Не наші герої. Про інцидент на росТБ

У цій історії «чудово» все. Від учинку редакторки російського телеканалу до публікації «Новой газети» і захоплення діями російської журналістки українськими колегами.

То що ж сталося?

На російську пропаганду працює звичайна редакторка. Багато років. Щодня вона до десятка разів пропускає в ефір тексти та сюжети про «укрофашистів». Таким чином підживлює ненависть до українців у 140 мільйонів росіян та інформаційно супроводжує війну проти України. І це не один якийсь день в її житті. Це триває роками. День у день.

Далі трапляється щось, що змушує її вибігти з антивоєнним плакатом посеред ефіру випуску новин. Що саме — нам невідомо. Може, хтось із близьких у полон в Україні потрапив? Може, захотілося політичного притулку в Європі після того, як із російських полиць почали зникати іноземні товари? А може, щось інше спонукало? Великої ролі причини не грають.

Але багато хто в Україні цю редакторку одразу записав у герої. Це ж який вчинок вона зробила! Тепер же вона залишилася без кар'єри! А ще 15 діб у райвідділку може просидіти. «Понять и простить». За схемою, за якою пробачили медведчуківським медійникам, які так само інформаційно роками допомагали путіну. Що ж — завтра ці «добрі душі» пробачать умовну скабєєву, шарія чи соловйова, якщо ті зроблять щось схоже. І одразу все забудеться.

Так от — ні! Усі гниди йдуть у напрямку за російським кораблем! І ця редакторка, і всі медведчуківці, і наступні «прозрілі» пропагандисти. У нас лік загиблих у війні з росією йде вже навіть не на десятки та сотні, а на тисячі та десятки тисяч. А скалічені долі лічаться мільйонами! Тому жодних сентиментів! На руках пропагандистів та ж сама кров, що на руках російської піхоти, артилеристів та льотчиків. Усі вони — одна велика армія путіна.

Також своєю ницістю відзначилася нібито ліберальна і вільна «Новая газета». У новині про вчинок, а, правильніше б сказати, про прокол російської пропаганди, вони повністю видалили текст на плакаті.

Так, у росії існує цензура. Але раніше «Новая газета» її обходила. Головний редактор Дмитро Муратов навіть отримав Нобелівську премію миру 2021. Це було якихось 5 місяців тому. На врученні премії Муратов сказав: «Нинішні ідеологи просувають ідею смерті за Батьківщину, а не життя за Батьківщину. Не дамо цьому їхньому телевізору знову себе обдурити».

І от у цьому телевізорі стався інцидент. Так, за останні 5 місяців дещо змінилося. Про армію та війну взагалі зась щось писати супроти лінії кремля — тепер це кримінал. Добре, ви не хочете підставлятися з війною. Але ж на плакаті редакторки було не лише про війну. Там були й такі рядки: «Не вірте пропаганді. Тут вам брешуть». Це ж і не про війну, і не про армію. І навіть за законодавством рф на кримінал не тягне. Але й це «Новая газета» від своїх читачів приховала. «Не дамо цьому їхньому телевізору знову себе обдурити» — уже не позиція для «Новой»?

Підсумуємо. Інциденти в росії не можуть тягнути на наше захоплення їхніми «вчинками». Для нас там нема героїв. Навіть той, хто застрелить чи отруїть путіна, не наш герой. Просто один зі 140 мільйонів. Не давати ж героя путіну, якщо він сам накладе на себе руки? Так само і з іншими руzкімі.