Обшуки в білоруських ЗМІ: «Свобода думки в редакції — це кілька хвилин, доки їде ОМОН»
Уранці 7 серпня в редакціях кількох медіа Білорусі відбулися обшуки. Йдеться про TUT.by та «БелаПАН». Підстава — начебто несанкціонований доступ до платної підписки державного інформаційного агентства.
Єврорадіо повідомляє про затримання восьми журналістів. Надвечір Служба безпеки оприлюднила телефонні розмови начебто двох журналісток, в яких жінки зізнаються одна одній у тому, що крадуть новини з платної підписки іноформагенції.
У межах російськомовного партнерства незалежних медіа Східної Європи Громадське публікує матеріал Єврорадіо.
Що сталося?
Слідчий комітет Білорусі, за заявою державного агентства БелТА, почав карну справу за частиною 2 статті 349 Карного кодексу Білорусі — «Несанкціонований доступ до комп'ютерної інформації, вчинений з іншої особистої зацікавленості, що потяг за собою значну шкоду». Санкції за цією статтею — штраф, або позбавлення права обіймати певні посади, обмеження або позбавлення волі строком до 2 років.
Гендиректор БелТА Ірина Акулович розповіла, чому звернулася до міліції із заявою, результатом якої стали обшуки в редакціях ЗМІ:
«На новини БелТА підписані більш ніж 30 ресурсів, я їх знаю. Є такі, що не підписувалися, але під чужими паролями підключалися до стрічки й отримували інформацію. Звісно, самі ми не могли розібратися, хто це робить. Тому написали заяву до міліції, щоб вони розібралися».
ОМОН біля офісу «БелаПАН» у Мінську, Білорусь, 7 серпня 2018 рокуФото: svaboda.org (RFE/RL)
До кого прийшли?
TUT.BY — один із найбільших новинних порталів Білорусі. Його навряд чи можна звинуватити в заполітизованості. Уже давно ЗМІ намагалося доволі нейтрально подавати політичні новини. TUT.BY не публікує матеріалів на гострі політичні теми та критичних текстів щодо влади. Його працівники називають себе незалежним медіа.
Окрім TUT.by і «БелаПАН», співробітники Слідчого комітету приходили до редакції газети «Наука», проте нікого не затримали, головний редактор на свободі.
Засновник TUT.by Юрий Зіссер розповів, що в редакції вилучили техніку.
«Причина? Перша думка — політика, але я наразі не бачу підстав так думати, — каже він. — Ми не знаємо, що буде далі, все це відбулося раптово. Але якщо хотіли б перекрити портал, то, як на мене, простіше через Белтелеком, а потім зробити вигляд, ніби ніхто не знає, чому сайт не відкривається. З другого боку, час літніх відпусток сприяє цьому: коли щось трапиться, мало хто прочитає і дізнається. Усі на відпочинку. На сьогодні в офіс нікого не пускають. Я встиг зауважити, що вінчестери співробітників, зокрема тих, кого не викликали на допит, вилучають».
На допит у Слідчий комітет доставили 6 людей — головну редакторку порталу Марину Золотову, редакторку відділу новин Анну Калтигіну, чергову редакторку Галину Уласик, редакторку розділу «Суспільство» Уляну Бобоїд, редактора ресурсу FINANCE.TUT.BY Дмитра Бобрика та журналістку 42.TUT.BY Анну Єрмаченок. Їхні телефони заблоковані.
Рідні повідомляють також, що зранку вівторка немає зв'язку з екс-редакторкою TUT.BY Євгенією Березюк. Слідчий комітет не підтверджує її затримання, хоча є відомості, що під час обшуку її особистою справою цікавилися.
Золотову, Уласик, Калтигіну, за неофіційними даними, затримали на три доби.
В офісі «БелаПАН», як повідомили співробітники, обшук тривав вісім годин. З офісу вивезли всю оргтехніку. Журналістку інформагентства Тетяну Коровенкову також доставили в Слідчий комітет.
Засновник TUT.by Юрий Зіссер (ліворуч) в офісі Tut.by, Мінськ, Білорусь, 7 серпня 2018 року Фото: svaboda.org (RFE/RL)
У чому причина?
Прес-секретар МЗС Білорусі Анатолій Глаз заявив, що обшуки в офісах ЗМІ, а також затримання журналістів ніяк не пов'язані зі свободою слова в Білорусі:
«Не варто шукати якусь таємну причину або «підводні камені» — ситуація не лежить у політичній площині і жодним чином не стосується свободи слова ЗМІ чи журналістської діяльності в Білорусі».
Він додав, що фігурантів розслідування підозрюють у неправомірному доступі до платної інформації. Анатолій Глаз запропонував розглядати це питання як суто правове.
