Панічні атаки «до» і «після» коронавірусу. Як часто виникають і коли звертатися до лікаря

Як часто після COVID-19 діагностують депресію, тривожність та панічні атаки?

Науковці Оксфордського дослідницького центру здоров'я та біомедицини в Великобританії проаналізували історії хвороби 60 тисяч пацієнтів, які перехворіли на ковід у легкій формі. У 18%, тобто практично в кожного п’ятого пацієнта, виявили тривожність, депресію або безсоння. Такі порушення помічали у пацієнтів протягом трьох місяців від хвороби. Професор психіатрії, керівник дослідження Пол Харрісон заявив, що люди, які перехворіли на коронавірусну хворобу, ймовірно, будуть піддаватися більшому ризику психічних захворювань.

Сімейна лікарка Наталія Вільнер каже, що пацієнти, які перехворіли на ковід, часто звертаються до неї з певними симптомами. Переважно це прискорене серцебиття, тривога, порушення сну, відчуття задишки.

«Хоча вони мають нормальну сатурацію, але відчувають дискомфорт, їм заважає щось у грудній клітці», — розповідає лікарка.

Такі пацієнти приходять за деякий час після хвороби, каже Вільнер, просять про додаткові аналізи, бо все ще відчувають симптоми.

«Намагаюся пояснити їм, що їхній стан безпечний. Під час огляду пояснюю, що вони не мають тривожних ознак. Деяким для заспокоєння треба здати загальний аналіз крові, щоби вони побачили, що їхні показники в нормі», — пояснює лікарка.

Коли варто звернутися до лікаря?

Наталія Вільнер радить звертатися до спеціаліста, якщо людина помічає за собою значні тривалі зміни у настрої, порушення сну, втрату працездатності.

За словами Поліни Чернишиної, до лікаря треба йти, якщо людина розуміє, що не справляється сама.

«Якщо з'явилися яскраві нічні кошмари, яких до хвороби не було, або людина щодня понад 45 хвилин відчуває тривогу, не може відірватися від неї, то треба дослідити, що відбувається з організмом», — каже Поліна Чернишина.

За словами психотерапевтки Анни Афіногенової, якщо депресивний стан і апатія спостерігаються більш як два тижні, треба звертатися до лікаря.

«Взагалі зі всіма такими симптомами, які з'являються на тлі ковіду, я б рекомендувала не затягувати й звертатися до психіатра», — говорить Афіногенова.

А якщо людина до ковіду мала тривожність, її стан погіршиться?

Поліна Чернишина каже, що до неї частіше почали звертатися люди, які раніше мали хронічну тривожність, однак після коронавірусу їхній стан погіршився.

«У таких пацієнтів з'являються нічні жахіття, люди постійно прокидаються і не можуть спати. У них посилюється хронічна тривога, а відтак з'являється втома і людина знесилюється. Нервова система завжди перебуває у збудженому стані, а втому спостерігаємо як логічне завершення процесу», — каже психологиня.

Психотерапевтка Анна Афіногенова каже, що також спостерігала загострення у пацієнтів, які раніше мали схильності до тривожно-депресивних розладів.

«Якщо у людини спочатку були тривожні розлади, то після хвороби у неї починалися панічні атаки та депресивні стани. Але у більшості пацієнтів переважно виникли порушення уваги, пам'яті, іноді сплески агресії», — каже психотерапевтка.

Як довго можуть тривати такі симптоми?

Людина може відчувати їх ще протягом 3-6 місяців після хвороби. Однак деякі дослідження показують, що навіть після 6 місяців людина може відчувати хоча б один із симптомів, як-от відчуття задухи або постійну втому.

«У моїх пацієнтів це могло тривати близько 2-3 місяців, до того ж навіть у тих, хто легко перехворів на коронавірусну хворобу», — каже Афіногенова.

Чому взагалі після хвороби виникає тривожність, депресія та панічні атаки?

Психотерапевтка Анна Афіногенова каже, що є кілька версій, однак це питання продовжують досліджувати.

Перша — виснаження організму після хвороби, адже вірус протягом тривалого часу перебуває в організмі людини. Крім того, під час хвороби людина також пережила стрес через діагноз та ізоляцію.

«Вміння відволіктися від тривожності, налаштувати себе на позитивну хвилю можуть не спрацювати, бо для цього організму потрібен ресурс, якого немає. Але така реакція стосується не лише ковіду, а й інших виснажливих хвороб», — пояснює психотерапевтка.

Ще однією причиною розладів може бути імунна відповідь організму. Імунітет замість того, аби боротися з вірусом, вражає центральну нервову систему людини.

Також Анна Афіногенова додає, що через мутації ковід може по-різному впливати на психологічний стан людини: «Пацієнт хворів двічі: уперше — легше, а вдруге, ймовірно, був британський штам. І вдруге нервова система значно гірше перенесла хворобу. Людина стала більш агресивною, довелося вживати таблетки, відновлення тривало довше».

Як підтримати людину в такому стані?

На думку сімейної лікарки Наталії Вільнер, близькі мають насамперед ініціювати звернення хворого до спеціаліста. Також варто більше гуляти на свіжому повітрі та уникати негативних чинників, дотримуватися інформаційної гігієни.

За словами психологині Поліни Чернишиної, варто також розрізняти, який симптом має людина. Якщо це депресивний стан, то треба допомогти запустити процес — підвестися з ліжка, прогулятися, спробувати зробити фізичні вправи.

«Якщо у людини тривожний розлад, вона викликає швидку, щойно відчуває задуху. Тут треба допомогти спочатку заспокоїтися. Пояснити, чому це відбувається, спокійно запитати», — каже Чернишина.

За її словами, ще більше людей почали відчувати тривожність через ізоляцію, постійні новини про коронавірус. Крім усього, вони можуть мати проблеми з підвищеним тиском, спітнілість, пришвидшене серцебиття. Також чимало людей матимуть непрожиту реакцію втрати.

«Померлих ховають без прощань. Люди не можуть попрощатися з близькими і усвідомити, що людина пішла, і це викликає багато болю, який може затягнутися на тривалий час. Думаю, що це наші виклики на роки вперед», — каже психологиня.