Нацкомісія пояснила своє рішення про перейменування міст, але обіцяє його переглянути

Про це заявив голова комісії Володимир Мозгунов в етері телемаратону.

Телеведуча запитала в нього, яка ймовірність того, що Нацкомісія перегляне свій список і дасть нові рекомендації, зважаючи на зауваження міністра освіти й науки Оксена Лісового та мовного омбудсмена Тараса Креміня.

«Ми не можемо проігнорувати ці повідомлення й офіційні звернення. Тому ми сьогодні працюємо. Оскільки члени робочої групи — це викладачі університетів, ми просили їх про додаткові консультації, узгоджуємо сьогодні з ними свою позицію і готуємо відповідні документи», — відповів Мозгунов.

Водночас він пояснив, як так сталося. За словами Мозгунова, після оприлюднення закону про засудження й заборону пропаганди російської імперської політики Нацкомісія «розпочала роботи з виконання норм цього закону».

У комісії було завдання протягом двох місяців опрацювати перелік назв сіл, селищ і міст України, які не відповідають стандартам державної мови. Комісія ініціювала створення робочої групи, до якої запросили філологів, істориків і краєзнавців. Загалом опрацювали майже 32 тисячі назв протягом дуже короткого періоду, каже голова комісії.

Він зазначив, що під час опрацювання тих назв комісія вирішила сформулювати рекомендації, згрупувавши їх за трьома категоріями:

• назви населених пунктів, які не відповідають граматичним, словотвірним і орфографічним стандартам (Мозгунов навів приклад, що місто Бровари мало б називатися Броварі, а село Гончари — Гончарі);
• назви населених пунктів, в основі яких лежать ідеологеми, що не відповідає стилістичним і лексичним стандартам. Також у цій категорії — деколонізація (наприклад, селище Сєдове Донецької області виникло як козацьке поселення і до початку XX століття називалося Крива Коса);
• назви населених пунктів, щодо яких члени комісії мають підстави вважати, що там можуть бути приховані ідеологеми періоду російської імперії та Радянського Союзу.

«Ми рекомендували громадам подивитися на власну історію ще раз і подумати над тим, чи варто далі жити з такою назвою», — резюмував Мозгунов.

Про яке рішення ідеться?

Комісія МОН зі стандартів державної мови рекомендувала змінити назви понад 1400 сіл, селищ і міст України — мовляв, через невідповідність орфографічним, граматичним і словотвірним нормам української мови або через наявність у назвах ідеологем, пов’язаних із російською імперською політикою в Україні.

Наприклад, у переліку опинилися Запоріжжя — місто й однойменні села, населені пункти Перемога, Зоряне, Мирне, Травневе, Маяк, Молодіжне, Об'єднане тощо.

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь, реагуючи на це рішення, наголосив, що комісія вийшла за межі своїх повноважень, ще й не надала чітких рекомендацій. Тому Кремінь звернувся до міністра освіти й науки із проханням скасувати рішення.

Згодом рекомендації Нацкомісії розкритикував і сам очільник МОН Оксен Лісовий. Він наголосив, що «скандальне рішення треба скасувати» й напрацювати нове — компетентним й уповноваженим органам.