Паркан у Міловому: як на Луганщині розділили сім'ї кордоном з Росією
Мілове — найсхідніший районний центр України. По ньому проходить умовний державний кордон між Україною та Росією. З російського боку — селище Чертково. Тому мешканці російського і українського селищ практично живуть на дві країни.
«Нас розділили, по живому розділили наші сім'ї. І що нам робити? Раптом що станеться, до мене батьки та сестра не прийдуть. Я тут сама. Залишати свій будинок не збираюся. І я буду тут жити. І тут таких багато», — Тетяна, мешканка Мілового на Луганщині описує події на українсько-російському кордоні. Тетяна — росіянка, яка 25 років живе і працює в Міловому. Уся її рідня живе за кількасот метрів, проте вже «на Росії».
Мілове — найсхідніший районний центр України. По ньому проходить умовний державний кордон між Україною та Росією. З російського боку — селище Чертково. Мешканці російського і українського селищ практично живуть на дві країни.
Про державний кордон на вулиці Дружби народів дотепер нагадували лише блакитні таблички з попередженнями. Утім, на них майже ніхто не зважав — люди вільно переходили вулицю й опинялися на території сусідньої держави.
Але віднедавна все змінилося. Що відбувається в Міловому, що кажуть мешканці та місцева влада — з'ясовувало Громадське.
Що відбувається
На лінії умовного кордону в Міловому від 30 серпня російські прикордонники зводять паркан завдовжки півтора кілометри. Про свої плани українську сторону росіяни повідомили за день, 29 серпня. За два тижні вже звели приблизно третину. Паркан розділить по осьовій лінії найдовшу вулицю Мілового — Дружби народів.
Місцева мешканка проходить повз паркан, який зводять російські прикордонники на лінії умовного кордону в Міловому, Луганська область, 7 вересня 2018 року Фото: Громадське
Чи не половина міловчан має російські паспорти або працює в сусідньому російському Черткові, там також учаться десятки дітей з Мілового. І навпаки — в Черткові живе багато українських громадян, хтось їздить до Мілового вчитися, хтось — працювати.
Населені пункти розділені лише залізничною колією і здавна сприймаються як один, тому й місцеві звикли казати «на Україні» та «на Росії», маючи на увазі українську та російську сторони. Більшість сімей у Міловому та Черткові мають родичів по обидва боки кордону. Підтримувати родинні зв'язки дотепер було просто — окрім міжнародного пункту пропуску працювали ще два місцеві. Одним із них користувалися власники російських паспортів, іншим — українські громадяни.
Паркан посеред вулиці в Міловому, Луганська область, 7 вересня 2018 року Фото: ГромадськеБудівельні роботи в українському прикордонному селищі Мілове, з російського боку — селище Чертково. Російські прикордонники зводять паркан завдовжки півтора кілометри на лінії умовного кордону, Луганська область, 7 вересня 2018 року Фото: ГромадськеРосійські прикордонники зводять паркан завдовжки півтора кілометри на лінії умовного кордону в Міловому, Луганська область, 7 вересня 2018 року Фото: Громадське
«Наче у в'язниці»
Після встановлення кордону закриється щонайменше один з місцевих пунктів пропуску. Подейкують тут і про закриття другого. Якщо це станеться, навантаження на міжнародний прикордонний пункт значно зросте. Наразі люди витрачають у чергах до трьох годин, а після встановлення паркану час може збільшитися вдвічі. Низка крамниць та стоматологічна клініка з російського боку вулиці Дружби народів планують закриватися — більшість їхніх клієнтів живуть у Міловому.
Місцеві кажуть, що тепер спілкуватися з рідними стане набагато складніше, тому багато хто змушений обрати бік, на якому залишитися:
«Багато людей залишають будинки та йдуть знімати квартиру. Я живу в Міловому, я громадянка Росії, але з українським дозволом на проживання. Я прожила тут 25 років, а люди деякі тут все життя прожили. І виходить, що все покидають та йдуть», — каже Тетяна.
