«Підвісити за яйця». Як через Конституційний суд руйнують антикорупційні органи
«Підвісити за яйця». Ця фраза звучить на так званих плівках Мельниченка. Ще на початку нульових президент Леонід Кучма пропонував тодішньому голові Донецької облдержадміністрації Віктору Януковичу вчинити так з одним суддею з Донецька. Кучма був незадоволений рішенням цього судді.
Не відомо, як саме далі діяв Янукович, але судове рішення врешті було сприятливим для президента. Нині той суддя очолює Конституційний суд. Це Олександр Тупицький.
Цими днями Конституційний суд України (КСУ) розглядає кілька звернень нардепів з партії Віктора Медведчука і парламентської групи «За майбутнє». Одне з них стосується конституційності створення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), друге — електронного декларування, покарання за незаконне збагачення. Є й інші.
Якщо КСУ підтримає аргументи нардепів, це може зруйнувати усі постмайданні антикорупційні досягнення. А наслідком може стати суттєве погіршення стосунків України з західними партнерами. Простіше кажучи, це «підвісить» усю країну.
Що відбувається
«НАБУ ми завалили. Зараз розберемося з Вищим антикорупційним судом». Так 6 жовтня нардеп ОПЗЖ Василь Німченко в ефірі 112-го каналу анонсував розгляд Конституційним судом звернення щодо ВАКС.
Самі звернення суд розглянув у вівторок, 27 жовтня. Того ж вечора той же Німченко в ефірі того ж 112-го розповідав про перше рішення КС. За його словами, суд розділив свій вердикт на дві частини.
Першою — визнав неконституційними норми про незаконне збагачення та перевірку декларанта з усіма його родичами щодо майна. Другою — виділив інші пункти звернення нардепів в окреме провадження, над яким працюватиме далі.
Натомість джерела hromadske говорять про дещо інше рішення. А саме — що судді скасували кримінальну відповідальність за недостовірне декларування (стаття 366-1 Кримінального кодексу) та вивели з-під дії повноважень НАЗК суддів щодо контролю і моніторингу їхнього способу життя. Усі інші пункти звернення залишили для подальшого розгляду.
На момент підготовки цього матеріалу КС не оприлюднив свого рішення.
Загалом же подання розписано на 79 сторінках. Фактично оскаржується все те, що є базою для антикорупційного законодавства України.
«Дуже велике конституційне подання. Воно стосується практично всього законодавства щодо антикорупційного декларування: моніторинг способу життя, незаконне збагачення, перевірка родичів, публічність системи електронного декларування тощо. Якщо КСУ ухвалить рішення, це розбалансує антикорупційну систему повністю», — пояснила hromadske представниця Верховної Ради у Конституційному суді, народна депутатка «Слуги Народу» Ольга Совгиря.
По суті, цим зверненням автори хочуть знищити систему електронного декларування.
«Ці умови фактично унеможливлять ефективну перевірку декларацій та конфіскацію незаконно набутого майна», — зазначав 8 жовтня голова НАЗК Олександр Новіков.
Щодо іншого звернення депутатів — про антикорупційний суд — КСУ рішення ще не ухвалив.
Автори вважають, що створення Вищого антикорсуду не відповідає Конституції, бо він утворений як особливий суд.
«Йде питання про інституцію, яка створена в державі — особлива інституція, яка розрахована на особливе правосуддя, на особливий статус, що не дозволено Конституцією», — пояснював логіку цього подання Німченко.
Натомість опоненти наполягають, що ВАКС — спеціалізований суд. І створення подібних судів чітко прописано в Конституції.
«Суд першої інстанції, розглядаючи кримінальні провадження щодо корупційних правопорушень, застосовує ту саму процедуру, використовує ті самі стандарти доведення, прописує рішення по суті пред’явленого обвинувачення тими самими критеріями, що і будь-який суд кримінальної юстиції», — заявила 6 жовтня на публічному розгляді звернення у Конституційному суді голова ВАКС Олена Танасевич.
Порушення Конституційного суду
Перше, що впадає в очі, коли берешся аналізувати розгляд цього «антикорупційного подання» — у його розгляді беруть участь судді, які мають відвертий конфлікт інтересів. Адже частина служителів Феміди самі помічені у недобросовісному декларуванні.
