(Не)святкове кіно: українські фільми на зимові вихідні
Різдво та Новий рік — тісно відкарбовані в масовій культурі та вже понад століття спонукають кінематографістів розповідати історії, що відбуваються саме в ці зимові дні. А ми, глядачі, призвичаїлися десь поміж гонитвою за подарунками та зустрічами з близькими дивитися тематичні фільми, часто незмінні: «Сам удома», «Як Ґрінч украв Різдво» чи навіть «Міцний горішок» або «Поганий Санта» (традиція перегляду однієї радянської комедії, сподіваємося, вже остаточно в минулому).
На ці свята hromadske закликає урізноманітнити вашу глядацьку вибірку — та долучити до неї й українське кіно, яке можна легально переглянути на онлайн-майданчиках! Далеко не всі стрічки легкі та святкові, але точно — цікаві та цінні. На позір не завжди зрозуміло, як деякі фільми опинились у цьому списку, але повірте — жодного випадкового.
«Памфір», реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук
Почнімо з красивої та вигадливої стрічки, що минулого року мала прем’єру в паралельній програмі Каннського кінофестивалю, а потім зібрала низку міжнародних та українських нагород, серед яких одразу 6 премій «Кіноколо» від кінокритиків і головний приз фестивалю «Молодість».
Це історія про родину, що маскується в шатах кримінальної драми, яка відбувається на Маланку — язичницько-християнське свято. У цей час карнавальний хаос панує в буковинському селі неподалік румунського кордону, а герої опиняються на межі життя та смерті.
Дивитися на Takflix;MEGOGO;SWEET.TV;Netflix.
«Красна Маланка»,реж. Дмитро Сухолиткий-Собчук
Якщо ж вам сподобався «Памфір», і ви зацікавилися Маланкою як химерним і яскравим святом, не відходьте далеко від фільмографії Дмитра Сухолиткого-Собчука та подивіться його ж документальну картину, у якій він за майже десятиліття до виходу ігрового «Памфіра» досліджував святкові ритуали та їхній вплив на життя людей, зафіксувавши це в п’яти коротких новелах.
«Стоп-Земля», реж. Катерина Горностай
Ще один фільм, що став серійним переможцем міжнародних кінофестивалів — серед нагород є і головний приз юнацької секції Берлінале, і ті самі «Молодість» із «Кіноколом».
Стрічка має всі шанси стати взірцем українського кіно про підлітків, адже з ніжністю й увагою розповідає про всім знайоме відчуття першої закоханості, близькість шкільної дружби, ніяковість спілкування з батьками та страх перед невизначеністю дорослого життя.
Дивитися на Takflix.
«Земля блакитна, ніби апельсин», реж. Ірина Цілик
Документальний фільм, який приніс кінематографістці та письменниці Ірині Цілик приз за найкращу режисуру престижного американського фестивалю Sundance та ще кількадесять інших нагород, включно з перемогами водночас у Міжнародному та Національному конкурсах Docudays UA.
Щемка розповідь про родину, яка мешкає в «червоній зоні» на Донбасі, де тоді вже шостий рік триває війна. Матір самотужки виховує чотирьох дітей, обігріваючи їх своєю любов’ю і спонукаючи до творчості. Старша донька сама починає знімати свій перший фільм, що стає неначе історією всередині історії.
Дивитися на Takflix;MEGOGO;SWEET TV.
«Мої думки тихі», реж. Антоніо Лукіч
П’ятий поспіль повнометражний дебют у списку (якщо розрізняти перші документальні й ігрові роботи), цього разу — від Антоніо Лукіча. Можливо, саме із цього фільму для багатьох відкрилося сучасне українське кіно, яке виявилося справді сучасним: дотепним, красивим, цікавим. Тут повно ситкомівського гумору та синефільських відсилок, локального колориту й універсальних метафор.
У центрі сюжету — стосунки мами та дорослого сина, що возз’єднуються на Закарпатті, де головний герой мусить записати голос рідкісного «рахівського крижня» для канадського виробника відеоігор.
Дивитися на Takflix;SWEET.TV;Netflix.
«Люксембург, Люксембург», реж. Антоніо Лукіч
Ще одна трагікомедія Антоніо Лукіча. У ній головні ролі зіграли брати Насірови — 2/3 гіп-гоп гурту «Курган і Agregat». Стрічка мала прем’єру минулого року на Венеційському кінофестивалі, а цьогоріч успішно пройшла національний прокат.
Двоє близнюків — поліціянт і дрібний злодюжка — вирушають із невеличких Лубен на Полтавщині до Люксембурга, звідки приходить звістка про смерть їхнього батька — колишнього кримінального авторитета, про якого в братів лишилися уривчасті дитячі спогади та декілька невеличких дарунків, які він їм надсилав з-за кордону. Подорож до старої Європи перетворюється для героїв на розвідку власної близькості й розуміння себе.
Дивитися на Takflix; Megogo; Netflix.
