«Новий рік на війні». Частина 2/2: «На нулях» / Hromadske.doc

Рік Щура бійці 28-ї бригади зустрічають з іронією: тутешні пацюки, буває, ласують гречкою з армійських казанків. Але сьогодні на позиціях ніякої гречки: олів'є, «шуба» і навіть ананас. А головна страва новорічного столу – печене порося.

Харчів на війні вистачає. От людей – мало. А ще навесні звільняться багато з тих, хто підписали трирічний контракт у 2017-му.

«Воювати згодні багато хто, а ось служити мало хто хоче», – пояснює Олег, колишній журналіст із Чернігова, сидячи в землянці. Тим часом недавнім бойовим побратимам дзвонить Вася, який пішов на дембель два тижні тому: «Живіть довго, щасливо і не здихайте!». За столом такому привітанню щиро радіють.

У польовій їдальні «на нулі» інтернету нема, тому привітання головнокомандувача ніхто не дивиться. Якось непомітно настає північ. «Нулі», – констатує сумно медик Олена. Десь в Одесі без неї зустріли 2020-й її батьки та п'ятирічна донька Кіра. Усі цокаються безалкогольним пивом, «нулівкою». І тут нулі.

Але друга частина репортажу Богдана Кутєпова «Новий Рік на війні» від hromadske.doc попри все завершується оптимістично.