«Зерно та верблюд»: про що свідчать політичні рейтинги за рік до виборів президента
«Чи може рисове зернятко переламати спину верблюду? — запитує в Громадського один із ключових технологів президента Петра Порошенка та після паузи продовжує: — може, якщо на спині верблюда вже лежить два мішки рису». Так він коментує результати соціологічних досліджень виборчих вподобань українців за рік до виборів президента.
Їхні результати невтішні для Петра Порошенка. Його рейтинг уперше за чотири роки нижчий за 10%. Голова держави займає четверту сходинку, програючи лідерці «Батьківщини» Юлії Тимошенко, Анатолію Гриценку з «Громадянської позиції» та Юрієві Бойку з «Опозиційного блоку». Тож технологи Порошенка розмірковують, чи не став, приміром, його новорічний відпочинок на Мальдівах тим зерном, що зрештою зламало його перспективи переобратися на посаду.
Головний підсумок останніх замірів громадської думки — майже половина виборців не знають, за кого голосувати або взагалі не збираються на вибори. Тобто результати майбутньої президентської кампанії майже неможливо спрогнозувати. Менше з тим, Громадське спробувало розібратися, чи втратив Порошенко шанси на перемогу, хто з опозиційних політиків може змінити його на посаді та чи може в президентську гонку втрутитися новий кандидат.
Покажи свою вибірку
Те, що Петро Порошенко може не потрапити до другого туру президентських виборів, соціологи вперше зафіксували цьогоріч у лютому. Тоді результати рейтингу опублікував Києвський міжнародний інститут соціології (КМІС). Серед усіх опитаних жоден потенційний кандидат у президенти не набрав більше 10%.
Лідирувала Юлія Тимошенко (9,8%), Петро Порошенко розташувався на четвертому місці (3,9%), пропустивши вперед Олега Ляшка з Радикальної партії та Анатолія Гриценка. Заміри суттєво відрізнялися від результатів попередніх досліджень соціологів. Одне з останніх масштабних опитувань наприкінці минулого року віддавало перемогу саме Порошенкові.
Володимир Паніотто, генеральний директор цього інституту, закликав не робити з них сенсацію: «До реєстрації списків кандидатів усі отримані дані про рейтинги умовні й залежать від списку, запропонованого респондентам». Тоді Паніотто звертав увагу на те, що КМІС включив до опитування прем'єра Володимира Гройсмана. А от якби прізвища голови уряду в опитуванні не було, більшість його симпатиків, на думку Паніотто, перейшла б до Петра Порошенка. Це мало покращити позиції президента в рейтингу.
Від того часу Гройсман запевняв, що не має наміру балотуватися в президенти, тож у квітневих дослідженнях соціологи прізвище прем'єра не згадували. Натомість центр соціально-маркетингових досліджень SOCIS включив до переліку потенційних кандидатів музиканта Святослава Вакарчука.
А соціологічна група «Рейтинг» додала до списку ще й коміка Володимира Зеленського.
Гройсман запевнив, що не має наміру балотуватися в президенти, тож у квітневих дослідженнях соціологи прізвище прем'єра не згадували (на фото — Володимир Гройсман під час відкриття Фінального етапу конкурсу-захисту Малої академії наук України, Київ, 19 квітня 2018 року) Фото: Владислав Мусієнко/POOL
Статистичні похибки
Квітневі заміри соціологів також не втішні для Петра Порошенка. Опитування групи «Рейтинг» демонструє, що за чинного президента готові проголосувати лише 5,5%. Тоді як за Юлію Тимошенко — 8,8%. Крім лідерки «Батьківщини», президент поступається Олегові Ляшку, Анатолію Гриценку, Юрієві Бойку, а також Володимиру Зеленському та Святославові Вакарчуку. Проте різниця між кандидатами коливається в межах статистичної похибки.
Чинний президент Порошенко, за квітневими замірами соціологів, поступається також опозиціонерові Юрію Бойку (на фото — народний депутат Юрій Бойко під час засідання Ради, Київ, 23 березня 2018 року) Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН
Директор «Рейтингу» Олексій Антипович звертає увагу: від початку року рейтинг Порошенка знизився. Причин, за словами соціолога, декілька: відсутність суттєвих успіхів в економіці та на війні. Це ключові проблеми, які на, думку опитаних, має вирішити президент. Ще одна причина падіння рейтингу — скандали. Зокрема, відпочинок президента на Мальдівах. Загалом, соціолог констатує: 75% опитуваних схиляються до думки, що країна рухається не в тому напрямку.
