Назад — до Паризької угоди. Чому США повертаються до головного міжнародного договору щодо боротьби зі зміною клімату

Одним із перших рішень на посаді президента США Джо Байден повертає країну до Паризької кліматичної угоди, з якої вона вийшла кілька місяців тому за ініціативи Дональда Трампа. hromadske пояснює, чому це важливо.

Що таке Паризька угода

Її уклали у 2015 році в Парижі майже двісті країн-учасниць Рамкової конвенції ООН зі змін клімату. Головна ціль — обмежити зростання середньої глобальної температури атмосфери Землі на рівні значно нижчому, ніж 2°C у порівнянні з так званим доіндустріальним періодом (1850-1900 роки, коли людина не впливала помітно на склад атмосфери). Ще краще, щоб потепління зупинилося на позначці не вище 1,5°C.

Саме за таких умов людству вдасться уникнути найгірших негативних наслідків глобальної зміни клімату, пов’язаних із підняттям рівня світового океану, посухами, катастрофічними погодними явищами тощо. При цьому, навіть у найкращому разі шкоди від зміни клімату не вдасться уникнути, оскільки вже сьогодні ми стикаємося з її наслідками.

В межах угоди кожна країна ставить перед собою власні цілі, спрямовані на те, щоб досягнути спільної мети. Угода набрала чинності 4 листопада 2016 року після того, як її ратифікувала необхідна кількість країн, відповідальних за 55% усіх викидів вуглекислого газу.

Чому клімат змінюється і чим це загрожує

Сьогодні не викликає сумніву той факт, що клімат планети змінюється, і наслідки цього процесу можна спостерігати просто на власні очі. Наприклад, у Києві у сезоні 2019-2020 метеорологічна зима так і не настала, вперше за майже 140 років, відколи ведуться спостереження. Це лише один із багатьох кліматичних рекордів, які для території України останніми роками стали майже буденним явищем.

Якщо говорити про весь світ, то 2020 рік став одним із трьох найспекотніших за всю історію наукових спостережень за кліматом. Хоча дані різних наукових установ дещо відрізняються, але всі вони свідчать, що минулого року температура атмосфери була приблизно на 1,2°C вищою в порівнянні з доіндустріальним періодом. Це дуже близько до показника 2016 року, який був найспекотнішим в історії, а останнє десятиліття стало найспекотнішим за півтора століття.

Саме зі зміною клімату пов’язані особливо масштабні природні пожежі в різних куточках світу, що трапляються останніми роками.

Головна причина зміни клімату — діяльність людини, передовсім — викиди парникових газів. В цьому переконані майже всі фахівці, які займаються дослідженнями клімату.

Саме зменшення викидів парникових газів (насамперед CO₂) є ключовим моментом у боротьбі з кліматичною кризою. Аж до минулого року щорічний обсяг викидів CO₂ збільшувався. Але у 2020 році він зменшився на 7% у порівнянні з попереднім роком.

Рекордне падіння сталося не завдяки боротьбі зі зміною клімату, а через пандемію COVID-19. Адже через карантинні обмеження багато підприємств тимчасово зупинили роботу або знизили її обсяги, менше використовувався автомобільний транспорт.

Щоправда, зменшилися не лише викиди вуглекислого газу, але й мікрочасточок, що потрапляють в атмосферу і зменшують надходження сонячного проміння до Землі. Саме тому спад промислового виробництва зіграв на користь потепління.

Як США залишили угоду

Американський президент Барак Обама, за якого США увійшли в Паризьку угоду, хотів, щоб країна до 2025 року зменшила викиди вуглекислого газу принаймні на 26% у порівнянні з 2005-м. А його наступник Дональд Трамп вирішив вивести США з угоди. Своє рішення він мотивував тим, що угода шкодить економічним інтересам США. Цей крок цілком відповідав його передвиборчим обіцянкам та загальній політиці його адміністрації в галузі охорони довкілля.

Але, з огляду на умови угоди, процес виходу з неї затягнувся на кілька років і завершився лише 4 листопада 2020 року — наступного дня після президентських виборів, які Трамп програв Джо Байдену.

Таким чином, США стали першою й поки єдиною країною, що вийшла із Паризької угоди. Цей крок Трампа викликав аплодисменти в багатьох його прихильників, але його опоненти, як і більшість прогресивної світової спільноти, сприйняли негативно.

Дуже поганий приклад

Слід сказати, що вихід з Паризької угоди не означав, що США не зважають на загрозу кліматичної катастрофи. І так само не означав, що країна взагалі нічого не робить для того, щоб її відвернути чи пом’якшити.

Дві третини дорослих американців вважають, що федеральний уряд докладає недостатньо зусиль для боротьби зі зміною клімату. А 52% кажуть про те, що боротьба з кліматичними змінами – найголовніший пріоритет президента та Конгресу. Отже, з боку держави зовсім ігнорувати такі настрої – просто неможливо.

Попри те що на федеральному рівні країна вийшла з угоди, окремі штати продовжували політику, спрямовану на боротьбу зі зміною клімату, Так само чимало представників великого бізнесу відкрито засудили політику Трампа та намагаються боротися зі зміною клімату на своєму рівні. До того ж країна залишається стороною Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, в межах якої працює Паризька угода.

Загалом вихід США з угоди, навіть тимчасовий — це, звісно, погано. Зокрема, і для самих Сполучених Штатів. Адже у довгостроковій перспективі збитки від кліматичної катастрофи з великим запасом перекриють будь-які вигоди для вугільної промисловості чи інших галузей, які не сильно зважають на клімат і чиї інтереси захищав Трамп. А крім того, інші країни — передовсім Китай — зовсім не проти скористатися затримкою з боку США, щоб підсилити свої позиції на ринку відновної енергетики й транспорту.

Але гірше те, що США, які посідають друге після Китаю місце за абсолютним обсягом викидів CO₂, показують дуже поганий приклад тим країнам, які сумніваються чи не надто поспішають боротися зі змінами клімату. Зрештою, без участі одного з основних винуватців глобальної зміни клімату вирішити цю і без того надто складну й невідкладну проблему практично неможливо.

Втрачено дорогоцінний час

Минулого року низка країн, які несуть основну частку відповідальності за викиди вуглекислого газу, оголосили про плани зменшити ці викиди й зрештою звести їх до нуля в середині століття. Тобто, запровадити так звану безвуглецеву економіку. Серед них чи не найбільший резонанс викликала заява китайського керівництва про те, що країна збирається сягнути нульових викидів до 2060 року. До цього світовий лідер з викидів CO₂ взагалі не розкривав конкретні плани в цьому напрямку.

Інші, зокрема країни ЄС та Японія, хочуть побудувати безвуглецеву економіку до 2050 року. Про таку ж мету для США Джо Байден говорив під час передвиборчої кампанії. В перший день на президентській посаді він зробив важливий крок до цієї мети — необхідний, але точно не достатній.

Його попередник залишив чималий спадок скасованих або урізаних законів, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату, які Байден збирається повернути. Але головне, що дорогоцінний час за попереднього президента було втрачено, і щоб відвернути найгірші сценарії кліматичної катастрофи, діяти треба дуже швидко. Адже, за деякими прогнозами, якщо людство не боротиметься достатньо зі зміною клімату, то потепління на 2°C може настати вже у найближчі кілька десятиліть.