Політична криза у Вірменії: через звільнення глави Генштабу протестувальники знову заблокували будівлю парламенту
У Вірменії протестувальники знову заблокували будівлю парламенту. Демонстранти вимагають відставки прем'єр—міністра Нікола Пашиняна через звільнення начальника Генштабу Оніка Гаспаряна.
Про це пишуть вірменська служба «Радіо Свобода» та Deutsche Welle.
Так, до блокування парламенту закликав представник опозиційного «Руху за порятунок Батьківщини» Вазген Манукян. Після цього між правоохоронцями та демонстрантами спалахнули сутички.
Зрештою протестувальникам вдалося перекрити вхід до парламенту. Крім того, там встановили намет. Координатор демонстрантів Ішхан Сагателян запевнив, що вони не будуть заходити на територію та всередину парламенту.
Ситуація із протестом знову загострилася, адже 9 березня набув чинності указ щодо звільнення начальника Головного штабу Збройних сил Оніка Гаспаряна.
Згідно із законодавством, це стало можливо, тому що президент хоч і не підписав, але й не оскаржив указ прем'єр Пашиняна щодо звільнення посадовця.
Що відбувається у Вірменії
25 лютого Збройні сили Вірменії зажадали відставки прем'єр-міністра Нікола Пашиняна та уряду країни. Сталося це після того, як звільнили першого заступника начальника Генштабу Збройних сил Вірменії Тирана Хачатряна. Той раніше розкритикував слова прем'єра про неефективність російських ракетних комплексів «Іскандер». Пашинян у відповідь заявив про спробу військового перевороту в країні й подав президенту клопотання про звільнення начальника Генштабу. Того ж дня на вулиці країни вийшли противники і прихильники прем'єра Пашиняна, а активісти заблокували будівлю парламенту.
Протести після Карабаху
Акції протесту опозиції у Вірменії не припиняються з осені 2020 року. На них вимагають відставки Пашиняна, якого звинувачують у поразці на війні в Нагірному Карабаху. За її підсумками Вірменії довелося підписати мирну угоду на вигідних Азербайджану умовах.
Єреван віддав Баку фактично весь так званий пояс безпеки — це райони Азербайджану, захоплені вірменами під час попередньої війни. Вони мали забезпечувати безпеку невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Ті райони НКР, які Баку вже зайняв, також залишаються під контролем Азербайджану.
Крім припинення вогню, країни домовилися, що в Нагірному Карабаху щонайменше на 5 років розташуються російські миротворці, натомість Вірменія свої сили виведе.
Пашинян на тлі протестів раніше погодився провести в країні дострокові парламентські вибори. Однак опозиція незадоволена, оскільки вважає, що влада їх сфальсифікує.