«Пекельні санкції». Чому перший удар по Росії не вражає

Бачення України

22 лютого Путін отримав дозвіл Ради Федерації на використання військ в Україні та пояснив, що визнав «Л/ДНР» у межах адмінкордонів двох областей — Донецької та Луганської. Одразу після цього в Маріуполі зібрався проукраїнський мітинг. Місцевих жителів обурило, що Путін зазіхає на їхнє місто.

Депутат міськради Маріуполя та відомий місцевий активіст Максим Бородин на мітинг вийшов із гаслом англійською мовою: «Тотальні санкції для всіх путінських гаманців».

Цього ж дня Верховна Рада конституційною більшістю ухвалила постанову зі зверненням до світової спільноти. Серед пунктів є й про необхідність запровадити санкції проти Росії. Українські депутати закликали ввести додаткові жорсткі секторальні, фінансові та персональні санкції щодо Російської Федерації та її керівництва. У переліку згадується зупинка «Північного потоку-2», відключення Росії від SWIFT та заборона експорту до Російської Федерації високих технологій.

І західні країни почали запроваджувати санкції. Проте не такі жорсткі, як просив Максим Бородин з Маріуполя і депутати українського парламенту.

США

Вашингтон про санкції оголосив 21 лютого — одразу після визнання Путіним «Л/ДНР». Стосувалися вони винятково окупованих територій Донбасу: американським компаніям там заборонили фінансову й економічну діяльність.

«Коли ми вчора дізналися про перший президентський указ про обмеження економічної діяльності з «Л/ДНР», були збентежені. Бо ми не побачили, яке покарання дістанеться Росії в цих санкціях», — заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба на спільному брифінгу з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.

Проте вже 22 лютого Україна і світ побачили «покарання» й для Росії. Блінкен назвав це «потужним кроком».

Міністерство фінансів США оприлюднило повний список підсанкційних юридичних та фізичних осіб.

До списку потрапили два банки — «Внешэкономбанк» (ВЭБ) та «Промсвязьбанк» (ПСБ), а також 42 їхні дочірні компанії, зокрема футбольний клуб ЦСКА.

«ВЭБ має вирішальне значення для спроможності Росії залучати кошти, а ПСБ — для російського оборонного сектора. Ці санкції гарантують, що ВЭБ та ПСБ більше не зможуть вести бізнес у Сполучених Штатах, вони відрізані від фінансової системи США. Усі активи під юрисдикцією США негайно заморозять, а фізичним і юридичним особам США заборонять вести бізнес із цими установами», — йдеться у повідомленні Мінфіну США.

Також США посилили обмеження на операції з російським суверенним боргом. «Ці обмеження суттєво перекривають для Росії основний спосіб залучення грошей. Такий захід створює навантаження на ресурси для російської держави та більший ризик для її здатності керувати своїми фінансами», — пояснює Мінфін США.

Третій пункт американських санкцій — персональні. Йдеться про трьох осіб, чиє майно та фінансові активи у США відтепер заблоковані:

Денис Бортников —син директора ФСБ Олександра Бортникова. Денис Бортников є заступником президента і головою правління банку ВТБ.

Петро Фрадков —голова та генеральний директор «Промсвязьбанка», син колишнього прем'єр-міністра Росії та ексдиректора Служби зовнішньої розвідки Росії Михайла Фрадкова.

Володимир Кирієнко — син першого заступника керівника Офісу президента РФ Сергія Кирієнка. Кирієнка-старшого вважаютькуратором внутрішньої політики Путіна. Володимир є гендиректором VK Group, материнської компанії соціальної мережі «ВКонтакте».

Після цього Джо Байден на брифінгу заявив, що надалі на Росію чекають жорсткіші санкції, якщо відбуватиметься ескалація. Так, джерела агентства Reuters кажуть, що під санкції можуть потрапити більш потужні російські банки — ВТБ, «Сбербанк» та «Газпромбанк».

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час візиту до США подякував за перші кроки адміністрації Байдена. Проте додав: «Путін не повинен ані хвилини думати, що це вже кінець, що це вже стеля для санкцій, і більше покарань не буде. Цей тиск мусить завжди наростати. Якщо це означає регулярне видання президентських указів, ми будемо щасливі це побачити».

Велика Британія

Лондон став одним із перших, хто запровадив санкції проти Росії.

До санкційного переліку потрапили 5 банків: «Промсвязьбанк», «Индустриальный Сбербанк», Акціонерне товариство «Черноморский банк развития и реконструкции», «Генбанк» та «Акционерный Банк “Россия”».

Ці 5 банків не входять до переліку найбільших у Росії. Але, наприклад, серед акціонерів АБР — особи з найближчого оточення Путіна, зокрема близький до нього бізнесмен Юрій Ковальчук. «Промсвязьбанк» — це той самий, що потрапив і до санкційного списку США.

Персональні санкції наклали на:

• Геннадія Тимченка — наближеного до Путіна власника інвестиційної групи Volga Group;
• Бориса Ротенберга — російського мільярдера;
• Аркадія Ротенберга — близького соратника Путіна; його компанії отримують багатомільярдні державні замовлення.

Усі троє вже перебували під американськими санкціями. «Це добре, що ці троє потрапили і в британській санкційний список. Лондон є одним із фінансових центрів, і якісь кошти цих осіб теж там проходять», — пояснив hromadske експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

Схвально дії Великобританії оцінив і міністр Кулеба. Він назвав це рішення «тією рішучою, чіткою поведінкою, орієнтованою на результат, яку ми очікуємо і від інших партнерів в усьому світі». Проте в самій Британії це викликало шквал критики через слабкість санкцій.

