Ніколя Саркозі заговорив мовою Кремля (огляд преси)
Позов "Роснефти", в якому оскаржуються санкції проти Росії, передано на розгляд до суду ЄС
The Financial Times повідомляє про намагання “Роснефти” оскаржити санкції, накладені на неї. “Роснефть” потрапила у санкційний список ЄС після анексії Криму та появи російських бойовиків на Сході України. 69% акцій “Роснефти” належать державі.
“Роснефть” почала оскаржувати санкції спочатку звернувшись до Великобританії, але Королівство справу розглядати відмовилося, відзначивши, що це — сфера компетенції ЄС. Тепер справа передана на розгляд до суду вищої інстанції Євросоюзу.
Головний аргумент “Роснефти” — санкції ЄС недійсні, адже вони порушують угоду про партнерство та співпрацю, укладене між Росією та ЄС у 1994 році.
Верховний суд Великобританії ці документи визнав “доказовими” і тому передав на розгляд ЄС.
Окрім цього, “Роснефть” скаржиться на нечіткі формулювання закону про санкції, які “порушують загальні принципи права й особливо принцип правової визначеності".
Криза в Україні: Ніколя Саркозі підхопив риторику Кремля
Бенуа Віткін у Le Monde проаналізував висловлювання екс-президента Франції та нинішнього опозиціонера Ніколя Саркозі відносно конфлікту в Україні.
"Роз'єднання Росії та Європи - це велика драма. Те, що цього хочуть американці - це їх право і їх проблема, але ми не хочемо відновлення холодної війни між Європою та Росією", - заявляє Саркозі.
Для вирішення української кризи Саркозі має свій рецепт. По-перше, політик впевнений, що "Крим сам обрав Росію", і в цьому йому не слід “дорікати". На думку Віткіна, Саркозі повторює кремлівську пропаганду, адже робить вигляд, що цей "вибір" був чесним і демократичним.
Окрім іншого Саркозі впевнений, що третину російськомовних громадян України необхідно захищати. Журналіст сперечається із екс-президентом, вказуючи на те, що Україна - двомовна країна, де ця проблема виникла хіба що у лютому 2014 році, коли російську мову пропонували позбавити статусу регіональної.
Жорстко Саркозі висловився і щодо євроатлантичних перспектив Україні - вона не має бути ані у складі ЄС, ані НАТО. Однак, ще у 2008 Саркозі думав інакше, говорячи, що "одного дня", двері НАТО та ЄС можуть бути відкритими як для України, так і для Грузії, де тоді саме йшла війна.
Путін мріє стати Миколою Першим
Французький історик Франсуа Гомар у Le Figaro опублікував цікаве припущення - Путін мріє бути подібним до Миколи Першого, тому розглядає дипломатію як свою поразку.
Путін все частіше посилається на історію та релігію і більше не приховує свою авторитарність. Цар Микола І залишається для нього головним прикладом, хоч він
і програв Кримську війну 1854-1856 рр. Якби Путін міг, він би очолив консервативний авторитарний Інтернаціонал, який міг би відкрито кинути виклик лідерству США і пришвидшити занепад Європи.
Путін надає перевагу військовій ескалації, а не дипломатії. Зараз є все необхідне для фатального зіткнення, але його все ще можна уникнути, якщо змінити риторику.
Володимир Путін має знати, що не можна жартувати з солдатськими матерями.
Лівійські політики завітали до Києва та Москви: шукають підтримки
Журналіст Newsweek Джек Мур з'ясував, що представники двох ворожих політичних груп із Лівії були помічені у Росії та Україні.
Лівійське видання Libya Harald стверджує що до Києва представники ісламістської групи "Лівійська зоря" їздили за зброєю. Однак ніхто не може остаточно підтвердити чи спростувати цю інформацію.
Цікаво, що представники іншої групи "Палата представників" їздили до Москви.
У підсумку журналіст говорить, що якщо інформація про переговори про постачання зброї з України підтвердиться, це значно зашкодить іміджу України, адже ООН оголосила збройне ембарго для Лівії. Україна сама активно лобіює поставки зброї із західних країн для захисту державного суверенітету.
Україні треба дати зброю - колумніст NYT
Роджер Коен, колумніст New Yourk Times, під враженням від промови Лаврова у Мюнхені дійшов до висновку: зброю Україні постачати треба. Коен відзначає, що Росія живе в альтернативній реальності, її “космічний корабель” застряг десь 25 років назад.
“Багато говорилося про зусилля Німеччини та Франції припинити вогонь в Україні, де “віськове рішення” неможливе, за винятком того військового рішення, яке у себе в голові тримає Путін. Говорилося і про можливість поставок зброї Україні, і про те, що слід бути рішучими, хоча б на словах”.
Висновок Коена - настав час реалістично подивитися на Путіна. Він не вводить танки та ракетні системи в Україну тому, що йому достатньо слабкої України. Він прагне підтримувати на Донбасі такий самий стан речей який зараз є у Придністров’ї чи Абхазії. На думку автора, Путін не відпустить Україну, і єдиний спосіб його зупинити - збільшити ціну війни, надавши Україні зброю.
Інша колонка: не давайте Україні зброї
New York Times публікує й іншу точку зору - професора університету Чикаго Джона Мершеймера, який стверджує: не можна в жодному разі давати Україні зброю. Постачання зброї до України не врятує армію, натомість призведе до ескалації боїв. Цей крок також є небезпечним з огляду на те, що Росія має ядерну зброю і буде захищати свій “життєво важливий стратегічний інтерес”.
Окрім іншого, американська зброя може дати лише тимчасовий ефект, і через короткий час Росія зможе відвоювати те, що звільнить Київ. Автор цитує деяких експертів, які впевнені, що навіть з найпотужнішою американською зброєю Київ не витримає повномасштабного нападу Росії.
Змальовуючи досить песимістичний для Заходу сценарій, автор статті впевнений, що єдиним шляхом вирішення конфлікту в Україні є дипломатичні засоби, а Україну пропонується перетворити на “буферну зону” між Заходом та Росією. В самій Україні слід надати ширшу автономію східним регіонам та захистити права російськомовних українців.