Пияцтву — бій. А ще штрафи, арешт і конфіскацію авто. Як тепер каратимуть за п’яне водіння

Що тепер буде за п'яне водіння?

Насамперед слід уточнити, що під сп'янінням мається на увазі не тільки алкогольне, а й наркотичне та «інше сп'яніння», а також водіння під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тож тепер, якщо водія вперше піймали нетверезим за кермом, адміністративний кодекс вимагає оштрафувати його на 17 тисяч гривень (було 10,2 тисячі) з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

В разі другого порушення впродовж року штраф зростає до 34 тисяч, прав позбавляють уже на 3 роки, а ще можуть вилучити машину «оплатно» — це означає, що за рішенням суду авто забирають, продають на аукціоні, а гроші віддають власнику. Другий варіант покарання: все те саме, але замість штрафу — адміністративний арешт на 10 діб.

Якщо за рік це вже третій випадок п'яного водіння, то штраф становитиме 51 тисячу, права заберуть на 10 років, а машину конфіскують (тобто просто заберуть). Другий варіант: все те саме, але замість штрафу — арешт на 15 діб.

За відмову від проходження огляду на сп'яніння водія можуть оштрафувати на 40 800 грн.

Які популярні лазівки прибрали?

Раніше проблема полягала не стільки в тому, що штрафи були невеликі, а водії не боялися порушувати (все-таки 10 тисяч — це не надто мало), а радше в низці способів уникнути відповідальності через недосконале законодавство.

Так, справу про п'яне водіння треба було встигнути розглянути за 3 місяці, бо пізніше її закривали через строк давності. Тож водії (або інші учасники судового процесу, яким це було на руку) могли просто затягувати розгляд справ і чекати, доки минуть три місяці. Новий закон збільшує строки розгляду до одного року.

Також справи про водіння у стані сп'яніння раніше могли закривати через «малозначність» правопорушення, внаслідок чого водії отримували лише усне зауваження. Відтепер такої можливості не буде.

Прибрали й ще одну екзотичну лазівку для уникнення відповідальності — передавання на поруки трудовому колективу. І це не жарт: такий радянський анахронізм справді був у законодавстві до сьогодні. Трудовий колектив мав «перевиховати» товариша, який схибив.

Крім цього, тепер не можна буде уникнути відповідальності шляхом «дійового каяття» та примиренням винуватця й потерпілого.

На чому списи зламалися?

Після першого читання законопроєкт давав поліцейським набагато більше влади, ніж вони отримали в підсумку. Новостворена поліція ніколи не могла зупиняти автомобілі просто так: є вичерпний перелік причин. І спершу законопроєкт додавав до цього переліку ще один пункт: зупинка з метою перевірки — п'яний водій чи ні.

Критики наголошували, що це фактично дає поліції повноваження зупинити будь-яке авто, тож означає повернення до скандальних практик старої міліції. Натомість прихильники законопроєкту казали, що це стане дієвим інструментом для превентивної боротьби з п'яними водіями. Та зрештою цю норму з документа прибрали.

Також спочатку в проєкті закону було повернення до практики, коли водій зобов'язаний передати документи поліцейському. У випадку зі старими «даішниками» таку норму жорстко критикували, бо часто водіям доводилося фактично бігати за працівниками ДАІ та випрошувати в них документи назад. Зрештою, в остаточному варіанті закону поліцейський може вимагати надати документи, а водій у такому разі має показати їх — але «в спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах». Тобто в руки правоохоронцю віддавати їх не треба.

Камери замість свідків?

Важливим нововведенням є те, що тепер поліцейський може оглядати водія «на стан сп'яніння» без свідків, але з використанням відеокамери. Якщо ж правоохоронець не має змоги знімати на камеру — він зобов'язаний знайти двох свідків.

Водночас водії, як і раніше, не зобов'язані виходити з авто на вимогу поліцейських. Ба більше: з'явилася норма, яка, навпаки, забороняє виходити з машини без дозволу правоохоронців. А руки водій зобов'язаний «тримати в полі зору поліцейського».

А якщо не минулося без постраждалих?

