Нобелівську премію з хімії присудили за розробку методів редагування генома

Нобелівський комітет присудив премію з хімії Еммануель Шарпентье і Дженніфер Дудні за розробку методів редагування генома. Вони створили так звані «генетичні ножиці» CRISPR, які дозволяють відредагувати геном за кілька тижнів. Раніше на це могли йти роки.

Про це повідомляє пресслужба Нобелівського комітету.

За допомогою цих «генетичних ножиць», зокрема, модифікують геном рослин, щоб ті були родючішими й витривалішими. Так, вони можуть змінювати ДНК тварин, рослин та мікроорганізмів з надзвичайно високою точністю.

У Нобелівському комітеті зазначили, що ця технологія здійснила революційний вплив на біологію, сприяє новим методам лікування раку і наближає людство до лікування спадкових захворювань.

«Цей генетичний інструмент має величезну силу, яка впливає на всіх нас. Це не тільки стало революцією у фундаментальній науці, але й призвело до створення інноваційних посівних культур і прокладе шлях до нових, проривних методів лікування», — заявив голова Нобелівського комітету з хімії Клаес Густафссон.

Більше про відкриття

Як часто буває в науці, відкриття цих «генетичних ножиць» було несподіваним. Під час досліджень Streptococcus pyogenes, однієї з бактерій, що завдає найбільшої шкоди людству, вчені виявили раніше невідому молекулу tracrRNA. З’ясувалося, що вона є частиною давньої імунної системи бактерій, яка обеззброює віруси, розщеплюючи їхні ДНК.

Шарпентьє опублікувала своє відкриття у 2011 році, того ж року вона почала співпрацю з біохіміком Дженніфер Дудною. Разом їм вдалося відтворити «генетичні ножиці» бактерій у пробірці та спростити молекулярні компоненти, щоб їх було легше використовувати.

Відтоді, як Шарпентьє та Дудна відкрили «генетичні ножиці» у 2012 році, їхнє використання ставало все важливішим для науки. Цей інструмент сприяв багатьом важливим відкриттям у фундаментальних дослідженнях, і науковці змогли створити види сільськогосподарських рослин, невразливих до цвілі, шкідників та посухи. А в медицині тривають клінічні випробування нових методів лікування раку.

До слова, торік Нобелівську премію з хімії отримали вчені Джон Гуденаф, Стенлі Уіттінгем і Акіра Йошино за вивчення літій-іонних батарей.

Цьогорічна премія

5 жовтня в Стокгольмі, столиці Швеції, почався Нобелівський тиждень. Першими оголосили ім’я лавреатів премії з медицини і фізіології. Цьогоріч нагороду присудили трьом вченим — Харві Олтеру, Майклу Хаутону та Чарльзу Райсу — за внесок у боротьбу з вірусом гепатиту С.

Протягом наступних днів стануть відомі лауреати Нобелівських премій у такій послідовності: література — 8 жовтня; премія миру — 9 жовтня; премія імені Нобеля з економіки — 12 жовтня.

Цьогоріч призовий фонд премії збільшили. Лауреати зможуть отримати по 10 млн крон (приблизно 1 мільйон доларів) призових коштів. Це означає, що кожен із переможців отримає на 110 тисяч доларів більше, аніж нобеліати минулого року.

Традиційну церемонію нагородження та бенкет у Стокгольмі скасували цього року через пандемію коронавірусної інфекції. Їх замінить телевізійний захід із лауреатами, які отримають нагороди у своїх країнах.

Церемонія вручення Премії миру, яка традиційно відбувається у столиці Норвегії Осло, запланована в скороченому варіанті, а традиційний бенкет також буде скасовано.