Мешканка Мілового Тетяна, Луганська область, 7 вересня 2018 року Фото: ГромадськеРосійські прикордонники зводять паркан завдовжки півтора кілометри на лінії умовного кордону в Міловому, Луганська область, 7 вересня 2018 року Фото: Громадське
Більшість місцевих, з якими поспілкувалося Громадське в Міловому та Черткові обурені «односторонньою демаркацією». Літні люди скаржаться, що більше не зможуть побачити дітей та онуків.
«У мене там діти живуть. Чертковські (прикордонники — ред.) кажуть, що огороджують Росію від України. Мені однаково, хто винен — росіяни чи українці. Страждають люди. Найприкріше, коли родичі живуть «на Росії». У мене особисто діти, внучці 10 місяців. І ми живемо навпроти — вона «на Росії», я — «на Україні». Там приберуть все, не буде прикордонних пунктів. Не буде нічого. Буде паркан, дріт. Складається враження в'язниці, якщо чесно. Шкода людей і шкода себе», — каже мешканка Мілового Олена.
Чимало людей з обох селищ залишаться без роботи. Малі підприємці втратять клієнтів. Утім, є росіяни, які радіють встановленню паркану. Мовляв, нарешті ми відгороджуємося від «хунти». Щоправда таких одиниці. Чертківці кажуть, що навіть влаштували стихійний мітинг, намагаючись переконати керівництво прикордонної служби не ускладнювати перетин. Але, за словами російських прикордонників, рішення ухвалювали на високому рівні, тож змінити його вже неможливо.
Будівельні роботи на пункті пропуску «Мілове» в Луганській області, 7 вересня 2018 року Фото: ГромадськеБудівельні роботи на пункті пропуску «Мілове» в Луганській області, 7 вересня 2018 року Фото: Громадське
Реакція української сторони
Дії Росії можуть бути спрямовані на певне провокування української сторони, каже голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз: «Те, що відбувається, напевно, закономірно. Держава проводить уже якісь зрозумілі кордони. Не можу стверджувати, на скільки до 10 чи до 5 сантиметрів праві. Я думаю, що розумніше було б залишити як є, оскільки одне одному створювати сьогодні додаткові інфраструктурні проблеми і загострювати ситуацію неправильно».
Перший заступник начальника прикордонної служби «Мілове» Микола Ферін запевняє, що для українців нічого при перетині кордону не зміниться, просто тепер потрібно користуватися двома пунктами пропуску замість трьох — міждержавним та місцевим: «Місцеві жителі, які перетинають державний кордон у місцевому пункті пропуску, — це виключно українці. Відповідно до чинного законодавства, вони мають право перетинати кордон з РФ за загальногромадянськими паспортами. У місцевому пункті пропуску росіяни не ходять. Українці, як ходили, так і будуть ходити».
Люди стоять у черзі на пункті пропуску «Мілове» в Луганській області, 7 вересня 2018 року Фото: ГромадськеЧерга автомобілів на пункті пропуску «Мілове» в Луганській області, 7 вересня 2018 року Фото: Громадське
Загострення ситуації на кордоні почалося ще на початку цього року — російська сторона припинила пасажирське сполучення на ділянці Північно-Кавказької залізниці, яка заходить на територію Міловського району. Натомість побудувала залізничну гілку в об’їзд українскої території. Жодних перепон руху російського залізничного транспорту українська влада не чинила.
На початку серпня росіяни заблокували автодорогу, яка з’єднує українські райцентри Мілове та Марківку лише тому, що частина траси проходила територією Росії. Тепер тут стоять бетонні блоки. Районна влада проклала грунтову дорогу в об'їзд. Але, за словами місцевих, вона стане непридатною для користування, щойно почнеться осіння сльота.
/Іван Бухтіяров, Костянтин Рєуцький