Якщо сам факт п'яного водіння залишився адміністративним правопорушенням, то аварії з постраждалими кваліфікує вже Кримінальний кодекс. Закон доповнює ККУ новою статтею — 286-1. Відмінність у тому, що просто 286-та стаття регламентує відповідальність за «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту», а її перший параграф — за те ж саме, але за умови, що водій був п'яним. І в цьому разі покарання жорсткіші.

Так, за порушення правил безпеки, якщо потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, водій може сісти до в'язниці на строк до 3 років. Але є й м'якіші варіанти: штраф, виправні роботи, арешт або обмеження волі. Проте якщо водій був п'яним, то варіантів він не має — лише позбавлення волі (до 3 років).

Крім того, якщо внаслідок водіння в нетверезому стані потерпілий зазнав тяжких тілесних ушкоджень — йдеться про ув'язнення на 3-8 років, а якщо потерпілий помер — 5-10 років. Якщо ж водій був тверезим, то в обох випадках передбачено тільки 3-8 років в'язниці.

Щодо загибелі двох або більше людей «звичайна» стаття передбачає 5-10 років ув'язнення, а нова — 7-12 років. Тобто в разі смерті кількох людей вважається, що тверезий водій скоїв тяжкий злочин, а п'яний — особливо тяжкий.

П'яні ДТП — лише крапля в морі?

У Міністерстві внутрішніх справ зазначають серйозність проблеми водіння напідпитку. За даними відомства, у 2020 році поліція зупинила 129 тисяч п'яних водіїв. Понад 9 тисяч із них сіли за кермо у стані сп'яніння вдруге, а 5 тисяч — ще й утретє.

Загалом минулого року патрульні зафіксували понад 168 тисяч ДТП, в яких загинули понад 3,5 тисячі людей. Але попри те, що аварії з п'яними водіями зазвичай найбільш резонансні, якщо подивитися статистику Патрульної поліції щодо ДТП в Україні, то причина «керування в стані сп'яніння» — геть не найперша.

Найпоширеніша причина аварій — порушення правил маневрування (69 252 ДТП). Далі йдуть: перевищення безпечної швидкості (38 768), недотримання дистанції (28 259) та порушення правил проїзду перехресть (11 390). Керування в стані сп'яніння посідає лише п'яте місце — 4 522 автопригоди.

Окрім того, минулого року через водіння в нетверезому стані загинули 103 людини. Проте найчастіше до загибелі призводять перевищення швидкості (1 776) та порушення правил маневрування (538). На третьому місці — перехід пішоходів у невстановленому місці (227).

Тож якщо держава справді хоче захищати життя громадян від аварій на дорогах — не варто обмежуватися лише боротьбою з п'яними водіями.

За що ще посилили відповідальність?

Новий закон передбачає зростання штрафів і за інші порушення. Так, до 510 грн збільшили штраф за:

• відсутність шолома у мотоцикліста;
• непристебнуті паски безпеки;
• керування автівкою, яка не зареєстрована чи не перереєстрована в Україні в установленому порядку;
• керування автівкою без номерного знаку чи за неправильний номерний знак;
• неосвітлений номерний знак;
• порушення правил переїзду перехресть, зупинок, обгону, проїзд на заборонний сигнал світлофора.

За ненадання переваги «швидким» та іншим аварійно-рятувальним службам можуть оштрафувати на 680 грн.

За перевищення швидкості від 20 до 50 км/год можуть штрафувати на 340 грн, а за перевищення швидкості більш як на 50 км/год доведеться заплатити 1700 грн. За створення аварійної ситуації штрафуватимуть на 1445 грн.

Якщо водій залишить місце аварії, йому загрожуватиме 3400 грн штрафу, а також позбавлення права керувати автівкою на 6 місяців. За пошкодження інших транспортних засобів чи дороги доведеться сплатити 1190 грн.

За водіння без прав штрафуватимуть на 425 грн, якщо ж людина взагалі не має прав — штраф дорівнюватиме 3400 грн. Якщо водія, якого позбавили прав раніше, спіймають на керуванні, то можуть оштрафувати на 20 400 грн із позбавленням права керувати транспортними засобами на 1-5 років.

За перехід дороги у невстановленому місці пішоходів та велосипедистів можуть оштрафувати на 255 грн.