За словами медіаексперта Павлюка Биковського, розібратися, що насправді трапилося, на сьогодні дуже складно. А надто враховуючи те, як пояснює звернення до правоохоронців керівниця БелТА Ірина Акулович: паролями від платної розсилки скористалися люди, які на це не мали права.
«Варто розбиратися перед тим, що повинна бути якась відповідальність, хто там кому що передавав. Адже сам факт такої передачі (пароля — ред.) ми знаємо лише з інтерв'ю, яке дала керівниця БелТА. Слідчий комітет каже зовсім про інше: про незаконний доступ до бази даних — до інформації. І тут уже можна казати про злам або щось інше. Варто в цій ситуації чекати розширеної офіційної інформації. Тому що навіть керівниця БелТА не знає, яких збитків завдали — каже, що це з'ясує Слідчий комітет», — пояснює експерт.
Слідчі вийшли з бізнес-центру, де розміщується офіс Tut.by і винесли вилучену техніку і документи через чорний вихід. Вилучені речі завантажили у цивільні автомобілі, Мінськ, Білорусь, 7 серпня 2018 року Фото: Uladz Hrydzin/svaboda.org (RFE/RL)
Навіщо затримувати журналістів?
У ситуації, коли не відомо, яких завдали збитків і хто саме це зробив, відкривати карну справу і затримувати журналістів не було потреби, вважає заступник голови Білоруської асоціації журналістів, юрист Олег Агеєв:
«Цей злочин із тих, які не являють собою великої суспільної небезпеки. Тому я вважаю такі дії надмірними: і затримання тих людей, які, можливо, мають стосунок до якихось несанкціонованих доступів, і обшуки в редакціях. Адже в такий спосіб практично блокується робота редакції. І тут логічно постає питання: чому це відбувається саме тепер? Ми бачимо, що держава останнім часом посилює контроль за тим, що відбувається в інтернеті».
З ним згоден і Павлюк Биковський.
«Ми бачимо зміни в законі «Про ЗМІ», які ускладнюють ситуацію для онлайн-ЗМІ в Білорусі. Стаття, за якою відкрили карну справу, серед штрафів і позбавлення волі має ще такий вид покарання — «заборона обіймати певні посади або займатися певною діяльністю». Теоретично можливо, що журналістам заборонять займатися журналістикою, а редакторам — бути редакторами. І це можна розглядати як один із варіантів, для чого це робиться», — міркує медіаексперт.
Олег Агеєв певен: те, що відбувається з журналістами TUT.by і «БелаПАН», — наступ на свободу слова.
«Це не суперечка двох суб'єктів господарювання. Це дії, які реально впливають на свободу слова в Білорусі, дії, які залякують. Як сумно жартують білоруські журналісти, свобода думки в редакції — це кілька хвилин, доки до редакції доїде ОМОН. І це наша дійсність: будь-якої миті можуть винести двері і щось зробити», — каже Павлюк Биковський.
Справді, дії силовиків якось не співставляються зі злочинами, в яких підозрюють журналістів. У Білорусі не затримують на добу підозрюваних у смертельному ДТП. А в міжнародній практиці за таку ситуацію взагалі відповідають не ті, хто отримав доступ, а ті, хто передав пароль.
У світовій практиці інформаційні агенції домовляються з підписниками, що саме останні відповідають за зберігання паролів і за те, щоб ніхто не поширював інформацію далі. Про це «Єврорадіо» розповів медіа-аналітик Марія Садовська-Комлач.
«Якщо Reuters або AFP укладають угоду з медіа і надають паролі, то це відповідальність медіа, щоб паролями не скористався хтось інший. В угоді медіа бере на себе відповідальність у тому випадку, якщо хтось матеріалами скористався, зробити все можливе, щоб ці матеріали зникли з [третіх] сайтів».
Якщо підписник не може сам вирішити проблему, тоді починається судове переслідування. Але зазвичай усе вирішується згідно з договором на підписку на інформаційні послуги.
Мета затримання на три доби журналісток TUT.by очевидна, пише журналіст Андрій Почобут.
«Відсотків 80 свідчень, які потім лягають в обвинувальний вирок, надаються саме в ізоляторі тимчасового тримання (ІТТ). Поміщення й утримання в ІТТ це, вважай, одна із найтравматичніших миттєвостей карної справи».
У Білорусі запобіжний захід — взяття під варту застосовується в кримінальних статтях, які передбачають покарання більш ніж 2 роки позбавлення волі. Частина 2 статті 349, що фігурує в повідомленні Слідчого комітету, до таких не належить. Це означає, що в ІТТ на цій підставі помістити журналістів не можуть. Упродовж 3 діб їм повинні пред'явити або не пред'являти звинувачення, і відпустити.
«Поміщення в ІТТ у таких умовах тільки підтверджує політичний характер цієї справи», — зазначає Почобут.
8 серпня обшуки у Білорусі продовжились. Відтак, білоруські правоохоронці прийшли до журналістів ще трьох медіа.