин (йдеться здебільшого про котів) й без дотримання всіх часових обмежень. А втім, це радше винятки з правил.

Чи можна буде отримати грошову допомогу в Польщі, один раз від неї відмовившись?

Польський Заклад соціального страхування (ZUS) наголошує, що повернення до України та виїзд з території Польщі строком на понад 30 днів позбавляє українця статусу й виплат. Ідеться насамперед про охоплення програмою «Сім’я 500+», грошову допомогу за якою виплачує ZUS.

Сума допомоги складає 500 злотих на дитину щомісячно (приблизно 4200 гривень). Це грошова підтримка для батьків, тимчасових опікунів та осіб, які опікуються дитиною.

Згідно зі змінами, нещодавно внесеними Парламентом Польщі до Закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом від 12 березня 2022 року, виплати можна буде поновити, якщо людині знову доведеться тікати від війни в Україні.

«Громадянин України, який раніше отримував допомогу з догляду за дитиною 500+ або кошти сімейного капіталу, але виїхав за межі Польщі на термін більше одного місяця, справді втрачає право на допомогу, — коментує Павел Жебровскі, речник ZUS. — У такому випадку рішення про скасування пільги можна знайти на Платформі електронних послуг (PUE) ZUS клієнта, у вхідних листах. Тут само можна подати повторну заяву про призначення пільги та відновити її».

Якщо виплата допомоги була затримана й у справі не було ухвалене рішення про скасування права на допомогу, до ZUS потрібно подати інформацію про дату повернення до Польщі з проханням відновити виплату. Цю інформацію необхідно вказати в формі POG і надати в ZUS через профіль клієнта на Платформі електронних послуг (PUE).


Матеріал підготовлений за допомоги MediaPort Warsaw, хабу для українських журналістів у Польщі, та за підтримки міжнародної ініціативи Media Lifeline Ukraine.

Авторка: Ольга Гембік