Нова відповідальна за Росію в Білому домі: ким є Фіона Гілл?

До свого призначення Фіона Гілл працювала науковою співробітницею Інституту Брукінгс. В аналітичному центрі випускниця Гарварду очолювала програму вивчення Європи. Крім цього, пані Гілл має досвід роботи в американській розвідці й диплом магістра з російської мови.

Вона є співавтором книги «Містер Путін: Оперативник у Кремлі». Інші праці Гілл про Російську Федерацію мають назви «Сибірське прокляття: як комуністичне планування залишило Росію позаду» та «Енергетична імперія: нафта, газ і відродження Росії».

Про призначення з посиланням на джерела в Білому домі повідомив журнал Foreign Policy. За інформацією видання, Гілл ще не розпочала роботу на новій посаді. Нині вона проходить необхідні безпекові перевірки. Рівень відповідальності досить високий – фактично мова йде про одну з ключових ланок у перемовинах на найвищому рівні між США та Росією.

Повідомляється, що ініціатором запрошення Гілл до Білого дому був керівник апарату Ради національної безпеки США Кіт Келлоґ. Причому це рішення генерал ухвалив ще до відставки радника президента з національної безпеки Майкла Флінна. Останній був змушений подати заяву про звільнення після звинувачення у незаконних контактах із представниками Росії. Замінив його ще один генерал — Герберт Макмастер, колишній керівник американського підрозділу з протидії російським гібридним загрозам.

В американській пресі прогнозують, що призначення Фіони Гілл схвалять і Республіканська, і Демократична партія. Це призначення мало б дещо заспокоїти Конгрес після звільнення Флінна і подібного скандалу з генеральним прокурором Джеффом Сешнзом, якого нині теж звинувачують у зв’язках із послом Росії.

Фіона Гілл має досвід роботи в американській розвідці й диплом магістра з російської мови

Фото: Stephan Röhl/Heinrich Böll Stiftung

«Як і призначення Макмастера, це хороший знак, – коментує Громадському американський журналіст Джеймс Кірчік. – Цей сигнал повинен підбадьорити багатьох людей, які хвилювалися з приводу політики Вашингтонської адміністрації щодо Росії».

Він називає Гілл «першокласним експертом у тому, що стосується Росії». «У неї немає жодних ілюзій щодо Владіміра Путіна, про що свідчить її зразкова і далекоглядна праця про його методи роботи», – додає Кірчік.

Гілл має чітке розуміння, з ким доведеться вести справи, наголошує Джеффрі Манкофф, заступник директора програми з вивчення Росії та Євразії Центру стратегічних і міжнародних досліджень  у Вашингтоні.

«Фіона Гілл – одна з найбільш розумних і досвідчених фахівців із теми сучасної Росії, що є у Сполучених Штатів», — стверджує експерт.

Погоджується з цими оцінками й Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва:

«Я знайомий із Фіоною, свого часу слухав її доповідь на російську тематику. Вона досить раціонально і кваліфіковано розуміє суть нинішнього російського режиму і особисто Путіна як представника спецслужб».

Сушко стверджує – призначення Гілл є позитивним сигналом: «Адміністрація могла знайти людину з бізнес-бекграундом, яка дивилася б на цю посаду з позиції заробляння грошей. Та натомість обрали офіцера ЦРУ, яка особисто займалася підготовкою розвідників для роботи на пострадянському просторі за каденції Джорджа Буша-молодшого».

«Запитання, на яке ми зараз не маємо відповіді, – зазначає експерт Манкофф, – полягає в тому, чи дослухатимуться до неї ідеологи в оточенні Трампа».

Сушко визнає, що в цьому випадку йдеться про призначення середньої ланки. Так, у Гілл не буде прямого виходу на Овальний кабінет. Утім, вона матиме свій апарат і звітуватиме безспосередньо раднику з національної безпеки Макмастеру.

«Фактично Гілл буде вести російське досьє. Та її зона відповідальності – не лише Росія. Це ще й Євразія, тобто, наскільки я розумію,  і Туреччина, й Україна», – зауважує експерт Інституту Євро-Атлантичного співробітництва.

За умов, коли вакансія колишнього неформального куратора України в Державному департаменті Вікторії Нуланд досі не закрита, поки що саме Фіона Гілл буде головною зв’язковою поміж адміністрацією Трампа й адміністрацією Путіна на рівні середньої ланки американської дипломатії.