Ще 6 жовтня на відкритому засідання Конституційного суду представник президента у КС Федір Веніславський заявив відвід суддям через такий конфлікт: «Судді можуть визнати неконституційним закон, за яким їх буде притягнуто до відповідальності».
Йдеться про чотирьох суддів:
· у декларації Ірини Завгородньої НАЗК виявило недостовірні відомості в розмірі 615,3 тисяч гривень. НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактом декларування недостовірної інформації (стаття 366-1 Кримінального кодексу);
· Ігор Сліденко несвоєчасно подав повідомлення про суттєві зміни в майновому стані;
· Володимир Мойсик не повідомив про суттєві зміни у декларації;
· а голова суду Тупицький має на розгляді в Окружному адмінсуді Києва справу проти НАЗК — оскаржує там законність припису Агенції через ненадання Конституційним судом документів про конфлікт інтересів.
Інше порушення стосується форми розгляду справи. КСУ вирішив проводити його у формі письмового провадження, тобто у закритому режимі судді читають пояснення сторін процесу.
«Суд змінив форму провадження з усного на письмове. Наше припущення, це для того, щоб прикрити розгляд справи», — каже hromadske Ольга Совгиря.
По суті, представників парламенту і президента 19 жовтня залишили перед зачиненими дверима. Тоді це вилилося у публічний обмін заявами між партією «Слуга Народу» та КС.
«Конституційний суд грубо порушує право президента України та Верховної Ради брати участь у конституційних провадженнях», — йшлося у партійній заяві.
У відповідь КС нарікав на спробу підриву його авторитету, а зміну форми розгляду пояснював карантинними обмеженнями.
Третє порушення стосується регламенту роботи Суду. Про порядок денний на вівторок було оголошено у понеділок о 17.00, тобто за годину до завершення робочого дня. На думку Совгирі, це порушує вимогу завчасно повідомляти такі речі.
«Це свідчить про те, що відбуваються якісь незрозумілі процеси і вони викликають запитання», — підсумовує вона.
Натомість нардеп-антикорупціонер з партії «Голос» Ярослав Юрчишин говорить відвертіше: «Проглядається політичне замовлення». Він звертає увагу на швидкість розгляду цих двох справ у Конституційному суді. Водночас інші справи лежать роками.
«Пришвидшений розгляд обидвох подань з авторами з ОПЗЖ, частина з яких фігурує у справах НАБУ, показує, що є політичні мотиви, щоб швидше ухвалити рішення», — каже нардеп.
Хто за цим стоїть
Під зверненням до КС стоять підписи нардепів з ОПЗЖ та кількох представників фракції «За майбутнє». Партію «За майбутнє» очолює давній друг олігарха Коломойського Ігор Палиця.
Віталій Шабунін з Центру протидії корупції називає три сторони, які можуть бути відповідальними за рішення КС. Це сили, які стоять за авторами подання – Коломойський і Кремль, представники Офісу президента (Андрій Єрмак зі своїми заступниками Олегом Татаровим та Андрієм Смирновим) як організатори і Володимир Зеленський.
Інший співрозмовник hromadske назвав лише одну людину в Офісі президента, яка має відповідати за процес в КС — Смирнов. «Смирнов — один з тих, хто підтримував цю історію. І в ОП орієнтувалися на його позицію. В ОП за знищення цих статей та інфраструктури топив Смирнов. Не Трофімов, не Єрмак, а саме Смирнов», — розповів на умовах анонімності співрозмовник hromadske.
Нардеп Юрчишин також говорить про роль Банкової в цій історії.
«Це відбувається з мовчазної згоди, а фактично за потурання Офісу президента. Навряд чи Офіс може чи пришвидшити, чи заблокувати розгляд справи. Але якоїсь активної роботи роз’яснювальної, захисної з боку представників президента я не бачу», — каже нардеп.
Про роль Банкової говорить hromadske і один з колишніх працівників Адміністрації президента часів Порошенка.
«Без дзвінків з офісу (Офісу президента, — hromadske) такі рішення не ухвалюються. Конституційний суд — найбільш залежний суд серед усіх великих», — каже співрозмовник hromadske.
