Німецьке табу. Хто в Берліні гальмує постачання зброї Україні
Майже вісім років Україні доводиться протистояти російській збройній агресії. Нині, коли загроза повномасштабного вторгнення загострилася, країни-партнери почали надавати озброєння, оснащення та боєприпаси.
Світова спільнота зрозуміла, що агресивний путінський режим сприймає лише «силову політику вмиротворення», і якщо Кремль не зупинити, Україною все це не завершиться. Допомога — десятки зразків сучасного озброєння — вже надійшла від США, Великої Британії, країн Балтії, Чехії та інших держав НАТО.
Осторонь лишається лише Німеччина. Берлін продовжує наполягати на політиці ненадання зброї й досі вірить у дипломатичне залагодження конфлікту. Ще на початку російсько-української війни Німеччина і Франція створили «Нормандський формат» — дипломатичний майданчик мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Він мав примусити Росію розв'язувати питання без зброї. Уже кілька років формат фактично не працює. Проте Німеччина продовжує наполягати на його подальшому втіленні й дотримується гасла: «Жодної зброї для кризових районів».
Німці сказали «стоп!»
Кілька тижнів тому, коментуючи ситуацію щодо постачання озброєння Україні, міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що дозвіл Берліну на продаж озброєнь для ЗСУ додаткової безпеки Україні не принесе.
За її словами, «Держави G7, а також ЄС дуже чітко дали зрозуміти Росії, що подальша військова ескалація на кордоні з Україною і насамперед порушення міжнародного права та суверенітету України матимуть для Москви величезні політичні й економічні наслідки. Але завдання нині — не допустити подальшої ескалації». Бербок наголосила, що «це можна зробити лише дипломатичним шляхом без надання озброєння».
Такі «німецькі принципи» сьогодні стали суттєвою перепоною на шляху передачі Україні деяких зразків зброї. Зокрема, Естонія планувала надати нам чотири десятки гаубиць Д-30, виробником яких була ще Демократична Німеччина (НДР). Для погодження естонська сторона звернулася до Уряду Німеччини, який заборонив передавання артилерійських систем Україні.
Снайперських гвинтівок не дадуть?
Торік видання Bild провело розслідування й повідомило, що Німеччина за підтримки Нідерландів заблокувала вже підписаний і навіть оплачений Україною контракт на постачання 90 снайперських гвинтівок Barrett M82 та 20 антидронових рушниць EDM4S. За версією Bild, контракт уклали з Агентством НАТО із забезпечення та закупівель (NSPA), але уряд Ангели Меркель у травні 2021-го відмовився від схвалення угоди й зірвав її виконання.
Розслідуванням зацікавилось провідне німецьке видання Deutsche Welle, яке знайшло чимало фактів, що підтвердили версію Bild. DW, за словами власного джерела в НАТО, повідомило, що будь-які постачання летальної зброї через структури Альянсу можливі лише за умови консенсусу всіх членів НАТО, і вихід Німеччини з консенсусу за цим контрактом означає, що його виконання стає неможливим.
Україна підтвердила, що постачання цих видів озброєння справді заблокували ще в травні 2021 року. Проте вже восени, коли Росія почала нарощувати кількість військових біля кордонів, позиція глави тодішнього німецького уряду Ангели Меркель стала менш жорсткою. Берлін тоді зняв вето на постачання антидронових рушниць (які не потрапляють до категорії летальної зброї). А втім, як і раніше, Німеччина блокує постачання снайперських гвинтівок.
Респіратори, каски — будь ласка, але зброї не просіть
Німецькі високопосадовці кажуть, що «політичні проблеми не розв'язуються військовою силою». І радять «тому, хто шукає зброю, робити це за межами Німеччини». Отож принцип «жодної зброї для кризових районів» — уже тривалий час не тільки гасло, а й реальна думка представників німецького уряду, який відкидає саму ідею надання Україні власного німецького озброєння і вже заблокував кілька рішень інших країн.
На думку німецьких урядовців, надання зброї Україні «може тільки посилити напруження та зробити переговори з Москвою ще важчими, ніж вони є».
«Проте Німеччина не залишить Україну без допомоги перед можливою російською агресією», — про це заявила міністерка оборони Німеччини Крістін Ламбрехт в інтерв'ю Die Welt.
За словами очільниці німецького оборонного відомства, на тлі можливого масштабного вторгнення Росії до нашої країни Німеччина планує передати Україні військовий польовий шпиталь вартістю 5,3 мільйона євро. «Ми хочемо підтримати Україну, і саме це ми вже робимо», — зазначила Крістін Ламбрехт.
Вона нагадала, що Берлін уже надав Україні респіратори, а також лікує важкопоранених українських військових у шпиталях Збройні сили НімеччиниБундесверу. За сім років майже півтори сотні українських бійців пройшли лікування в німецьких військових медичних закладах. Часто для евакуації наших поранених до Німеччини застосовується аеробус із реанімаційною командою військово-повітряних сил ФРН A310 MedEvaс.
