«Ніхто не може почуватися у безпеці, поки в Україні війна». Про що Зеленський говорив в ООН
Президент України Володимир Зеленський вперше виступив з промовою на Генеральній Асамблеї ООН. Він закликав присутніх лідерів держав згадати свої перші виступи на тій трибуні: «Згадайте, як важливо було тоді донести проблеми та біди своєї країни і свого народу. Як важливо було тоді бути почутим. І сьогодні я маю аналогічні відчуття». hromadske зібрало головні тези з виступу Зеленського.
Свою промову Володимир Зеленський почав з історії українського оперного співака, соліста Паризької національної опери Василя Сліпака, який загинув від кулі снайпера на Донбасі:
«Кожен з вас міг би особисто почути його спів, якби не куля 12,7 міліметра. Куля коштує 10 доларів. На жаль, на нашій планеті це і є вартість людського життя».
Зеленський додав, що у 21-ому сторіччі досі «замість бути почутим у вас є можливість бути вбитим».
5 років триває війна на Донбасі, 5 років як Росія анексувала Крим. Сьогодні, коли існують тисячі сторінок міжнародного права та сотні організацій, покликаних його захищати, наша, саме наша країна зі зброєю в руках, втрачаючи своїх громадян, відстоює власний суверенітет і територіальну цілісність, — сказав президент. — Понад 13 тисяч загиблих, півтора мільйона людей змушені були покинути домівки. Щороку ці цифри тут звучать лише з однією поправкою — вони продовжують зростати.
Ніхто з вас не зможе почувати себе у безпеці, коли йде війна в Україні, коли йде війна в Європі. Ми потребуємо світової підтримки. Я розумію: всі присутні тут мають власний державний клопіт. І чужі проблеми не повинні хвилювати вас більше, ніж власні. Але в сучасному світі, де ми з вами живемо, більше немає чужої війни.
Не можна мислити про глобальне й заплющувати очі на деталі — саме так закладався фундамент для двох світових війн. І ціною неуважності, мовчання, бездіяльності чи небажання поступатися власними амбіціями зрештою стали десятки мільйонів людських життів. Невже людство почало забувати про ці страшні уроки історії?
Чи є нації сьогодні об’єднаними? Якщо так, то що їх об’єднує — лиха, катастрофи, війни. Україна не ставить під сумнів авторитет міжнародних інституцій, але слід визнати, що механізм починає давати збій. Бо у світі, де життя коштує 10 доларів, слова давно знецінені.
У 2019 році людина і досі вирішує конфлікти, вбиваючи собі подібних. Суперечності між народами та державами досі вирішуються не словами, а ракетами.
Нам всім треба усвідомити, що сильний лідер — не той, хто не моргнувши оком відправляє тисячі солдатів на вірну смерть, а той, хто береже життя кожної людини.