«Громадяни, які розчарувалися в Порошенку, поступово перетікають до Анатолія Гриценка та Святослава Вакарчука — звідси й зростання рейтингів цих кандидатів. Зі свого боку, Тимошенко не втрачає, однак і не набирає», — каже Антипович.
Олексій Биченко, директор соціологічної служби центру імені Розумкова раніше зазначав Громадському: Вакарчук та Гриценко — конкуренти Тимошенко за опозиційний електорат. За його словами, Вакарчука підтримує молодь, серед якої традиційно поширені опозиційні погляди та запит на нові обличчя.
Утім, соціологи застерігають від передчасних висновків. Адже навіть у дослідженні групи «Рейтинг» різниця між першою п'ятіркою не перевищує декількох відсотків. Схожі дані отримали в результаті опитування центру SOCIS. Різниця між рейтингами політиків у ньому також коливається в межах статистичної похибки. Та, на відміну від колег, SOCIS віддає Петру Порошенку другу сходинку президентської гонки (7,9%), що лише на 1% менше, ніж в Юлії Тимошенко.
Лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час з'їзду партії, Київ, 15 листопада 2017 року Фото: Олександр Синиця/УНІАН
Загадки в темряві
Останні опитування не відображають реакцію суспільства на анонсоване президентом створення єдиної помісної православної церкви.
«Суспільна думка зазвичай інертна, тож для того, щоб зрозуміти реакцію громадян на це потрібно почекати хоча б два — три тижні», — каже Антипович. Після чого додає: суспільство не надто вірить обіцянкам, тож чекатиме, чи зможе Порошенко домогтися реалізації ідеї єдиної церкви.
Дослідження суспільної думки щодо доцільності створення єдиної помісної православної церкви, яке провів центр SOCIS свідчить: ця тема може поляризувати виборців. Таку ідею підтримує 32% опитаних. 20% виступає проти.
30 — 40% українців наразі не визначилися зі своїм вибором або не бажають голосувати. Соціологи зазначають, що кандидати в президенти намагатимуться розширити коло своїх симпатиків за рахунок саме цієї категорії.
У таких умовах важливий ще один параметр соціологічних опитувань — антирейтинг. Ідеться про те, скільки українців не погодиться проголосувати за кандидата за жодних обставин.
Із цим показником у Петра Порошенка є проблеми. Згідно з дослідженням групи «Рейтинг», антирейтинг чинного президент— 45%. Це майже вдвічі більше, ніж в Юлії Тимошенко (24%). Найменший антирейтинг в Анатолія Гриценка — 9,5%.
За даними опитувань, найменший антирейтинг в Анатолія Гриценка, Львів, 3 квітня 2014 року Фото: УНІАН
Перетікання в другий тур
Наразі соціологи не публікують опитування щодо шансів потенційних кандидатів виграти другий тур президентських виборів. Утім, певні висновки можна зробити, проаналізувавши заміри так званих «перетоків» — відповіді на питання: «За кого ви проголосуєте, якщо кандидат, якого ви підтримуєте зараз, не братиме участі у виборах?»
Так, наприклад, Порошенко може розраховувати лише на частину електорату Олега Ляшка.
Натомість Тимошенко готова підтримати значна частина виборців головного «радикала», а також частина симпатиків Анатолія Гриценка, Олега Тягнибока та, що найцікавіше, навіть деякі виборці Порошенка.
Анатолія Гриценка підтримають не лише частина виборців Тимошенко та лідера «Самопомочі» Андрія Садового, а й навіть прихильники Вадима Рабіновича.
Порошенко може розраховувати лише на частину електорату Олега Ляшка (на фото — лідер Радикальної партії Олег Ляшко під час брифінгу, Верховна Рада, Київ, 5 лютого 2018 року) Фото: Олександр Космач/УНІАН
У «перетікання» електорату є й інший бік — розмивання опозиційного електорального поля. Так, Ляшко в першому турі фактично відтягує на себе частину виборців Тимошенко. Це може завадити лідерці «Батьківщини» пройти у фінал президентських перегонів. Звісно, за умови, що інші кандидати до дня голосування наростять рейтинги.
Так само на одному електоральному полі грають Юрій Бойко з «Опозиційного блоку» та Вадим Рабінович з партії «За життя». Отже, щоб потрапити до другого туру перегонів як «патріотичній», так і «проросійській» опозиції варто об'єднатися навколо єдиного кандидата.
Петрові Порошенку ж треба завадити об'єднанню «патріотичної» опозиції, адже в такому разі інші кандидати відбиратимуть голоси один в одного. А от в об'єднанні «проросійської» опозиції президент зацікавлений. Адже, якщо в другому турі його опонентом буде, наприклад, Бойко, Порошенка підтримають не лише його прихильники, але й «патріоти».