Крім лікування та реабілітації поранених, Берлін допомагає поліпшувати умови праці наших медиків в українських військових шпиталях. Зокрема, у 2019 році Головному військовому клінічному госпіталю Києва Німеччина доставила обладнання на суму 1,9 мільйона євро. Крім того, у медзакладах Бундесверу регулярно проводять курси підвищення кваліфікації для українських військових лікарів.
А 26-го січня в Бундестазі міністерка оборони заявила, що Україна отримає від Німеччини 5 тисяч захисник касок. І ще раз наголосила на підтримці суверенітету й територіальної цілісності України.
Тобто Берлін, попри все, — союзник Києва у протистоянні з Москвою. До того ж керівниця оборонного відомства раніше заявляла, що в разі нападу Росії на Україну газопровід «Північний потік-2» в експлуатацію не введуть.
І хоча Ламбрехт повторює «німецький принцип», що зброя не допоможе розрядити кризу, все ж зазначає, що «Берлін поки (!) не постачатиме зброю Україні…» Тут важливо звернути увагу на слово «поки».
Річ у тому, що позиція «непостачання зброї до кризових регіонів» закріплена в коаліційній угоді чинного уряду. А втім, останнім часом навіть усередині Німеччини лунає дедалі більше закликів цю угоду переглянути.
«Німецькі принципи», які шкодять
Коли Німеччина слідує своєму принципу ненадання зброї Україні, це призводить до негативних наслідків. Так у своїй статті «"Збройні" помилки Німеччини: чому політика Берліна часом сприяє конфліктам у світі» заявила колишня депутатка Бундестагу (1983-2017) і спікерка з питань політики у Східній Європі Марілуїзе Бек.
На думку політикині, Берлін не хоче, щоб його дії призводили до насильства у зоні конфлікту, але наразі відмова Німеччини постачати зброю для захисту лише посилює тих, хто атакує, а отже — Росію.
Авторка наводить кілька прикладів з історії, коли «німецький принцип ненадання зброї» ледь не став причиною невідворотних політичних процесів.
Зокрема, восени 1973 року Єгипет, Сирія та інші арабські держави напали на Ізраїль. Країна до цієї атаки не була добре підготовлена. Ізраїль узагалі міг перестати існувати, і лише постачання американської зброї, частина якої зберігалась на території Німеччини, допомогло йому відбити агресію. У відповідь арабські держави припинили постачання нафти. Але німецький уряд почав вимагати від США не надавати Ізраїлю американську зброю з території ФРН. Багатьом німцям і сьогодні дещо соромно за свою тодішню владу, для якої «нафта для Німеччини була важливішою за оборону держави Ізраїль на межі нищівної поразки».
Марілуїзе Бек упевнена, що в 90-х роках під час подій у колишній Югославії Європа запровадила ембарго на постачання зброї до цього регіону й тим самим позбавила деякі народи можливості захищатися від сербів, у яких залишилось озброєння та бойова техніка югославської армії. Тож дії Заходу тут призвели до масової загибелі людей, які не мали змоги захищатися, бо просто не мали чим.
Україна у 2014 році також могла б якісніше оборонятися, якби тоді Києву допомогли зброєю, а не дипломатією, впевнена колишня депутатка. «Дотримання Німеччиною принципу "жодної зброї в зонах кризи" спричинило те, що Україну залишили просто беззахисною, і їй довелося ціною величезних зусиль захищатися від російських сил, які переважали», — зазначає Марілуїзе Бек.
На її думку, постачання зброї у кризовий регіон юридично можливе й часом політично необхідне. Іноді Німеччина навіть відступає від цього принципу, вважає авторка статті. Вона наводить приклад 2014 року, коли курдські міста і села на півночі Іраку опинилися під загрозою захоплення бойовиками «Ісламської держави». Тоді федеральний уряд і Бундестаг вирішили підтримати курдські збройні сили Пешмерга зброєю із запасів Бундесверу. Тодішній міністр оборони (а нині — президентка Єврокомісії) Урсула фон дер Ляєн закликала до «готовності зняти табу й обговорювати постачання німецької зброї відкрито».
Для України сьогодні важлива будь-яка допомога, адже агресор зосередив на кордонах озброєні «до зубів» власні армади. Росія чекає, що ми перед її силою та потужністю не вистоїмо. Тим часом в українські аеропорти щодня прибувають літаки з обладнанням, озброєнням та оснащенням для нашої армії. І, схоже, за цих умов Німеччині нарешті доведеться визначитися, чи наполягати на своїх принципах. Бо в ситуації, що склалася в Україні, зброя — не вбиває, а захищає.
Автор : Влад Волошин