Нічого не бачиш? Купи окуляри — й на фронт: бійці розповідають про недбалість лікарів на військово-лікарських комісіях

Ви отримали поранення на війні. Прийшли до тями і разом з лікуванням до вас прокрався тихий розпач від намагання розібратися з тим, що вам робити далі.

Незрозумілі інструкції або й їх відсутність, формальний підхід військово-лікарських комісій (ВЛК), поверхове обстеження, неправильна діагностика — усе це можливі сценарії розвитку подій, через які людей повертають на фронт навіть у тих випадках, коли цього не мало статися.

hromadske поспілкувалося з військовими, які мали проблеми з військово-лікарськими комісіями, та з експертами, які працюють над розв'язанням цієї проблеми.

Непридатних визнають придатними

Бійці, які проходять ВЛК, стикаються з паперовою тяганиною та величезними чергами. Таку комісію має пройти кожен військовозобовʼязаний, коли отримує повістку, та кожен ВЛК встановлює причинний зв'язок: чи справді хвороба є наслідком травм. Комісія визначає потребу в реабілітаціївійськовий після поранення. Її завдання — з'ясувати, чи може людина за станом здоровʼя служити в армії.

Медичний огляд проводять вісім спеціалістів: терапевт, хірург, психіатр, невропатолог, офтальмолог, оториноларинголог, стоматолог, дерматолог. Людину можуть направити до інших фахівців, якщо в цьому є потреба.

Медики дають свої висновки, встановлюють діагнози. А військово-лікарська комісія на їх основі ухвалює На підставі рішення ВЛК військового визнають: придатним до служби — він повертається до військової частини; тимчасово непридатним — лікується, відновлюється, потім питання переглядають; обмежено придатним — комісія має вказати, які види служби та роботи протипоказані. Ці рекомендації дають право перевестися на інше місце; непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Такий висновок дає тільки ВЛК при військовому госпіталірішення про придатність до військової служби або рекомендує реабілітацію.

На цьому відео — десятки людей в Одесі вишикувалися на ВЛК. Як каже автор ролика в коментарі hromadske, всередині місць не вистачає, доводиться чекати надворі. Іноді можна згаяти день або й більше, щоби потрапити до одного спеціаліста.

За законом, військовослужбовці проходять ВЛК за територіальним принципом. Скільки таких комісій у країні — не розголошують. Але крім ВЛК у військових медзакладах, їх відкривають і в цивільних.  Військового, який пройшов лікування після поранення, можуть направити на комісію до іншої області — за місцем дислокації частини.

Військовий Артем із Львівської області, проте на ВЛК його спрямували до столиці.

«Я приїхав у Київ, мені тут ніде жити. У військовому госпіталі порадили звернутися до волонтерів. Кажуть: "У вас руки й ноги цілі, ми маємо класти тих, хто не ходить"».

Ці проблеми намагається розв’язати міжвідомча робоча група, куди увійшли представники Мінцифри, Міноборони, МОЗ, Мінветеранів, Мінсоцполітики та громадської організації «Принцип».

«Маршрут військовослужбовця може пролягати через пів країни. І йому самому доводиться вирішувати, де оселитися. Завдання міжвідомчої групи — зрозуміти ці маршрути. Вони вже цей аналіз проробили й запропонують зміни, щоби військовослужбовець міг якомога ближче пройти військово-лікарську комісію», — розповідає співзасновниця ГО «Принцип», правозахисниця Любов Галан.

Подолати черги й бюрократію у владі обіцяють за допомогою цифровізації ВЛК, тобто запровадження електронного документообігу. Та чи вирішать технології проблему недбалості медиків — питання відкрите.

Поширені випадки, коли військово-лікарські комісії визнають придатними для служби чоловіків зі слабким здоров’ям. Людей із порушеннями зору, слуху, важкими травмами чи іншими хворобами можуть залишити у війську. Одна з причин цього — часто ВЛК проводить формальну перевірку.

«Людей з інвалідністю не можуть мобілізувати. Але набута інвалідність не є причиною списати військового зі служби. Зрозуміло, що держава зацікавлена залучати до Збройних сил якнайбільше людей. Особливо тих, хто має бойовий досвід. Тому зараз воєнна потреба ставиться вище за здоров’я людей. Наше завдання — переконати владу, що це системна помилка, яку потрібно виправляти», — зазначає Любов Галан.

Нині міжвідомча робоча група розглядає питання про недостатню кваліфікацію лікарів та їхніх висновків.

Минеться саме

Боєць Євген наприкінці грудня потрапив під мінометний обстріл на сході країни. Осколок прилетів у верхню частину стегна, вибуховою хвилею контузило. І це не перше його поранення. З 2014-го Євген чотири рази отримував черепно-мозкові травми.

Бійцеві зробили дві операції. Першу — в польовому шпиталі. Осколок витягнути не змогли. За кілька днів він опинився у військовому шпиталі в місті Харкові, де лікарі дістали з ноги частину міни. Та належної реабілітації він не отримав.

«Я був у лікарні три тижні після операції. Шви не загоювалися швидко. Дістали дренаж, тампонаду, рану зашили й відправили до військової частини. Просто відмахнулися від мене», — розповідає чоловік.

Упродовж наступного місяця перебував у підрозділі: «Пив знеболювальне й ходив у наряди».