22 лютого прем’єр-міністр Борис Джонсон представляв рішення у парламенті. Опозиція просто лютувала. Лейбористка Маргарет Ходж розкритикувала санкції як вузькі. Вона закликала внести до санкційного переліку всіх близьких до Путіна олігархів, наприклад Олега Дерипаску.

Інший лейборист, Кір Стармер, озвучив позицію щодо заборони російського пропагандистського телеканалу RT.

А ліберал-демократ Ед Дейві заявив, що уряд мав би конфіскувати активи всіх російських олігархів у Великобританії та не допустити проведення фіналу футбольної Ліги чемпіонів у Санкт-Петербурзі.

Також у британському парламенті лунали заклики відключити Росію від SWIFT.

На цьому тлі Джонсону довелося виправдовуватися, що уряд зробив лише перший крок, і він тримає напоготові наступні санкції. Проте Джонсон додав, що підтримка України не має перерости у «випадкову русофобію».

Німеччина

На тлі Великобританії здивувала поведінка Німеччини. Американська The Washington Post назвала дії Берліна «найсерйознішим ударом із Європи», який коштуватиме мільярдів для Росії.

У цьому разі йдеться не про санкції, а про рішення призупинити сертифікацію газопроводу «Північний потік-2». «Без цієї сертифікації “Північний потік-2” не зможе почати роботу», — пояснив канцлер Німеччини Олаф Шольц.

«Німеччина нарешті зрозуміла, що є зв’язок між російською агресією проти України та енергетичними проєктами РФ», — каже експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

Проте навіть таке рішення Шольца зазнало критики в Німеччині. Депутат Бундестагу від Християнсько-демократичного союзу Петер Беєр заявив, що Шольц не ухвалив сміливішого політичного рішення, а сховався за адміністративним актом через розбіжності всередині партії.

Європейський Союз

22 лютого за санкції проти Росії проголосували міністри закордонних справ країн ЄС.

До санкційного списку увійшов 351 депутат Держдуми РФ — усі, хто проголосував за звернення до Путіна щодо визнання «Л/ДНР». А також 27 фізичних та юридичних осіб із політичного та військового секторів, бізнесу, медіа та банків. За інформацією Bloomberg, у переліку банків — «Промсвязьбанк», «Акционерный Банк “Россия”» та «Внешэкономбанк».

А санкції проти Росії стосуються обмежень доступу уряду РФ на європейські ринки капіталу. У ситуації із санкціями ЄС важливо, що їх підтримали всі країни — навіть ті, яких вважають симпатиками Росії.

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель розмістив у твіттері повідомлення, що для російських чиновників більше не буде покупок у Мілані, діамантів в Антверпені чи вечірок у Сен-Тропе. Проте пізніше він видалив це повідомлення.

Видання The Washington Post назвало пакет європейських санкцій «менш амбітним, ніж дехто очікував».

Реакція ринків

Наскільки болючою для Росії стала перша хвиля санкцій, можна побачити за реакцією ринків. Так, 21 лютого одразу після рішення Путіна про визнання «Л/ДНР» акції більшості російських компаній значно подешевшали. Так ринок реагував на очікувані санкції.

Проте вже 22 лютого, коли з’явилися повідомлення про різні санкції, ціна акцій почала повертатися до попереднього рівня. Зокрема, це можна побачити за акціями «Сбербанка» та ВТБ, які входять до переліку найбільших фінустанов Росії.

На це звернув увагу й співзасновник українського видання «Наші гроші» Юрій Ніколов. Він вважає, що британсько-німецькі санкції проти несистемних для Росії банків — це маркер того, що вони — «фуфло». Пізніше Ніколов додав, що й після оприлюднення американських санкцій російські котування виросли.

А російський РБК (сайт в Україні заблокований — ред.) звернув увагу, що на виступ Байдена щодо санкцій «позитивно відреагував рубль». Курс американського долара до російського рубля 22 лютого знизився після стрибка 21 лютого.

Спусковий гачок для «пекельних» санкцій

Перша реакція Заходу у формі санкцій не стала «пекельною». А втім, це не має подавати надію Путіну.

По-перше, західні країни продемонстрували обіцяну єдність у своїй реакції на дії Кремля щодо агресії проти України.

По-друге, м’які перші кроки викликали значну критику на адресу урядів по обидва береги Атлантики.

І головне. Дії США, Великобританії та ЄС демонструють, що вони обрали тактику поступових кроків.

І хоч офіційний Київ послідовно відстоює позицію, що «пекельні санкції» мають запроваджувати до російської агресії, у ці дні представники України відзначають своєчасність реакції.

«Ми розуміємо підхід наших партнерів, що вони готові рухатися вперед, нарощуючи хвилі санкцій і тиск. І ми продовжуємо з ними дискусію, що саме має бути остаточною причиною для застосування санкцій», — заявив Дмитро Кулеба.

Експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара у розмові з hromadske припускає, що спусковим гачком для «пекельних санкцій» може бути широкомасштабний наступ російської армії, якщо Путін вирішить іти на Київ. Нині ж логіка американців, каже Хара, полягає в тому, що вже своїми діями вони відвернули фактичне знищення України.

Проте перші реакції на санкції з Росії свідчать про те, що у Москві не сприймають нові обмеження як болючі для системи. На тому ж засіданні Радбезу РФ російський прем’єр Михайло Мішустін запевнив, що Москва готова до санкцій, адже готувалася до них кілька місяців.