«Політ» Саакашвілі

Міхеіл Саакашвілі має фірмовий стиль. Він ніколи не напрацьовує єдиний чіткий план дій. Але створює для себе можливості бути готовим до різних сценаріїв розвитку ситуацій.

Готуючись до «прориву» кордону торік у вересні, Саакашвілі орендував автобус, придбав для команди квитки одразу на два потяги, що того дня вирушали з Перемишля до Києва, поінформував прибічників в Україні готовитися зустріти його як на пункті пропуску Краківець, так і на іншому — Шегині.

Так само сталося і з акцією протесту під Верховною Радою в жовтні. Прихильники Саакашвілі були готові штурмувати парламент, а сам він підготував намети на випадок, якщо штурм провалиться й акція стане безстроковою.

Міхеіл Саакашвілі (в центрі) в пункті пропуску «Шегині» прорвався через українсько-польський кордон на територію України Фото: EFE/VOLODYMYR PETROV

Намет у «цивільній частині» містечка протестувальників біля будівлі Ради, де начебто живе й ночує Міхеіл Саакашвілі. Насправді лідера «Руху нових сил» у наметі жодного разу не помітили Фото: Анастасія Власова/Громадське

Учора в лідера «Руху нових сил» не було змоги підготуватися до різних сценаріїв розвитку подій. Співробітники Державної прикордонної служби за підтримки Нацполіції затримали його в ресторані, привезли в аеропорт «Бориспіль» і літаком відправили до Польщі, звідки у вересні він і потрапив в Україну.

Півроку, що їх Саакашвілі провів в Україні після того, як президент припинив його громадянство, влада в особі передовсім президента Петра Порошенка також створювала можливості для різних сценаріїв долі опозиціонера.

Суди розглядали його клопотання про надання політичного притулку. Паралельно тривав розгляд справи про незаконність перетину ним кордону. А Державна міграційна служба отримала запити на екстрадицію Саакашвілі від грузинських правоохоронців.

Українська прокуратура звинуватила опозиціонера без громадянства одразу в трьох кримінальних статтях, зокрема й у сприянні членам злочинної організації. Тож Саакашвілі загрожувало 10 років в’язниці.

Лідер партії «Рух нових сил» Міхеіл Саакашвілі (праворуч) під час засідання Апеляційного суду щодо обрання йому запобіжного заходу, Київ, 11 січня 2018 року Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Зрештою з усіх можливих сценаріїв обрали реадмісію до Польщі. Та на відміну від «прориву» кордону, акції під парламентом та першої спроби затримати політика, в яких влада зазнавала від Саакашвілі поразок, цього разу Петро Порошенко та голова МВС Арсен Аваков ретельно підготувалися, щоб видворення опозиціонера з країни пройшло за єдиним можливим їхнім сценарієм.

До кінця минулого року влада «розібралася» із «силовиками» Саакашвілі, які організовували «прорив», протидіяли правоохоронцям під Верховною Радою та «відбивали» опозиціонера під час першої спроби його затримання. Частину з них, переважно громадян Грузії, як, приміром, Вано Надірадзе, депортували до Грузії.

Інших, таких як Северіон Донгадзе та Анатолій «Гал» Виногродський, — арештували. Тож учора відбивати політика в прикордонників фактично було нікому, як і організовувати, наприклад, штурм Адміністрації президента.

Затримання колишнього президента Грузії Міхеіла Саакашвілі (в центрі) співробітниками СБУ та ГПУ. Саакашвілі виводять з будинку на вулиці Костьольній у Києві, де він мешкав на той час. Годиною раніше силовикам довелося знімати затриманого з даху, Київ, 5 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/STEPAN FRANKO​Прихильники Саакашвілі не дають поліцейським розчистити проїзд для автівки, в якій представники служби безпеки намагалися вивезти лідера «Рух нових сил» з-під його будинку на вулиці Костьольній, Київ, 5 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/STEPAN FRANKO​

Після звинувачень генпрокурора Луценка в тому, що для організації акцій протесту Саакашвілі отримував гроші від одіозного Сергія Курченка, від опозиціонера почали дистанціюватися останні політичні соратники. Щоправда більшість із них відійшла ще тоді, коли він змінив гасла протесту під парламентом і почав вимагати імпічменту президента.

Не додала популярності лідерові «Руху нових сил» і спроба штурму його прихильниками Міжнародного центру культури та мистецтв (колишнього Жовтневого палацу).

Протестувальники штурмують будівлю «Жовтневого палацу». Того дня прихильники колишнього грузинського президента Міхеіла Саакашвілі вкотре пройшли маршем у центрі Києва з вимогою імпічменту президента Порошенка, 17 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/STEPAN FRANKO

Тим часом суд відмовив Саакашвілі в наданні політичного притулку, давши зелене світло видворенню політика з України.

На тлі можливої депортації в Грузію чи тюремного ув’язнення в Україні, реадмісія політика до Польщі виглядає майже як прояв «гуманізму». З другого боку Саакашвілі має розуміти: якщо він спробує знову «прорватися» до України, влада зможе піти за сценарієм депортації чи ув’язнення.

Видворення Саакашвілі — це ще й своєрідний сигнал українським політикам: Петро Порошенко та Арсен Аваков, попри чвари між ними, все ж здатні до компромісу та спільних дій. Адже саме взаємні претензії двох політичних партнерів до останнього часу дозволяли Саакашвілі маневрувати та залишатися в Україні.

Водночас примусовий відліт лідера РНС до Польщі — це і чіткий сигнал влади до опозиції напередодні фактичного старту виборчої кампанії: часи вуличної політики скінчились. Принаймні владі хочеться, щоби було саме так. І саме тому за тиждень до чергової річниці розстрілу Небесної Сотні влада видворила з країни чи не єдиного політика, який здатен керувати стихією вулиці, використовуючи невдоволення громадян на власну користь.

Усієї цієї історії могло б не статись, якби Петро Порошенко в липні минулого року раптово не вирішив позбавити Саакашвілі українського паспорту, який сам вручив йому в травні 2015-го.

Лідер партії «Рух нових сил» Міхеіл Саакашвілі (праворуч) під час прес-конференції у Варшаві, Польща, 13 лютого 2018 року. Колишнього грузинського президента затримали в Києві 12 лютого, за кілька годин його відправили до Польщі за процедурою реадмісії. Політик продовжує співпрацювати з українськими адвокатами, готує «великі мітинги» та сподівається повернутися до України Фото: EPA-EFE/JACEK TURCZYK