Натомість Офіс президента перекладає відповідальність за знищення антикорупційної інфраструктури руками Конституційного суду на «бізнесменів від політики». Про це йдеться в анонімному повідомленні, яке з’явилося на сайті президента ввечері 27 жовтня.
«Незважаючи на протидію, відповідні інструменти в законодавстві України будуть збережені або, в крайньому разі, поновлені. Жодного відступу в антикорупційній роботі не допускаємо навіть гіпотетично», — запевняє невідомий автор.
Як голосували судді
Процес знищення антикорупційного законодавства у КС освячується конкретними суддями. Кожен з них призначався до суду за чиєюсь квотою. Сергій Лещенко повідомив, що рішення ухвалюється десятьма суддями.
Не голосували: Олег Первомайський (призначений Верховною Радою у 2018-му за квотою «Народного фронту»), Василь Лемак (призначений Порошенком у 2018-му), Віктор Колісник (призначений Порошенком у 2016-му) та Сергій Головатий (призначений Порошенком у 2018-му).
Проте є ще один суддя, який може мати стосунок до процесу знищення антикорупційного законодавства. Це голова ОАСК Павло Вовк.
«Нашими общими усилиями в борьбе за общую справедливость далось решение о незаконном обогащении, вернее, о признании его неконституционным. Поэтому есть возможность у вас купить на себя все, что вы хотите», — так Вовк говорив про скасування незаконного збагачення Конституційним судом у 2019-му, це є на записах його розмов, оприлюднених НАБУ.
hromadske намагається отримати коментарі суддів Конституційного суду. Поки що вдалося зв'язатися лише з Сергієм Головатим. Але коментувати рішення він відмовився, пославшись на «суддівську етику».
Які наслідки
Ініціатори та учасники процесу знищення антикорупційного законодавства мають різні цілі. Так, скасування норм про незаконне збагачення та кримінальну відповідальність за брехню у деклараціях вигідне фігурантам кримінальних розслідувань.
«Якщо створення ВАКС визнають неконституційним, то всі його рішення ставляться під питання. Усі справи — Мартиненка, Насірова, Онищенка — вони опиняються ніде. Їх можуть перевести в інший суд. Але, за чинним законодавством, інший суд не може їх розглядати. Тому вони як мінімум виграють час. А як максимум — можемо отримати розвал справ», — пояснює Юрчишин.
Антикорупційний активіст,головний експерт StateWatch Олександр Лємєнов нагадує, що у 2019-му після скасування Конституційним судом статті про незаконне збагачення багатьом корупціонерам вдалося уникнути покарання. Зараз це може повторитися.
«Якщо суд підтримає звернення, то усі справи можуть позакриватися. Окрім тих справ, які зараз у процесі досудового розслідування, де можна змінити кваліфікацію складу злочину. Зараз все, що слухається у суді, може бути закрито. І ці справи не поновлюються», — пояснює Лємєнов.
В Офісі президента вже анонсували, що в разі скасування Конституційним судом норм антикорупційного законодавства президент відновить систему електронного декларування та відповідальність за корупційні порушення через внесення відповідних законів. Проте до часу вступу в дію тих законів прогалина у законодавстві дозволить корупціонерам уникати відповідальності.
Більш загрозливі наслідки можуть очікувати Україну на зовнішньому напрямку. За цими процесами у Конституційному суді пильно стежать західні партнери.
«Якщо Конституційний суд підтримає усі звернення партійців Медведчука, то від нас точно відмовляться західні партнери. Ми точно втрачаємо будь-яку підтримку макрофінансову. МВФ — це маячок, за ним підуть усі. Плюс наші облігації ніхто не буде купувати», — пояснює Лємєнов.
Такий розвиток подій відкине Україну до Росії, вважає Юрчишин.
І все це стає фактором шантажу самого Зеленського. Через рішення Конституційного суду позиції президента послаблюються як всередині країни, так і зовні. Він стане вразливим як для проросійських сил, які почнуть схиляти до поступок Кремлю, так і до вимог Коломойського — передовсім щодо скасування вимог держави до колишніх власників ПриватБанку.
По суті, Зеленського вже «підвісили».