Отримати компенсацію за майно, втрачене під час війни: місія можлива?

Етап перший: збирання документів і доказів

Щоб отримати компенсацію, необхідно підтвердити право власності на житло, зазначити його тип, площу (хоча б орієнтовну) та вказати, скільки осіб там мешкало до війни. Для цього потрібні документи на право власності на майно. Втім, підійдуть і будь-які інші, де також зазначені характеристики: технічний паспорт, описи, дозволи на перепланування, креслення тощо. Якщо всі документи були втрачені, слід отримати витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Наразі реєстр відкритий, хоча й працює зі збоями.

Другий важливий крок — зібрати докази того, що ваш дім справді було пошкоджено чи знищено. «Якщо можливо, варто самостійно робити фото- та відеофіксацію. Бажано зазначити час і додати короткий опис подій у нотатках», — зауважує адвокат Арсеній Салалайко.

Якщо ж ви не маєте змоги зазнимкувати — зберігайте скриншоти новин у ЗМІ, свідчення сусідів чи очевидців: загалом, будь-яку знайдену інформацію. Що більше матеріалів буде в наявності, то краще. І зважайте: необхідна гарна якість.

Окрім заяви в «Дії», варто також подати заяву про вчинення кримінального правопорушення до місцевих правоохоронних органів. Прикріпіть до неї документи на власність і зібрані докази. Після цього отримайте витяг про внесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Також за першої змоги варто звернутись до райдержадміністрації та подати заяву на обстеження житла. Якщо оформити такий документ від райдержадміністрації з якихось причин неможливо — складіть його самостійно разом із сусідами. Туди необхідно внести їхні свідчення та детальне роз'яснення обставин.

Поки що уряд розробив такий механізм лише для випадків зі знищеною нерухомістю, втім, у разі пошкодження чи втрати автівки адвокат теж радить усе фіксувати. «Треба розуміти, що ситуація є надзвичайною, тому механізми фіксації збитків можуть швидко доповнюватися та змінюватися», — підкреслює Арсеній Салалайко.

На яку суму можна розраховувати?

Наразі в додатку «Дія» зазначено, що спеціальну комісію, яка оцінить збитки, буде створено згодом. Тож говорити про якусь конкретну суму відшкодування зарано — граничних розмірів компенсацій не визначено.

Відповідно до постанови, яка діяла на території «ДНР» та «ЛНР», за зруйновану оселю можна було отримати не більш як 300 тисяч гривень (за один об’єкт).

Ще один варіант — компенсація житлом, а не грошима. Уряд заявив, що вже напрацював законопроєкт щодо цього. Йдеться про надання помешкання площею до 150 квадратних метрів, аналогічне до втраченого в будь-якій області. Тобто людина, яка втратила будинок в Ірпені чи Бучі, зможе претендувати на житло з такими самими характеристиками в будь-якій іншій області України.

Чи варто вимагати компенсації в міжнародних судах?

Подавати судові позови й вимагати компенсації від росії можна буде і в міжнародних судах, однак такий спосіб менш ефективний.

«Після рішення суду доведеться забезпечити його виконання, а зробити це можна буде лише на території країн ЄС. Виконання рішення суду — тривала процедура. До того ж не виключено, що активів рф забракне для сплати відшкодувань у масових позовах від фізичних та юридичних осіб. Ще позивач може зіштовхнутись з відмовою виконання рішень суду», — зазначає пан Салалайко.

Натомість, за його словами, отримати компенсацію від України буде набагато легше.

***

Від початку повномасштабної війни окупанти знищили вже понад 4500 житлових будинків, 100 підприємств, 400 закладів освіти та 150 закладів охорони здоров'я. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль оцінив втрати України від війни з рф у більш як 1 трильйон доларів, з яких прямі інфраструктурні збитки (зруйновані мости, дороги, житло та будівлі) сягають близько 120 мільярдів доларів. Однак ці показники є попередніми та можуть ще збільшуватись, адже бойові дії тривають.