«Образ маленького сирійського хлопчика закликає людство вберегти Алеппо від долі Грозного в 2000-му»
«Світ повинен розуміти, що ми є свідками повторення в Алеппо «другого Грозного», — політолог—міжнародник, кандидат політичних наук Олександр Мішин в коментарі для Громадскього аналізує, чому світлина маленького сирійського хлопчика Умрана Дакнеса сколихнула світові медіа та громадську думку.
Військові конфлікти мають обов’язковою своєю складовою ведення масштабних інформаційних операцій для приховування реального стану справ. Очевидним є те, що зацікавлені сторони конфлікту ведуть боротьбу не лише за душі та свідомість місцевого населення, а й прагнуть заручитися підтримкою світової громадської думки. Це дає можливість вплинути на вище керівництво держав, чиє втручання у конфлікт може мати вирішальне значення.
Сирійська громадянська війна уособлює яскравий приклад конфлікту в якому для ворогуючих сторін підтримка міжнародної спільноти має вирішальне значення. Причина корениться в тому, що боротьба, яка з 2011 року точиться в межах сирійських кордонів є проекцією протистояння гравців більш високого порядку. Це має визначення посередницької війни, отже сирійський конфлікт у своїй середині являє собою переплетіння несумісних стратегій та проектів перебудови сирійського простору в інтересах реалізації задач третіх сторін. Сирійські збройні сили та шабіха, Сирійська демократична армія, загони ДАІШ, збройні сили Рожави, альянс Ради ісламського командування це все в даний час— інструменти реалізації інтересів регіональних та глобальних гравців.
Враховуючи високий ступінь складності конфлікту в Сирії, у масовій свідомості він має уособлення війни всіх проти всіх. Виходить, що у цій війні немає правих та винних, немає окреслених правил гри, не діє міжнародне праве. Міжнародна спільнота перебуває в цілковитій невизначеності в питанні як ставитися до всього того, що відбувається в Сирії.
Зараз триває безкомпромісна боротьба за образ війни в Сирії в очах, перш за все, публіки держав Заходу. Можна сказати, що люди в державах Заходу вже втомилися від конфлікту в Сирії, вони без емоцій сприймають цю війну. Лише час від часу емоційні символи конфлікту спроможні викликати в них емпатію.
Так в контексті сирійського конфлікту сталося після того, як у вересні 2015 року світові ЗМІ надрукували світлини з тілом 3-річного сирійського хлопчика Айлана Кудрі, який трагічно загинув з кількома рідними при спробі перетнути Середземне море. Це стало символом трагедії не лише сирійських біженців, а й біженців з інших держав Африки та Близького Сходу, які шукають прихистку в державах ЄС.
Широко відомим є відео 2014 року, поширене Сирійською демократичною армією на якому сирійських хлопчик, ризикуючи власним життям, рятує маленьку дівчинку під час снайперського обстрілу. Це відео стало символом того, як діти гинуть в ході бойових дій. За роки війни в Сирії загинули 14,7 тисяч дітей.
Минулого тижня з’явився черговий сумний символ війни в Сирії. Світ побачив жахи конфлікту в країні через страждання 4-річного Умрана Дакнеса, якого врятували після авіа-удару ВПС Сирій по місту Алеппо. У чому ж глибокий зміст цієї світлини. Можливо, в тому, що місто Алеппо перебуває зараз в блокаді, цивільне населення вмирає від браку продуктів харчування та ліків, і надзвичайно потерпає під ударами ВКС РФ та сирійської авіації.
Умран Дакнес, сирійський хлопчик, поранений під час обстрілу Алеппо. Скріншот з відео Aleppo Media Center
Світ повинен розуміти, що ми є свідками повторення в Алеппо «другого Грозного». В 1999 — 2000 тріумфальний рух Владіміра Путіна до посади президента відбувався багато в чому за рахунок «визволення Грозного» від чеченських повстанців. Штурм міста з використанням авіації спричинив його повне руйнування та призвів до масової загибелі людей – точна кількість жертв достеменно не відома навіть зараз.
Російське керівництво вбачає, що реакцією ісламського світу на події у Грозному стало падіння авторитарних, але дружніх Росії режимів в Єгипті, Лівії, а тепер — на межі режим Асада в Сирії. Режиму Асада за будь-якої ціни необхідно взяти Алеппо, щоб зламати спротив опозиції. І тут також є трагічний прецедент — в 1982 році його батько, президент Хафез Асад, під час штурму міста Хама, захопленого братами-мусульманами, також використав авіацію. Тоді загинуло до 40 000 цивільного населення. Хама стала однією з найбільш смертоносних акцій уряду арабської країни проти її населення.
Отже, образ маленького хлопчика Умрана закликає людство вберегти Алеппо від повторення долі міста Грозного в 2000 році та міста Хами в 1982 році. Тільки після цього можна вести мову про більш широке трактування цього символу, як переломного етапу в громадянській війні у Сирії, і зародження надії на виникнення широкого руху за мир в країні.
/Олександр Мішин, к.політ.н, політолог-міжнародник