Що важливо знати про стрілянину, яку влаштував нацгвардієць у Дніпрі

У Дніпрі вночі 27 січня нацгвардієць влаштував стрілянину на території Південного машинобудівного заводу. Внаслідок цього загинули четверо інших військових із караулу та цивільна жінка, співробітниця заводу «Південмаш». Ще п’ятеро людей поранені. Розповідаємо найважливіше про цю трагедію.
Як усе сталося?
Стрілянина сталася приблизно о 03:40 на території Південного машинобудівного заводу. До поліції надійшло повідомлення про те, що військовослужбовець Національної гвардії відкрив вогонь з автоматичної зброї.
Після цього підозрюваний утік із місця злочину зі зброєю, проте невдовзі сам зв'язався з правоохоронцями та здався їм. Підозрюваного затримали о 09:30 на вулиці Крайній у селі Підгороднє на Дніпропетровщині.
Радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко опублікував у Facebook відео затримання.
У мережі вже опублікували відео, де хлопець після затримання розповідає про хронологію подій. Каже, що сидів у тривожній групі, яка має автомати, що зберігаються у спеціальному ящику із замком, «але його ніколи не закривали».
Ось що розповів затриманий: «Я беру автомат, у нас є Військові сумки, які кріпляться на пояспідсумки і магазини по 10 набоїв. Я заряджаю перший магазин і стріляю по тих двох, які в кімната зберігання зброїКЗЗ — там були два службовці-строковики й один контрактник. Один строковик зі старшого призову примудрився якось утекти.
Я знав, що операторка Інженерно-технічні засоби охорониІТЗО звʼязується з частиною кожні 30 хвилин для доповіді обстановки. Щоб вона не розповіла, я пульнув по ній. Після цього у відкритий сейф заходжу, забираю всі ріжки, які зміг закинути в рюкзак [...] і йду до будівлі заводоуправління. Там жінка мене не випускала. Кажу, відкрийте, треба терміново вийти. Вона відмовила — я вистрілив їй у голову.
Після цього стріляв по дверному замку, сподіваючись, що він вилетить. У мене нічого не вийшло. Я побродив заводом, знайшов місце, через яке зміг перестрибнути, перерізав колючий дріт і вийшов».
Далі хлопець розповідає, що ходив житловими районами Дніпра у пошуках притулку, потім вийшов на трасу і спіймав машину, яка підвезла його до лівого берега міста. Далі він просто йшов «куди бачили очі» і врешті вирішив здатися.
Перший заступник міністра внутрішніх справ Євген Єнін розповів, що нацгвардійці забарикадували приміщення, щоб захистити інших військовослужбовців зміни, які перебували в кімнаті відпочинку. Тричі поранений військовослужбовець зміг втекти й підняти тривогу.
Командувач Нацгвардії Микола Балан пояснив, що в кімнаті, куди не зміг потрапити стрілець, перебувало 8 беззбройних військовослужбовців. Загалом же варта, в якій сталась надзвичайна подія, налічувала 23 військових. З них п'ятеро несли службу на постах, решта перебувала в спальних приміщеннях.
Мотиви таких дій нападника досі залишаються невідомими. Народна депутатка фракції «Слуга Народу» Юлія Яцик написала у Telegram, що, за попередньою інформацією, два місяці тому підозрюваний запобіг бійці між солдатами.
«Повідомив керівництву, а ті не вжили жодних заходів, визнали його "стукачем" і почали знущатися. Він спеціально чекав два місяці, щоб отримати автомат і помститися», — зазначила депутатка.
Що відомо про стрільця?
Артемій Рябчук народився 2001 року в місті Ізмаїл Одеської області, а ріс у селі Броска. Як розповідають місцеві, батько Артемія помер, коли хлопець навчався в технікумі.
«Коли Артем після 9-го класу перейшов учитися в технікум, батько помер (бо хворів — ред.). Його мама займається тим, що пече солодощі й торти на продаж. Вони дуже віруючі. Артем теж віруючий хлопець, він часто виступав у класі на теми, пов'язані з Біблією. Ми навіть здивовані, що він узагалі пішов служити в армію і взяв у руки зброю. Батьки піклувалися про нього та його сестру. Мама завжди приходила на збори й цікавилася, що в Артема у школі», — цитує obozrevatel одну із мешканок села.
