Нобелівську премію з фізіології та медицини вручили за вивчення еволюції людини

Про це 3 жовтня оголосив Нобелівський комітет.

Сванте Паабо займається вивченням перших людей та Підродина приматів родини гомінід, до якої належить сучасна людина та її попередникигомінінів. Він секвенував геном неандертальця — вимерлого родича сучасної людини. Аналіз біолога показав, що останній спільний предок неандертальців та людини сучасної (homo sapiens) жив приблизно 800 тисяч років тому.

Вчений виявив, що Це сукупність всього генетичного матеріалу, що є у клітині організму людинигеном неандертальців більше схожий на геном сучасних людей з Азії та Європи. Це означає, що неандертальці та homo sapiens схрещувалися протягом тисячоліть співіснування.

Паабо також відкрив невідомого раніше гомініна з Денисової печери — зробив це за допомогою ДНК з фрагмента кістки пальця віком 40 тисяч років. Науковець виявив, що, крім неандертальців, homo sapiens під час міграції з Африки схрещувалися із денисівською людиною.

«Цей давній потік генів має фізіологічне значення для сучасних людей. Наприклад, він впливає на те, як наша імунна система реагує на інфекції», — пояснюють важливість відкриття в комітеті.

Дослідження Паабо започаткували нову наукову дисципліну — палеогенетику, яка вивчає еволюцію людей за допомогою ДНК пралюдей. Відкриття шведського біолога створили унікальний ресурс, який активно використовується науковою спільнотою для кращого розуміння еволюції та міграції людей.

Завдяки роботам Паабо було виявлено генетичні відмінності між людиною сучасною та її найближчими вимерлими родичами. Наразі тривають дослідження, які зосереджуються на те, як ці відмінності роблять нас унікальними людьми.

Нобелівський тиждень

У Стокгольмі розпочався традиційний Нобелівський тиждень. Так, 4 жовтня стануть відомі імена лауреатів з фізики, 5 жовтня — з хімії, 6 жовтня — з літератури, 7 жовтня — з миру. А 10 жовтня оголосять лауреатів премії з економіки пам'яті Альфреда Нобеля, заснованої Держбанком Швеції.