Далі Євгена направили на ВЛК у Дніпро: «Не знаю, чому туди. Так вирішили наші медики». 

На ВЛК у бійця виник конфлікт. Євген вважає, що стан його здоров’я не дозволяє належно виконувати бойові завдання. Після поранення з’явилася кульгавість. Та лікарі були іншої думки:

«На ВЛК хірург зауважив, що моя кульгавість, можливо, на все життя. Каже: “Може минеться, а може й ні” та "Нічого страшного”. І почав тиснути, щоб я був готовий повернутися на фронт».

Євген пояснює, що з кожною новою контузією в нього погіршувався зір. Особливо це стало помітно після четвертого разу.

Розмову з окулістом переповідає так: «В офтальмолога на ВЛК я бачив на таблиці для перевірки зору лише верхні літери. Та й вони розпливалися. Я кажу, що не бачу. А він: "Нічого, купиш окуляри й воюватимеш"». 

За словами бійця, на ВЛК його попередили: до лікарів з інших медустанов можна навіть не пробувати звертатися. Їхні діагнози ігноруватимуть.

Справді, лікарі ВЛК не зобов’язані враховувати діагнози інших клінік, хоча їхні довідки можуть долучати для консультацій.

«Якщо під час візометрії людина бачить лише верхній рядок, це означає, що гострота зору — 0,1-0,2. З такими показниками людину можуть визнати непридатною до військової служби. Дії лікарів свідчать, що вони не хочуть демобілізовувати військовослужбовців, тому що армії потрібні солдати. Окуляри — ненадійні. Будь-який вибух чи біг — вони спадуть», — розповідає адвокат юридичної компанії «Міллер» Андрій Новак.

Попри численні скарги на здоров’я, Євгена відправили на передову. На наші повідомлення він не відповідає, тож де перебуває і як почувається зараз — з'ясувати не вдалося.

Болить рука? То на погоду

Ще один військовий, який зіткнувся з нерозумінням з боку лікарів, — Юрій. Він зловив російську кулю в листопаді. Три місяці лікувався, але відновитися не зміг.

«Поцілили в плече, куля пройшла навиліт. Рану зашили, вона зажила. Зовні — все чудово. Але рука не працює. Нормально рухати нею не можу».

ВЛК Юрій проходив у психіатричній лікарні в селі Скаржинці на Хмельниччині.

«Мене туди запхали, бо я, крім кульового поранення, мав контузію», — пояснює Юрій.

Комісія визнала його придатним до служби. За його словами, медики тиснули: казали, що він намагається «відкосити», коли розповідає про незагоєну рану.

«Мені зробили рентген. Але що він покаже? Сухожилля не видно. Я питаю, чому в мене рука болить? Травматолог відповідає, що то на погоду. Рекомендує розминати руку, коли я нею взагалі не можу рухати. Ставлення лікарів — як до м’яса. Як я воюватиму, якщо рука не працює? Ні гранату не кинути, ні автомат потягнути».

Юрій звернувся до іншого лікаря. Той направив на МРТ, яке показало запалення, розрив зв’язок та скупчення рідини в плечовому суглобі.

«Зробив МРТ. Повертаюся до того лікаря, який сказав, що я здоровий, показую йому результат обстеження. Він дуже здивувався. Так мені вдалося вигризти ще 30 днів реабілітації».

Оскарження рішень

Скільки таких випадків, коли людину, непридатну до служби, визнавали придатною, в Медичній службі ЗСУ сказати не можуть.

«Ми надаємо медичні послуги військовослужбовцям. Громадяни мають право оскаржити рішення ВЛК в суді, якщо вважають його неправомірним», — каже радниця командувача Медичних сил Євгенія Слівко.

Та Оскаржити первинне рішення військово-лікарської комісії можна протягом місяця в регіональній або центральній ВЛК. А рішення останніх інстанцій — у судіоскаржити висновок ВЛК — також проблема. За висновками комісії військовий отримує розпорядження з’явитися у військову частину. Під час воєнного стану на це дають три доби. Якщо пізніше — загрожує до трьох років за ґратами.

«Рішення ВЛК треба виконувати, поки його не змінять чи не визнають протиправним», — зазначає адвокат Андрій Новак.

І додає, що в суді можна оскаржити тільки процедурні порушення: «Якщо, наприклад, є висновок цивільного лікаря і ВЛК, які суперечать один одному, суд не розглядатиме ці питання, бо не є спеціалізованим у галузі медицини. Лише перенаправить на військово-лікарську комісію вищого рівня».

У судовій практиці існують випадки, коли позивач призупинив рішення ВЛК і домігся повторного обстеження. Однак звільнитися зі служби без нового висновку комісії неможливо.

Правозахисниця Любов Галан додає, що таких звернень військовослужбовців дуже багато. Але задовольняється серед них мала кількість: «Навіть якщо суд наказав переглянути висновок ВЛК, це зазвичай робить інша — регіональна чи центральна — комісія. Як правило, вони попередніх висновків не змінюють».

Ми запитали радницю командувача Медичних сил Євгенію Слівко, чи існує неофіційне розпорядження військового керівництва визнавати людей здоровими попри медичні показники. Вона відповіла: «Це історії окремих людей — може бути все. Але такого факту не зафіксовано, я про нього говорити не можу».