«Оскар», Японія, дитячі книжки. Невідомий Кобі Браянт у п’яти історіях

Зірковий баскетболіст Кобі Браянт загинув 26 січня в авіакатастрофі. Гелікоптер із ним потрапив у туман та впав неподалік Лос-Анджелеса. На борту були ще вісім людей — зокрема 13-річна донька Браянта Джіана. Ніхто з них не вижив.

hromadske пригадує баскетбольні досягнення Кобі Браянта та розповідає кілька не дуже відомих історій з його життя поза спортом.

Браянт дебютував у НБА в 1996 році, коли йому було лише 18. Відіграв у найпрестижнішій баскетбольній лізі світу 20 сезонів, усі — за «Лос-Анджелес Лейкерс».

Разом із не менш легендарним Шакілом О’Нілом Браянт тричі поспіль приводив «Лейкерс» до чемпіонства — у 2000, 2001 та 2002 роках, згодом виграв ще два титули. Отримав від уболівальників прізвисько «Чорна Мамба».

Володар кількох вікових рекордів — наймолодший дебютант НБА, наймолодший гравець стартової п’ятірки у Матчі всіх зірок, наймолодший баскетболіст, що тричі здобував чемпіонство НБА.

Але найголовніший його рекорд — третє місце за результативністю в НБА (33 643 очки). Це досягнення побив інший зірковий гравець, ЛеБрон Джеймс, лише за добу до загибелі Браянта. Останній перед катастрофою запис Кобі в Твітері — привітання Джеймса з рекордом.

Браянт і Японія

Із Японією Кобі Браянта пов’язує не лише збіг англійського варіанту його імені (Kobe) з назвою міста Кобе. Вважається, що майбутнього баскетболіста так назвали на честь відомого сорту яловичини, що виробляється в місті.

Cам баскетболіст з 2001 по 2011 рік був амбасадором Кобе. А в 1998 році пожертвував йому 4400 доларів, отриманих від благодійного заходу в Токіо.

Також Кобі Браянт у 2011 році став обличчям Американського Червоного хреста, який допомагав жертвам цунамі в японському регіоні Тохоку. Тоді стихійне лихо забрало життя 16 тисяч людей.

«Спільнота НБА підтримує народ Японії, тих, хто вижив після землетрусу й тихоокеанського цунамі», — говорить Браянт на знятому тоді ролику і закликає допомогти в подоланні наслідків катастрофи.

Браянт і расизм

Із 6 до 13 років Браянт жив в Італії, де його батько Джо — теж професійний баскетболіст — грав у місцевих командах. Пізніше Кобі, який у той час захопився футболом, згадував, як стикався з расизмом.

«Коли я ріс в Італії, то, природньо, був безпосереднім свідком цього (расизму — ред.), коли ходив на футбольні матчі. Батьки навчили мене, як реагувати на такі речі», — згадував баскетболіст в інтерв’ю CNN.

На думку Браянта, расизм тривалий час є частиною футбольної культури: «Хоча ми вже досягли значного прогресу (в подоланні расизму — ред.), нам ще багато належить зробити, і я вважаю, що освіта є найголовнішою для цього».

А ще важливо не замовчувати випадки расизму й публічно про них говорити — особливо знаменитостям, додав він.

Ми працюємо щодня, аби ви першими дізнавалися про новини в Україні та світі. Фондуйте у нашу діяльність на Спільнокошті, hromadske дійсно потребує вашої підтримки.

Браянт і жінки

У 2003 році 19-річна працівниця готелю в одному з міст Колорадо звинуватила Кобі Браянта у зґвалтуванні. Тоді з баскетболістом припинили співпрацю McDonald’s і Coca-Cola, його репутація була підірвана. Однак суд так і не розглянув звинувачення: потерпіла відмовилася свідчити.

Через рік Браянт зізнався в скоєному й публічно вибачився перед дівчиною:

«Хочу вибачитися перед нею за свою поведінку тієї ночі та за її наслідки, які вона пережила за останній рік. Хоча цей рік був важким і особисто для мене, можу лише уявити, що довелося пережити їй».

З роками про інцидент поступово забули. А в одному з останніх інтерв’ю Кобі Браянт, батько чотирьох доньок, навіть заявив:

«Гадаю, є декілька баскетболісток, які можуть просто зараз грати в НБА: Даяна Торасі, Майя Мур, Єлена Делле Донн. Є багато чудових гравчинь, які запросто були б на рівні (з чоловіками — ред.)».

Браянт і книжки

В останні роки Кобі Браянт багато займався популяризацією баскетболу серед молоді. Його компанія Granity Studios, серед іншого, знімала короткі ролики про тонкощі професійної гри. Він також випустив книгу «Мислити як Мамба: як я граю» (The Mamba Mentality: How I Play), де розповів про свій досвід гри.

Однак Браянт також написав кілька дитячих книг. Дві з них — «Тренувальний табір» та «Перший сезон» — входять в серію «Чарівляндія» (The Wizenard). Їх, а також «Епока, дерево Екрофське» (Epoca the Tree of Ecrof) і «Спадщина і Королева» (Legacy and the Queen) — об’єднує фантастичний сюжет, що ґрунтується на спортивній грі.

«Я знав, що хотів написати твори, які будуть цікавими для дітей і через які вони зможуть навчатися граючи. Воно (натхнення — ред.) також випливає з моєї мети: повернути радість у молодіжний спорт і водночас навчити важливих життєвих уроків», — розповів він в одному з інтерв’ю.

Браянт і «Оскар»

У 2018 році Кобі Браянт став першим професійним спортсменом, який здобув «Оскара». На той час він уже два роки як пішов зі спорту.

За однією з написаних ним поезій аніматор Глен Кін (відомий за діснеєвськими «Русалонькою», «Аладдіном» та «Красунею й Чудовиськом») та композитор Джон Вільямс зробили короткий мультфільм «Любий баскетбол» (Dear Basketball), який в 2018-му здобув премію «Оскар» — як найкращий анімаційний короткометражний фільм.

«Як баскетболісти ми мусимо хіба мовчки вести м’яч. Але я радий, що нам вдалося зробити трохи більше», — сказав Кобі Браянт під час отримання нагороди.