«Новий рік у сімейному колі», реж. Максим Наконечний
Короткометражний фільм від режисера стрічки «Бачення метелика», у сюжеті якого також закладена історія про першу фазу російсько-української війни, але геть з іншої перспективи — сім’ї переселенців із Донбасу, що зустрічає свій перший Новий рік у новому місті.
Камерна історія про свято, яке попервах іде шкереберть, але все ж єднає родину.
«Тіні забутих предків», реж. Сергій Параджанов
Класика українського та світового кінематографа, про яку є і книжки, і виставки, і окремі фільми-дослідження. Без перебільшення взірець «поетичного кіно» за повістю Михайла Коцюбинського, над яким, крім самого Параджанова, працювали визначні митці: композитором був Мирослав Скорик, оператором — Юрій Іллєнко, а головні ролі виконали Іван Миколайчук і Лариса Кадочникова.
Перший номер у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно за версією експертів, зібраних Довженко-Центром.
Мультфільми від Довженко-Центру на YouTube
Уже згаданий Довженко-Центр, крім офлайн-показів і спеціальних програм для українських кінофестивалів, часто ділиться й онлайн-доступом до фільмів зі своєї колекції. Так, на присвяченому студії «Укранімафільм/Київнаукфільм» окремому каналі зараз можна подивитися відреставровані зимові мультфільми: «Як Їжачок та Ведмежа міняли небо» режисерки Наталії Марченкової та «Казку про білу крижинку» Євгена Сивоконя.
«Мишко та Місячна Дзвінка», реж. Людмила Ткачикова
А це вже сучасна анімація — чотирисерійний мультсеріал про пригоди дівчинки Дзвінки та непослуха Мишка на Блакитній Планеті, де маленькі герої в ігровій формі вчаться різних практичних навичок, дізнаються більше про світ довкола й одне одного.
Дивитися на Takflix.
«Свій голос», реж. Сергій Маслобойщиков
Документальна стрічка про київський дитячий хор «Щедрик», де спостереження за сьогоденням співочого колективу межує з історичною розвідкою про діячок, що своїми талантом і жагою зуміли зберегти традиції та донести їх до наших днів.
Дивитися на Takflix.
«Щедрик», реж. Олеся Моргунець-Ісаєнко
Говорячи про збереження традицій і всесвітньо відомий твір композитора Миколи Леонтовича, слід згадати й про ігровий фільм, що працює із цією темою. Нехай святкова назва й різдвяний музичний супровід не ведуть вас в оману — це похмура й часто жорстока історія про непрості шляхи, якими довелося пройти українцям у минулому столітті та якими ми йдемо і нині.
Дивитися на MEGOGO; SWEET.TV;Netflix.
«Розділові Наживо», реж. Вадим Ільков
Продовжуючи музичну тему, перенесемось у сучасність і проєкт «роздІловІ». Поет і співак Сергій Жадан та митці Оля Михайлюк і Сергій Пілявець разом із музикантами Олексієм Ворсобою і Томашем Сікорою створили аудіовізуальний перфоманс. Його зафільмували 11 операторів, а режисер Вадим Ільков зібрав ці записи в унікальну стрічку-концерт.
«Шелест кроків», реж. Ксенія Кравцова
Ще одна документальна робота про важливих постатей української культури — оповідь про життя художників-монументалістів Ади Рибачук та Володимира Мельниченка. Останній помер у віці 91-го року в 2023-му, тож сьогодні ця стрічка слугує ще й спомином за великим майстром.
Це мистецьке подружжя було культовим дуетом для українського модернізму. Вони створили безліч мозаїк і скульптур, архітектурних проєктів — вінцем яких мала б стати композиція «Стіна Пам'яті» на Байковому цвинтарі в Києві. Однак, вона ще в незавершеному стані була знищена радянською владою.
Стрічка зафіксувала спогади Володимира про свою партнерку, показала їхню майстерню та стала своєрідним маніфестом збереження та реставрації українських пам’яток мистецтва радянської доби.
Дивитися на «Титр».
Бонус: документальне кіно від Docudays UA
До кожного фільму в цьому списку є посилання на українські онлайн-кінотеатри, що легально показують вітчизняні та закордонні фільми. Цей перелік був би неповним без Docuspace— платформи від фестивалю Docudays UA, на якій упродовж усього року відбуваються онлайн-покази документальних стрічок. На свята там можна безплатно подивитися кіноальманах «Енциклопедія майдану»; перший фільм проєкту «Архів війни» — «Свідки: На північ від Києва» з розповідями очевидців окупації росіянами Київщини; а також роботу Катерини Горностай «П’ятниця, субота, неділя» про триденний фестиваль у Києві, що збігся в часі з деокупацією Херсона восени 2022-го.
У 2024-му hromadske багато розповідатиме вам про українське й іноземне кіно, фестивалі та прем’єри. А поки що бажаємо спокійного перегляду й теплих зустрічей із близькими — на свята і просто так!