Вона також пригадала трагічну подію з життя хлопця: кілька років тому на його очах потонув друг.
«Вони з другом Сергієм після того, як той закінчив 11-й клас, пішли на Дунай на пляж. І той на його очах почав тонути. Артемій нічого не міг удіяти, бо вони обоє не вміли плавати. Сергій потонув буквально за метр від нього. В Артемія був стрес, він бігав пляжем і дуже сильно плакав. Потім він навіть на похорон не прийшов, була тільки його мама», — пригадує жінка.
У селі також згадують хлопця як товариського та доброзичливого, проте із загостреним почуттям справедливості. Односельці кажуть, що Артем учився сумлінно і жодними поганими вчинками не відзначався.
Восени 2021-го його призвали на строкову службу, тобто до інциденту чоловік прослужив кілька місяців. До служби закінчив аграрний коледж, працював комірником.
Рябчук був одним з охоронців території заводу «Південмаш».
«Він служив в НГУ з осені минулого року. Був задіяний в охороні "Південмашу". Ніяких відхилень у нього не спостерігалося, він також не входив до групи військовослужбовців, за якою спостерігали психологи», — розповів представник Нацгвардії Руслан Музичук.
Ким були загиблі?
Поки що у Нацгвардії оприлюднили лише імена жертв.
- Старший лейтенант Буганов Олександр Олександрович (НГУ);
- молодший сержант Драган Олександр Олександрович (НГУ);
- старший солдат Левківський Артем Володимирович (НГУ);
- солдат Чернік Леонід Леонідович (НГУ);
- Лебединець Віра Сергіївна (контролер КПП, відомча воєнізована охорона).
Що з пораненими?
Троє поранених перебувають у важкому стані. Одна з них — 22-річна військова — втратила понад три літри крові. Дівчина дістала поранення в коліно, плече і найважче — у живіт. Наразі хірурги лікарні Мечникова борються за її життя.
«Ще один її товариш по службі отримав поранення в черевну порожнину й також перебуває у важкому стані… У важкому стані також військовослужбовець НГУ. Його доставили до 16-ї міської лікарні. У нього поранення в груди, стегно та плече», — розповів радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко.
Життю ще двох поранених, за оцінками лікарів, наразі нічого не загрожує. Вони у лікарні Мечникова.
Якою може бути відповідальність?
Державно бюро розслідувань спершу відкрило кримінальне провадження за пунктами 1 та 4 частини 2 статті 115 КК України (умисне вбивство двох або більшої кількості людей, вчинене з особливою жорстокістю). Але врешті Рябчуку повідомили про підозру в умисному вбивстві, дезертирстві та викраденні зброї й боєприпасів. Нині слідство розглядає кілька версій щодо стрілянини, серед них — нестатутні відносини, які могли бути причиною злочину.
У ДБР заявили, що перевіряють інформацію про бійку, яка сталася кілька місяців тому, та цькування Рябчука іншими військовослужбовцями. Поки що правоохоронці проводять допит Рябчука та з’ясовують мотиви його дій.
Слідство клопотатиме про обрання запобіжного заходу у формі тримання під вартою без альтернативи внесення застави. Найближчим часом затриманому нацгвардійцю мають провести експертизу психічного стану, яка встановить, чи перебував він у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння під час скоєння злочину.
Також відомо, що зареєстрували кримінальне провадження щодо службової недбалості керівництва Національної гвардії України, яка призвела до трагедії.
«ДБР проводить весь комплекс заходів не лише щодо встановлення обставин злочину, а й проведе ретельне розслідування умов, через які він став можливим. Потрібно виявити всі деталі, які могли призвести до трагедії, щоб унеможливити її повторення у майбутньому», — сказав директор ДБР Олексій Сухачов.
Він вважає, що службові особи Нацгвардії недбало ставилися до військової служби під час організації заходів охорони важливих державних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури. Винним загрожує позбавлення волі на строк від 5 до 7 років.
Як реагує влада?
На подію відреагував і президент Володимир Зеленський. Він висловив співчуття рідним загиблих.
«Очікую від правоохоронців повного інформування суспільства про всі обставини злочину. Мотиви вбивці, те, як таке стало можливим, — усе має бути проаналізоване максимально детально. Обов’язкові кадрові висновки необхідно зробити найближчим часом», — написав президент.
Командувач Національної гвардії України генерал-полковник Микола Балан написав рапорт про відставку.